LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КАС ВС280/221/17

від 08.06.2022 · Адміністративна

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м. Київ справа № 280/221/17 адміністративне провадження № К/9901/43876/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П. розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 05.05.2017 (суддя Щербаченко І.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 (колегія у складі суддів Бучик А.Ю., Мацького Є.М., Шевчук С.М.) у справі № 280/221/17 за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, повернення незаконно отриманих коштів. І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому, просив: - визнати дії відповідача неправомірними та скасувати рішення про відшкодування 20% щомісячних коштів з пенсії, зобов`язати відповідача відновити виплату пенсії у повному розмірі, у якому виплачували до утримання 20% до січня 2017 року; - зобов`язати відповідача повернути утримані з пенсії кошти в розмірі 20% за скасованим рішенням.

2. Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 05.05.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, позов задоволено. 3. 06.10.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2017 відкрито касаційне провадження.

5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 27.01.2004 перебуває на обліку в Коростишівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, обчисленому відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням страхового стажу 30 років 8 місяців 28 днів.

7. З витягу з Єдиного реєстру адвокатів серії №000387 від 04.04.2015 вбачається, що позивач отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі рішення від 09.03.2000. 8. 20.03.2015 згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України позивачем зупинено адвокатську діяльність. 9. 06.01.2017 відповідач отримав лист Коростишівського відділення Житомирської ОДПІ від 29.12.2016 № 1007/06-10 про перебування позивача на податковому обліку з 15.03.2005. 10. 11.01.2017 позивач подав заяву про припинення ним підприємницької діяльності, що підтверджено внесеним записом про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . 11. 16.01.2017 відповідач прийняв рішення №3 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам, у зв`язку з працевлаштуванням.

12. Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Проте, зловживань з його боку допущено не було, недостовірних даних він не надавав, а тому протиправними є дії відповідача щодо проведення відрахувань з пенсії.

14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення. ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно з лютого 2017 року стягує з позивача 20% від його пенсії як з працюючого пенсіонера, оскільки ОСОБА_1 з 20.03.2015 адвокатську діяльність не здійснює, тобто не працює та не є самозайнятою особою.

16. Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції, відповідач помилково ототожнює поняття фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (у даному випадку адвокатську діяльність), адже відповідно до п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України це різні форми самозайнятості осіб. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

18. Скаржник зазначає, що з 01.04.2015 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, згідно якого змінено умови виплати пенсій працюючим пенсіонерам, а саме у період роботи особи, розмір пенсії яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновляється.

19. Позивач станом на 29.12.2016 перебував на податковому обліку з 15.03.2005. Переплата пенсії в сумі 11217,025 грн виникла за період з 01.04.2015 по 10.01.2017 з вини позивача через надання невірної інформації про занесення в списки непрацюючих згідно з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України та рішення «Про розгляд заяв адвокатів про зупинення та припинення адвокатської діяльності».

20. Оскільки станом на 01.04.2015 позивач перебував на обліку як працюючий пенсіонер, то відповідно до вказаного Закону № 213 пенсію з 01.04.2015 він отримував у розмірі 85 відсотків призначеного розміру.

21. Крім того, судами зроблено помилковий висновок про те, що позивач зупинив адвокатську діяльність і тому вважається не самозайнятою особою, оскільки зупинення права на адвокатську діяльність з 20.03.2015 не свідчить про припинення позивачем незалежної професійної діяльності.

22. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав. VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

24. Ключовим у справі є питання про збереження статусу самозайнятої особи адвокатом, що зупинив адвокатську діяльність.

25. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

26. Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

27. Відповідно до пункту 4 статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи, які забезпечують себе роботою самостійно, зокрема, займаються адвокатською діяльністю, підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

28. Пунктом 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що застрахована особа зобов`язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

29. Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

30. Відповідно до пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

31. Частиною 1 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», взяття на облік осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, зокрема тих, що займаються адвокатською діяльністю, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

32. Відповідно до частини 6 статті 31 та частини 7 статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відомості як про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю так і про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

33. Отже, статус непрацюючої особи набувається за умови як зняття такої особи з обліку податкових органів, так і зупинення або припинення ним права на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до статей 31, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

34. У постанові від 27.11.2018 у справі № 640/17433/14-а, Верховний Суд дійшов висновку, що: «<…> поняття фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (у даному випадку адвокатську діяльність) не є тотожними, оскільки, відповідно до пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України це різні форми самозайнятості осіб.»

35. Суд не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.

36. У справі, що розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 перебував на обліку в податкових органах саме як особа, яка займається адвокатською діяльністю. Вказане не заперечується відповідачем.

37. Проте, позивач скористався своїм правом та зупинив право на зайняття адвокатською діяльністю. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач не є самозайнятою особою. Тому відповідач безпідставно прийняв рішення про утримання сум пенсій, надміру виплачених позивачу.

38. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

39. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Судові витрати покласти на відповідача. Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення. Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 05 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі № 280/221/17 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»