Постанова 4855 № 620/12388/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/12388/21 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі № 620/12388/21 - відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу залишено без розгляду. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 06 червня 2022 року, проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу. Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що наказ прокурора Чернігівської області від 25.05.2020 року № 135к про її звільнення з посади прокурора є незаконним, оскільки відбулось з грубим порушенням вимог чинного законодавства України. Незаконність звільнення, на думку позивача, дає підстави для поновлення її на попередній роботі. Позивач також вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який необхідно рахувати з дня звільнення по день винесення судового рішення. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви шляхом подання до суду: доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою за період з 07.08.2020 року по 06.12.2020 року та з 28.05.2021 року по 28.09.2021 року. На виконання вимог ухвали суду 01.11.2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач просила визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду першої інстанції, поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та відкрити провадження у справі. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Відповідачами, в межах встановленого судом строку, подано відзиви на позов, в яких, зокрема, вони просять залишити без розгляду позовну заяву, обґрунтовуючи тим, що відсутні поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач вже зверталась до суду з аналогічними вимогами у справі №620/46/21 і їй було повернуто позовну заяву. Так, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі № 620/12388/21 відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу залишено без розгляду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України). Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи розпочинає свій перебіг лише за умови, що остання була реально обізнаною з фактом їх порушення оспорюваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1992 у справі «Хаджіанастасіу проти Греції», пункти 32-37). При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 07.09.1999 у справі «Йодко против Литви» (Jodko v. Lithuania). Судом першої інстанції встановлено, що разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з позовом, в якій вона просить визнати поважними причини пропуску строку звернення та поновити пропущений строк з тих підстав, що у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я, в період з 07.12.2020 року по 27.05.2021 року, практично безперервно перебувала на лікуванні. 27.05.2021 року їй встановлено 3 групу інвалідності, з визначенням обмежень до пересування та встановленням необхідності проходження реабілітації. Зазначає, що після ознайомлення з оскаржуваним наказом про звільнення, вона погодилась на тимчасове працевлаштування на посаду державного службовця в прокуратурі Чернігівської області на умовах контракту, тому звертатися до суду з позовом про оскарження наказу до установи, яка є її роботодавцем, означало для неї звільнення з роботи, позбавлення єдиного заробітку і як наслідок, позбавлення можливості проходити лікування. Також, вказує, що на час видання оскаржуваного наказу на території України було запроваджено карантинні заходи, у зв`язку з чим строки звернення до суду продовжувалися на строк дії карантину. Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 та від 20.05.2020 року №392 встановлено з 12.03.2020 року на території України карантин. Згідно пункту 3 розділу VI КАС України (в редакції Закону України №540-IX від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Законом України від 18.06.2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020 року, внесено зміни до пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" КАС України. Вказаним законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України у редакції, що діє з 17.07.2020 року, вже не передбачали продовження процесуальних строків на період дії карантину. Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" указаного Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06.08.2020 року. Отже, набрання чинності Законом №731-ІХ, яким були відмінені встановлені Законом №540- IX правила щодо обчислення процесуальних строків на період дії карантину, не може відміняти тієї обставини, що починаючи з 12.03.2020 року (дата початку дії карантину) та до 17.07.2020 року (дата набрання чинності Законом №731-ІХ) обчислення процесуального строку, визначеного статтею 363 КАС України, здійснювалось за правилами, встановленими Законом №540-ІХ, тобто зупинялось. У свою чергу набрання чинності Законом №731-ІХ, фактично є правовою підставою для продовження перебігу процесуальних строків, перебіг яких був зупинений Законом №540-ІХ. Отже, з аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що в позовній заяві не міститься обґрунтувань щодо причин пропуску такого строку, що були б зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, зазначене лише нормативне обґрунтування запровадження такого карантину. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року у справі №620/46/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернуто позивачу з підстав не визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року залишено без змін. Як випливає з матеріалів справи, позивач перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 07.12.2020 року по 12.12.2020 року; з 02.02.2021 року по 10.02.2021 року; з 10.02.2021 року по 18.02.2021 року; з 19.02.2021 року по 27.05.2021 року. З прийняттям ухвали про повернення позовної заяви з підстав невизнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, позивач уже була обізнана про скорочений строк звернення до суду, а саме місячний строк, проте не зверталася до суду до 29.09.2021 року, хоча мала достатньо часу для звернення до суду з позовом у період між лікуванням, проте цього не зробила. Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а наведені нею причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення без розгляду позовної заяви. Слід зауважити, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновком суду першої інстанції. Доводи та аргументи позивача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року про залишення позову без розгляду - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.