Постанова Житомирський апеляційний суд № 291/205/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №291/205/22 Головуючий у 1-й інст. Митюк О.В. Категорія 21 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Коломієць О.С., Галацевич О.М., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №291/205/22 за заявою Приватного підприємства «Агро-Ружин» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Агро-Ружин» до Селянського (фермерського) господарства «Україна», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Україна» на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2022 року, постановлену під головуванням судді Митюк О.В. у смт. Ружині, в с т а н о в и в : У лютому 2022 року Приватне підприємство «Агро-Ружин» (далі ПП «Агро-Ружин», Позивач, Підприємство) звернулось з даним позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. 14 лютого 2022 року ПП «Агро-Ружин» подало заяву про забезпечення позову шляхом заборони СФГ «Україна» та будь-яким іншим третім особам, за виключенням ПП «Агро-Ружин», вчиняти будь які дії з приводу обробітку земельної ділянки площею 2,3938 га, кадастровий номер 1825281400:03:000:0720, зокрема: оранки, дискування, лущення, культивування, посіву, внесення добрив, внесення засобів захисту рослин, збирання врожаю. Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2022 року заяву ПП «Агро-Ружин» задоволено повністю. Не погоджуючись з ухвалою суду, СФГ «Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати. Апеляційна скарга мотивована тим, що при постановленні ухвали судом не враховано вимоги Цивільного процесуального Кодексу та роз`яснень Пленуму Верховного суду України з даного приводу. Ухвала була винесена за відсутності представника СФГ «Україна», що позбавило відповідача висловити свої заперечення. Зокрема, всупереч вимогам ст.151 ЦПК України Позивачем не зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності вжиття забезпечення позову. Судом першої інстанції не взято до уваги роз`яснення викладені у постанові Пленуму ВС України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції». Слід зазначити, що накладена судом заборона позбавить Відповідача можливості зібрати власний урожай із спірної земельної ділянки, яка дійсно перебуває у користуванні відповідача. Земельна ділянка восени 2021 року була оброблена СФГ «Україна» та засіяна, що підтверджується доданими до апеляційної скарги доказами. Оскаржувана заборона спричинить шкоди господарській діяльності СФГ «Україна». Таким чином, забезпечуючи безпідставні вимоги позивача суд, тим самим ставить під загрозу права інших осіб, а також завдає шкоду господарській діяльності СФГ «Україна». Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Від представника СФГ «Україна» - адвоката Остапчука І.В. та представника ПП «Агро-Ружин» - адвоката Бойка А.С., надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга повинна бути відхилена з огляду на наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст.149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду ; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. У заяві про забезпечення позову ПП «Агро-Ружин» посилалось на те, що 16 липня 2020 року між ПП «Агро-Ружин» як орендарем та ОСОБА_1 як орендодавцем був укладений договір оренди землі б/н щодо передачі земельної ділянки у строкове платне користування строком на сім років. 22 липня 2020 року відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53315816 здійснено реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ПП «Агро-Ружин». Незважаючи на існуючий договір оренди, який у встановленому порядку не припинений, за відсутності будь якого рішення суду на користь СФГ «Україна» та ОСОБА_1 , не зважаючи на принцип правомірності правочину закріплений у ст. 204 ЦК України, останніми чиняться перешкоди орендарю в користуванні зазначеною земельною ділянкою та її фактичним зайняттям СФГ «Україна». Так, 1 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписано текст договору оренди землі з СФГ «Україна» та акт приймання - передачі землі об`єктом яких є земельна ділянка, яка уже перебуває в оренді у позивача. Такі дії відповідачів направлені на вчинення перешкод законному користувачу земельної ділянки, спробою у не передбачений спосіб «легітимізувати» зайняття земельної ділянки відповідачем та отримати право на позов, задля подальшого перешкоджання користування землею позивачу. Зважаючи на обставини справи, позовні вимоги та надані докази, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов правильного висновку про необхідність забезпечення позовної заяви ПП «Агро-Ружин» вказаним ним способом, оскільки досліджені судом докази засвідчують факт наявності між сторонами спору щодо належності права оренди земельної ділянки. До того ж відповідач з метою забезпечення можливих збитків вправі звернутись із заявою про зустрічне забезпечення (ст.154 ЦПК). Посилання СФГ «Україна» в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції порядку розгляду заяви є безпідставними, оскільки положення ч.1 ст.153 ЦПК України передбачають, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог законодавства. Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Україна» залишити без задоволення, а ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді