Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/21409/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21409/21 Суддя першої інстанції: Катющенко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І., при секретарі - Матвєєвій С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на проголошене о 12 годині 12 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року, повний текст якого складено 16 грудня 2021 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Предіум» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності і стягнення коштів, - В С Т А Н О В И Л А: У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Предіум» (далі - Позивач, ТОВ «Предіум») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Відповідач-2, ГУ ДКС у м. Києві), третя особа - Державна казначейська служба України (далі - Третя особа, ДКС України) про: - визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у м. Києві, що виразилася у невиконанні передбачених законом дій, заходів для повернення ТОВ «Предіум» помилково/надміру сплаченої суми грошового зобов`язання (земельного податку з юридичних осіб) за 2020 рік у розмірі 2 371 085,07 грн; - стягнення з бюджету міста Києва на користь ТОВ «Предіум» 2 371 085,07 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2021 позов задоволено частково: - визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у м. Києві, викладену у листі від 14.06.2021 № 59915/6/26-15-14-18 «Про розгляд заяви щодо перерахування помилково та/або надміру сплачених сум»; - зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Предіум» у розмірі 2 371 085,07 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з урахуванням індивідуальної податкової консультації ТОВ «Предіум» було зменшено суму грошового зобов`язання з земельного податку до 0, то сплачені підприємством кошти належить до помилково/надміру сплачених, а відтак підлягають поверненню в установленому Податковим кодексом України порядку, яке не може залежати від проведення документальної перевірки. Водночас суд зауважив, що у спірному випадку має місце протиправна відмова, а не бездіяльність ГУ ДПС у м. Києві, оскільки останнім відмовлено у складанні висновку. Крім того, суд вказав, що належним способом захисту прав ТОВ «Предіум» є покладення на ГУ ДПС у м. Києві обов`язку підготувати висновок про повернення спірних коштів. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій з урахуванням уточнень просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та прийняти у ній нове про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування своїх доводів зазначає, що судом не враховано, що грошові зобов`язання можуть визначатися як самостійно платником, так і контролюючим органом, а відтак необхідність проведення документальної перевірки є очевидною передумовою складання висновку. Крім того, зауважує на залишенні поза увагою суду позиції Верховного Суду у справі №826/13307/18, за якою обов`язок із сплати земельного податку виникає незалежно від документального оформлення права землекористування. Після усунення визначених в ухвалі від 28.01.2022 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 було відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2022 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.06.2022. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Предіум» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом вірно встановлено наявність права платника податків на повернення надміру сплачених сум, яке не може бути поставлене під умову необхідності проведення документальної перевірки. Окремо зауважує на нерелевантності позиції Верховного Суду, на яку посилається Апелянт, щодо спірних правовідносин. Відзиви від інших учасників справи не надходили. У судовому засіданні представник Апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити з викладених у ній підстав. Представник Позивач наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з мотивів, викладених у відзиві. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 11.02.2020 ТОВ «Предіум» подано до ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, в якій останнім визначено до сплати річну суму земельного податку у розмірі 2845313,96 грн (а.с. 6-9). Згодом, 13.04.2020 ТОВ «Предіум» подано до ГУ ДПС у м. Києві уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, в якій останнім визначено до сплати річну суму земельного податку у розмірі 2608204,46 грн (а.с. 10-13). Як встановлено судом першої інстанції, у липні 2020 року ТОВ «Предіум» звернулося до Державної податкової служби України для отримання індивідуальної податкової консультації щодо плати за землю, у якій зазначило, що є власником комплексу будівель, розташованих на земельній ділянці, правовстановлюючі документи на яку товариством не оформлялися, а відомості про формування такої ділянки не внесені до Державного земельного кадастру. Посилаючись на встановлення пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України моменту виникнення обов`язку зі справляння плати за землю з дня набуття права власності або права користування земельною ділянкою, ТОВ «Предіум» запитало про підстави виникнення у нього обов`язку із сплати податку за земельну ділянку, право власності або користування на яку не зареєстровано у Державному земельному кадастрі. В індивідуальній податковій консультації від 18.08.2020 № 3422/ІПК/99-00-04-03-03-06 Державна податкова служба України зазначила, що позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов`язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 №

602. Водночас, використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема, в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок. Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами статті 377 Цивільного кодексу України, статей 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (статті 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Враховуючи зазначене, Товариству доцільно звернутись до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, на якій розташований комплекс будівель, щодо оформлення речових прав на таку земельну ділянку. У разі оформлення Товариством відповідного права на земельну ділянку під комплексом будівель, у нього виникнуть обов`язки по нарахуванню податкового зобов`язання та подання податкової декларації з плати за землю (а.с. 14-15). Матеріали справи свідчать, що, отримавши вказану податкову консультацію, 20.01.2021 Позивачем подано до Відповідача-1 уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2020 рік, в якій останнім зменшено податкове зобов`язання з земельного податку на 2608204,46 грн (а.с. 17-20). У подальшому 11.06.2021 ТОВ «Предіум» подано заву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені із земельного податку з юридичних осіб на поточний рахунок платника в сумі 2 371 085,07 грн (а.с. 21-22). Однак листом від 14.06.2021 № 59915/6/26-15-04-14-18 ГУ ДПС у м. Києві повідомило ТОВ «Предіум», що перерахування помилково та/або надміру сплаченої суми, що виникла внаслідок зменшення задекларованих зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб, можливе лише після проведення документальної перевірки (а.с. 23). На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 43, 52 Податкового кодексу України, а також Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (далі - Порядок №60), суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими з огляду відсутність згідно податкової консультації у Позивача обов`язку із сплати земельного податку та неможливість поставлення права на повернення помилково чи надміру сплачених коштів у залежність від проведення перевірки. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Згідно пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Статтею 43 ПК України передбачено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань. Так, за правилами пунктів 43.1 - 43.3 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Згідно п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. При цьому заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. (п. 102.5 ст. 102 ПК України). В силу положень пунктів 43.5, 43.6 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. З положеннями статті 43 ПК України узгоджуються норми Порядку №60. Так, пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №60 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. У пункті 2 розділу ІІІ Порядку № 60 визначено відомості, які має містити така заява. Відповідно до пунктів 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 60 якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів. Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів. Внесення відмітки про правомірність або неправомірність повернення здійснюється підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, не пізніше 18:00: восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Аналіз вказаних норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету із зазначенням причини такої відмови. Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень статті 43 ПК України викладено у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №826/3490/18, від 13.06.2019 у справі №812/1017/16, від 05.02.2019 у справі №826/7672/17, від 28.05.2020 у справі №640/19410/18, від 03.12.2020 у справі №815/2307/18. При цьому колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що ні приписи ПК України, ні норми Порядку №60 не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування помилково або надміру сплачених до бюджету коштів обов`язкового проведення документальної перевірки. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 у справі №805/2615/15-а. Крім того, саме по собі подання уточнюючої декларації не є приводом для проведення позапланової перевірки, а, як вже було підкреслено вище, норми чинного законодавства не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування надміру сплачених до бюджету коштів обов`язкове проведення документальної перевірки. Такий правовий висновок Верховний Суду висловив у постановах від 26.06.2018 у справі №805/2908/17-а та від 09.12.2019 у справі №826/14532/18. У свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що Відповідачем-1 не спростовується факт існування у Позивача станом на 14.06.2021 переплати із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 3 319 532,96 грн (а.с. 23), що також зафіксовано й в інтегрованій картці підприємства (93-95). Із змісту витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 26.07.2021 вбачається, що податковий борг за ТОВ «Предіум» не обліковувався (а.с. 24). Указані обставини не спростовуються контролюючим органом ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі. Крім того, судовою колегією враховується, що платником податків було дотримано передбачений ПК України строк для звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум з податку на додану вартість (1095 днів), адже переплата у товариства виникла 20.01.2021, а заява подана контролюючому органу 11.06.2021. У зв`язку з викладеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Позивачем підтверджено своє право на повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб та дотримано передбачений ПК України порядок і строк звернення до податкового органу із відповідною заявою. Разом з тим, Відповідачем-1 було необґрунтовано відмовлено у підготовці та поданні до органу казначейської служби висновку щодо поверненню Позивачу сум надміру сплаченого грошового зобов`язання. Судова колегія у розрізі спірних правовідносин відхиляє посилання Апелянта на постанову Верховного Суду від 03.08.2020 у справі №826/13307/18, за якою на усіх власників чи користувачів земельними ділянками покладається обов`язок із плати за землю, зокрема у вигляді земельного податку. При цьому у разі набуття права власності чи оренди на нерухоме майно обов`язок із сплати земельного податку або орендної плати покладається на власника/орендаря нерухомого майна, незалежно від факту оформлення права власності чи користування відповідною земельною ділянкою. Згідно п. 52.2 ст. 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. При цьому, у постанові від 10.12.2020 у справі №826/15659/18 Верховний Суд вказав на те, що податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): - надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; - має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; - не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; - має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. Так, як було правильно встановлено судом першої інстанції, згідно індивідуальної податкової консультації від 18.08.2020 №3422/ІПК/99-00-04-03-03-06, наданої ДПС України Позивачу, обов`язок із нарахування податкового зобов`язання та подання податкової декларації з плати за землю виникне у ТОВ «Предіум» у разі оформлення відповідного права на земельну ділянку під комплексом будівель. З урахуванням наведеного, оскільки контролюючим органом у межах цього спору не надано доказів, що станом на 2020 рік ТОВ «Предіум» було оформлене належним чином право на земельну ділянку під комплексом будівель, що б породжувало згідно індивідуальної податкової консультації виникнення в останнього обов`язку із сплати земельного податку, то посилання ГУ ДПС у м. Києві на позицію Верховного Суду в якості доказу наявності у Позивача статусу платника земельного податку у розрізі спірних правовідносин є помилковим. Відтак, зважаючи на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ГУ ДПС у м. Києві протиправно відмовило ТОВ «Предіум» у поверненні надміру/помилково сплачених коштів з підстав необхідності проведення документальної перевірки, що має своїм наслідком покладення на Відповідача-1 обов`язку із підготовки висновку про повернення Позивачу таких коштів. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак М.І. Кобаль Повний текст постанови складено та підписано 08 червня 2022 року.