Постанова Київський апеляційний суд № 755/18271/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2022 року м. Київ Справа №755/18271/20 Апеляційне провадження №22-ц/824/3663/2022 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В`ячеславовича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Катющенко В.П. 20 квітня 2021 року у м. Києві, повний текст ухвали складений 26 квітня 2021 року, за скаргою ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В`ячеславовича щодо передачі майна на реалізацію, заінтересовані особи: Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», В С Т А Н О В И В У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із вказаною вище скаргою, в якій просила суд: визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В`ячеславовича щодо передачі на реалізацію трикімнатної квартири АДРЕСА_1 - неправомірними. Скарга мотивована тим, що 30 листопада 2020 року відбулися електронні торги з реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , лот № 450248. Квартира виступала забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором №ML-004/146/2007 від 01 червня 2007 року, що укладений між позичальником, ОСОБА_2 , та ПАТ «ОТП Банк», відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 30000,00 дол США на придбання квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник померла, у зв`язку з чим ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило до Десятої київської державної нотаріальної контори вимогу кредитора від 24 січня 2012 року про надання відомостей щодо прийняття спадщини та про задоволення вимог кредитора за рахунок спадкового майна. ОСОБА_1 , є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 , прийняла спадщину після її смерті та нотаріусом до її відома було доведено про вимогу кредитора та необхідність її задоволення. На сьогодні ОСОБА_1 має усі права іпотекодавця (заставодавця) за кредитним договором №ML-004/146/2007 від 01 червня 2007 року та договором іпотеки N PCL-004/146/2007 від 01 червня 2007 року проживає у квартирі, іншого нерухомого житлового майна не має. 02 грудня 2020 року представника скаржника, ознайомився з матеріалами виконавчого провадження ВП N 60332213, в межах якого проводилася примусова реалізація квартири, та їм стало відомо, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року у справі №755/17504/18 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором N ML-004/146/2007 від 01 червня 2007 року станом на 01 листопада 2018 року у розмірі 36625,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01листопада 2018 року складає 1029868,53 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , яка належить спадкоємцю ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та у разі реалізації нерухомого майна за ціною вищою від розміру заявленої до стягнення різниця вартості квартири підлягає поверненню ОСОБА_1 28 березня 2019 року на виконання рішення суду був виданий виконавчий лист, який був пред`явлений до виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Корольову В.В. та відкрито виконавче провадження № 60332213. 27 жовтня 2020 року на підставі заявки на реалізацію арештованого майна №1860 приватним виконавцем було передано на реалізацію квартиру. Передана на реалізацію квартира придбана за кошти, надані за кредитним договором, та є предметом іпотеки, яким забезпечено виконання зобов`язань за кредитним договором, валютою за яким є долар США. Встановивши відсутність у скаржника іншого нерухомого житлового майна, дії приватного виконавця щодо вжиття заходів з реалізації спірної квартири вважає такими, що порушують обмеження, встановлені Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В`ячеславовича щодо передачі майна на реалізацію - задоволено. Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В`ячеславовича щодо передачі на реалізацію, в межах виконавчого провадження №60332213, трикімнатної квартири АДРЕСА_1 - неправомірними. Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем неправомірно, в порушення заборонних приписів Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», були вчиненні дії щодо передачі на реалізацію, в межах виконавчого провадження №60332213, трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Не погодився із зазначеним судовим рішенням приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов В.В., ним подана апеляційна скарга, в якій зазначається про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що ОСОБА_1 не є особою на яку розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки вона не є позичальником чи майновим поручителем, який відповідає за кредитом. Однак, на вказане вище суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов до помилкових висновків. На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким скаргу залишити без задоволення. В судовому засіданні представник скаржника - адвокат Поліщук П.П. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги. Від представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надійшла заява про розгляд справи за відсутності стягувача, в якій він просив апеляційну скаргу приватного виконавця Корольова В.В. задовольнити в повному обсязі. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що 01 червня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ML-004/146/2007, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 30000 дол США на придбання нерухомого майна. В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором від 01 червня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки N PCL-004/146/2007 від 01.06.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.К., зареєстрований в реєстрі за №2398, відповідно до умов якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 померла та 26 січня 2012 року Десятою Київською державною нотаріальною конторою за заявою представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна», який є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» за вказаними кредитним договором та договором іпотеки, яким подано вимогу кредитора до спадкоємців для пред`явлення їм вимог стосовно погашення суми заборгованості спадкодавця за кредитним договором, заведено спадкову справу №02-14 щодо майна померлої ОСОБА_3 .. ОСОБА_1 09 лютого 2012 року звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Десятою Київською державною нотаріальною конторою вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» були доведені до відома спадкоємців по спадковій справі № 69/2012. Вказані обставини встановлені заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року у справі №755/17504/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно, що є предметом іпотеки. Зазначеним рішенням суду позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №ML-004/146/2007 від 01 червня 2007 року станом на 20 серпня 2011 року у розмірі 36625,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 листопада 2018 року складає 1029868, 53 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить спадкоємцю ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та у разі реалізації нерухомого майна за ціною вищою від розміру заявленої до стягнення різниця вартості квартири підлягає поверненню ОСОБА_1 .. На примусове виконання заочного рішення суду від 28 березня 2019 року у справі N 755/17504/18 Дніпровським районним судом м. Києва 19 серпня 2019 року виданий виконавчий лист №755/17504/18, який за заявою стягувача пред'явлений до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Корольову В.В. 16 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60332213 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа №755/17504/18, виданого 19 серпня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва. Цього ж дня у виконавчому провадженні №60332213 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. 17 жовтня 2019 року у межах виконавчого провадження №60332213 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: квартири за адресою АДРЕСА_2 , що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1132855,38 грн. Цього ж дня, приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника у межах виконавчого провадження N 60332213. Відповідно до повідомлення приватного виконавця Корольова В.В. від 23 жовтня 2020 року згідно з висновком про вартість нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 , станом на 21 жовтня 2020 року становить 710120,00 грн. 27 жовтня 2020 року приватним виконавцем сформовано заявку на публікацію в СЕТАМ - нерухоме майно (квартира) щодо квартири АДРЕСА_1 . Згідно з протоколом №514251 проведення електронних торгів, що відбулися 30 листопада 2020 року щодо лота реєстраційний номер 450248, яким є квартира АДРЕСА_1 , переможцем торгів є учасник: 9, ОСОБА_4 .. 04 грудня 2020 року приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №60332213 складено акт про реалізацію предмета іпотеки - вказаної квартири. 08 грудня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №60332213. Задовольняючи скаргу та визнаючи дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В`ячеславовича щодо передачі на реалізацію, в межах виконавчого провадження №60332213, трикімнатної квартири АДРЕСА_1 неправомірними, суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем неправомірно, в порушення заборонних приписів Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», були вчиненні дії щодо передачі на реалізацію, в межах виконавчого провадження №60332213, вказаної вище квартири. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України). За змістом ст.10 цього Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом (ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження») реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на електронних торгах. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року у справі №757/9754/13-ц (провадження №61-11249св20) зроблено висновок, що «з огляду на приписи статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом (частина перша статті 61 Закону №1404-VIII) реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на електронних торгах. Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України). З наведених обставин справи вбачається, що предметом розгляду за скаргою ОСОБА_1 були дії приватного виконавця, пов`язані з реалізацією трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення цими особами позову, у зв`язку з чим скаргу на дії державного виконавця суд мав залишити без розгляду і роз`яснити заявниці можливість вирішення спору в позовному провадженні. При цьому, ефективним способом захисту прав боржника є пред`явлення до суду позову із залученням до участі у справі стягувача і приватного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження №14-194цс18) та у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16, від 14 червня 2017 року у справі № 6-1804цс16, від 27 жовтня 2021 року у справі №2121/2-1434/11, від 03 листопада 2021 року у справі №2-2117/2010, від 17 лютого 2021 року у справі №757/9754/13-ц. Вказаного суд першої інстанції до уваги не взяв та помилково розглянув по суті скаргу на дії приватного виконавця. Враховуючи, що вимоги скарги на дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію квартири, мають вирішуватися в порядку позовного провадження, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, скаргу ОСОБА_1 належить залишити без розгляду. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, та скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про залишення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця без розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В`ячеславовича - задовольнити частково. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року - скасувати та постановити нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима В`ячеславовича щодо передачі майна на реалізацію, заінтересовані особи: Державне підприємство «СЕТАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 08 червня 2022 року.