Постанова 4856 № 120/2997/22-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2997/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М. П. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 08 червня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою від 29.03.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали. 08.04.2022 року до суду надійшла заява щодо виконання вимог ухвали від 29.03.2022 року. Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви. Так, відповідно до ухвали від 29.03.2022 року позивачу необхідно усунути визначені у ній недоліків, шляхом: - зазначення ідентифікаційного коду відповідача; - уточнення суб`єктного складу відповідачів/відповідача; - зазначення відомостей стосовно представника позивача. Із дослідженої заяви щодо виконання вимог ухвали встановлено, що заявником усунуті недоліки в частині зазначення ідентифікаційного коду та уточнення суб`єктного складу відповідачів/відповідача. Відносно зазначення відомостей представника позивача, у заяві наголошено, що позов подано особисто ОСОБА_1 , а тому підстави для зазначення таких стосовно представника відсутні. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала. Вищезазначена ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подана до суду позовна заява не підписана ОСОБА_1 , а підпис, що міститься на позовній заяві не давав суду встановити наявність у особи підписанта повноважень на підписання позовної заяви, судом запропоновано позивачу надати відомості стосовно представника позивача, що виконано не було. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 14 квітня 2022р., подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що у додатках до позовної заяви відсутня довіреність, а тому позовна заява подано особисто, а не через представника. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає не задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. В силу вимог частини першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Отже, закон наділяє правом звернення до суду особи або самостійно, або через представника. При цьому, якщо позов подається представником, то, по перше, інформація про представника повинна бути зазначена у позовній заяві згідно ч.6 ст.160 КАС України, а по друге, до позовної заяви мають бути надані належні докази на підтвердження повноважень такого представника. Як зазначено у частині 10 статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Отже, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов`язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), який надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення відповідної особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії. Так, судом встановлено, що дана позовна заява підписана від імені ОСОБА_1 . Разом з тим, ознайомившись із підписом позивача на такій позовній заяві суд доходить висновку, що такий підпис вочевидь не є її особистим підписом, позаяк не відповідає тому зразку підпису, який перевірено та посвідчено старостою Степанівського старостинського округу Вороновицької селищної ради у довіреності від 28 вересня 2021 року. Дана невідповідність підпису позивача є очевидною та не потребує будь-яких спеціальних знань, з огляду на що суд доходить до переконання про те, що така позовна заява від імені позивача підписана іншою особою, відомості про яку в позовній заяві відсутні. Посилання апелянта на те, що позовну заяву подано особисто, а не через представника, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як встановлено судом першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 було подано наручно Аврамичем А.С., який для підтвердження повноважень щодо її подання надав копію довіреності від 28.09.2021 року. Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки подана до суду позовна заява від імені фізичної особи ОСОБА_1 підписана не нею особисто, а іншою особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку, тому наявні підстави для повернення такої позовної заяви позивачу. Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Окрім того, відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права позивача на повторне звернення із цим позовом до суду. Отже, повернення судом позовної заяви в цьому випадку не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано ст. 5 КАС України). А тому позивач має право повторно звернутися до суду як самостійно так і через представника, який, в свою чергу, зобов`язаний підтвердити обсяг своїх повноважень щодо підписання позовної заяви належними доказами. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.