Постанова 4855 № 379/109/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 379/109/21 Суддя (судді) першої інстанції: Чорненька О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Масловської К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченка Романа Анатолійовича, Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченка Р.А., Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправною та скасування постанови від 05 січня 2021 року №000683 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 65-1 КУпАП та закриття провадження у даній справі. Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Згідно з положеннями ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника Державної екологічної інспекції Столичного округу, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 30 грудня 2020 року на одній з ділянок смуги відводу автодороги Станишівка-Мала Березянка Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 проводив зрізання дерев зі сторони земельної ділянки, яка обробляється ТОВ «Сузір`я-Станишівка». Зрізання дерев він проводив за допомогою бензопили. Близько 11 години того ж дня на місце зрізання дерев під`їхав автомобіль, водій якого представився головним спеціалістом-державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченком Романом Анатолійовичем, та попросив надати документи про дозвіл на проведененя порубки дерев. Надати для ознайомлення дозвільні документи уповноваженій особі він не зміг, оскільки представник ТОВ «Сузір`я-Станишівка» ОСОБА_3, помер, а директор товариства Зеляк М.В. надати їх не зміг. В подальшому на місце пригоди було викликано наряд ГРПП та слідчо-оперативну групу Таращанського відділення поліції. За фактом порубки дерев щодо ОСОБА_1 головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченком Р.А. складено протокол про адміністративне правопорушення. Зазначений протокол підписаний позивачем. Останнім зауваження до протоколу не надані. 05 січня 2021 року головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції столичного округу Зінченком Р.А. за результатами розгляду протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, складено постанову № 000683 від 05 січня 2021 року. Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 765 гривень. Від отримання зазначеної постанови позивач у присутності двох свідків відмовився. Постанова про накладення адміністративного стягнення поштовим зв`язком скерована ОСОБА_1 , за вказаною ним у протоколі адресою. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 65-1 КУпАП знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об`єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж автомобільних доріг визнається адміністративним правопорушенням, за вчинення якого встановлюється відповідальність. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП). Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Згідно висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14 березня 2018 року у справі № 760/2846/17, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст. 71 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було виявлення відповідачем факту незаконного зрізання дерев. Для можливої порубки дерев передбачено видачу спеціального дозволу, який позивачем не надано. Зазначені вище докази підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 65-1 КУпАП, крім іншого, за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, на смугах відводу автомобільних доріг та інших захисних лісових насаджень без спеціального дозволу. Твердження позивача, що ним особисто зрізано меншу кількість дерев, ніж зазначено у протоколі не спростовує вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Крім того, варто зазначити, що ст. 65-1 КУпАП не передбачує розмежування юридичної відповідальності в залежності від обсягу вирубки дерев у кількісному їх показнику. Відтак, встановлений факт незаконної вирубки дерев, яка була здійснена позивачем, є достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, правомірно прийнято оскаржувану постанову з дотриманням вимог чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.