Постанова 4855 № 640/33374/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/33374/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Мєзєнцева Є.І. Собківа Я.М. При секретарі: Шепель О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якій вона просить суд : - визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 27 жовтня 2021 року № 227/2021, яким було притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю із виключенням із реєстру ЄРАУ; - поновити ОСОБА_1 право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №6333/10 від 08 грудня 2017 року, видане Радою адвокатів Київської області із внесенням відповідних відомостей у ЄРАУ. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи. Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №227/2021 від 27 жовтня 2021 року щодо позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду у справі № 640/33374/21 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 227/2021 від 27 жовтня 2021 року щодо позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 та відновлення права на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 №6333/10 від 08 грудня 2017 року, видане Радою адвокатів Київської області з внесенням відповідних відомостей до ЄРАУ. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнень надання правової допомоги клієнтам, яким вона вже надається протягом тривалого часу, а зміна захисника на даній стадії може призвести до затягування розгляду справ. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року та постановити нову, якою задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що до моменту вирішення справи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам ОСОБА_1 та виникне необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та законних інтересів. Скаржник вказує на очевидність ознак протиправності спірного рішення, оскільки вказаним рішенням до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням відомостей з Єдиного державного реєстру адвокатів України та припиненням права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Також скаржник вказує на те, що оскаржуване рішення створило ускладнення щодо її обов`язку зі сплати податків, зборів та офіційних платежів, що може мати наслідком відповідальність за несвоєчасну подачу звітності та сплату податків. Окрім того, скаржник вказує на те, що 09 грудня 2017 року нею було укладено як самозайнятою особою договір оренди приміщення для здійснення адвокатської діяльності, за що сплачувались відповідні платежі. Вказує на ряд договорів про надання правничої допомоги, за якими вона надає правову допомогу та зазначає, що оскаржуване рішення позбавляє її можливості виконати договірні зобов`язання. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 лютого 2022 року. У зв`язку з перебуванням станом на вказану дату судді-доповідача Файдюка В.В. у щорічній основній відпустці, розгляд даної справи було перенесено на 09 березня 2022 року. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2022 року продовжено строк розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року та відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 . Відповідач не скористався своїм правом в межах установленого судом строку на подання відзиву на апеляційну скаргу. 06 травня 2022 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про прискорення розгляду справи та доручення матеріалів. В даному клопотанні позивач просила прискорити розгляд справи №640/33374/21, застосувати до Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області заходи процесуального примусу, визначені гл. 9 КАС України за невиконання вимог ухвали суду, призначити розгляд справи у відкритому засіданні із викликом сторін справи, долучити до матеріалів справи листи-подяки. Позивач зазначила, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2022 року було витребувано у відповідача докази, а саме відзив, пояснення та відповідні матеріали, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення. Однак, жодного відзиву чи пояснення від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області позивачу не надходило. З даного приводу колегія суддів зауважує, що надання відзивів чи пояснень по суті справи є правом, а не обов`язком сторін, яким відповідач в даному випадку не скористався. Жодних заходів процесуального впливу в даному випадку не передбачено. Щодо ненадання відповідачем доказів на виконання вимог ухвали суду, то оцінку таким діям сторони має надати суд першої інстанції, який виносив відповідну ухвалу. На вирішення процесуального питання, що наразі перебуває на розгляді апеляційного суду, такі докази не впливають. Листи-подяки клієнтів позивача до матеріалів справи долучено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року відмовлено у задоволенні заяв клієнтів позивача про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, з огляду на таке. Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з положеннями частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України). Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також пересвідчитись у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову є правильними, з огляду на таке. Так, обов`язковою умовою для застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: - очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; - очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках. З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на протиправність оскаржуваного рішення як на очевидну ознаку його протиправності. З приводу негативних наслідків для адвокатської діяльності позивача, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічний підхід щодо застосування положень статей 150, 151 КАС України застосовано Верховним Судом, зокрема, в постановах від 8 жовтня 2020 року у справі №280/2284/20, від 3 грудня 2020 року №140/8457/20, 18 лютого 2021 року у справі №420/7063/20, від 25 лютого 2021 року у справі №380/5012/20, від 21 вересня 2021 року у справі №140/3220/21. Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справі, з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. З огляду на викладене, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України апеляційну скаргу залишити без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Керуючись статтями 243, 244, 250, 257, 260, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2022 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків