Постанова Житомирський апеляційний суд № 278/488/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/488/22 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М. Категорія 44 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С., суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування матеріальної шкоди, втраченого заробітку, завданих незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, зарахування до стажу державної служби та загального трудового стажу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2022 року, постановлену під головуванням судді Дубовік О.М. у м. Житомирі, в с т а н о в и в : У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом та просив: -стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на його користь відшкодування втраченого заробітку, як шкоду завдану незаконними діями органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду в розмірі 9 112 400,00 грн; -стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на його користь матеріальну шкоду, завдану незаконними діями органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду в розмірі 1 000000, 00 грн; -зарахувати період з 16.03.2002 року по 19.01.2022 року як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області. В обгрунтування позову зазначив, що вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2018 року в справі №1-26/12 його визнано не винним та по суду виправданим за відсутності події злочину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 396 ч.1, 135 ч. 3 КК України, а також за недоведеністю участі у вчиненні злочину, передбаченого ст. 136 ч. 3 КК України. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року вирок залишено в силі. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року касаційна скарга першого заступника прокурора Житомирської області в даній справі залишена без задоволення. Вказав, що протягом 18 років 2 місяців 21 день із 27.12.2001 по 17.03.2020 він незаконно перебував під слідством та судом. З них він був позбавлений свободи з 15 березня 2002 року по 18 березня 2002 року, з 30 квітня 2002 року по 29 липня 2002 року, з 2009 року по 10 серпня 2011 року, тобто 2 роки 3 місяці і 7 днів. 8 років 5 місяців 8 днів він був позбавлений права вільно пересуватися територією держави та за її межі, а також права змінити місце проживання (з 18.03.2002 по 30.04.2002, з 29.07.2002 по 23.07.2009, з 10. 08. 2011 по 13.12.2012). Зазначив, що перебуваючи в слідчих ізоляторах, він втратив здоров`я, тому після звільнення з-під варти він продовжував лікуватися, однак здоров`я відновити не вдалося. Крім того вказав, що він зазнав значних витрат на правничу допомогу. Позивач також вказав, що наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 19 січня 2022 року він поновлений на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області з 16 березня 2002 року. Отже, відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» він має право на відшкодування втраченого заробітку, як шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду у розмірі 9 112 400 грн за період із 16.03.2002 по день поновлення на роботі. Крім того вказує, що згідно із положеннями статті 7 зазначеного Закону термін перебування під вартою, термін покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу. Виходячи із наведеного, просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Ухвалою Житомирського районного суду від 21 березня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування майнової шкоди, в тому числі втраченого заробітку, завданих незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду в частині позовних вимог щодо стягнення з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь позивача відшкодування втраченого заробітку, як шкоду завдану незаконними діями органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду в розмірі 9112400,00 грн та зарахування періоду з 16.03.2002 року по 19.01.2022 року як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у зазначеній у цивільній справі в частині стягнення з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь позивача матеріальну шкоду, завдану незаконними діями органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду в розмірі 1000000, 00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2022 року по цивільній справі № 278/488/22 в частині відмови у відкритті провадження щодо відшкодування втраченого заробітку, завданого незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, зарахування періоду з 16.03.2002 по 19.01.2022 до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасувати і направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що вищевказані правовідносини виникли не у зв`язку з проходженням публічної служби, а у зв`язку негативними наслідками кримінального переслідування та у зв`язку з цим відшкодуванням шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а тому позовні вимоги щодо стягнення на його користь як відшкодування втраченого заробітку, як шкоди завданої незаконними діями органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду та необхідністю зарахування періоду з 16 березня 2002 року по 19 січня 2022 року, протягом якого він не працював у зв`язку з незаконним звільненням, як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства. Ухвала суду оскаржується в частині відмови у відкритті провадження. У відзиві на апеляційну скаргу Житомирська обласна прокуратура просить ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21.03.2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Вказує, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Держави України в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку на його користь відшкодування втраченого заробітку, як шкоду завдану незаконними діями органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду в розмірі 9112400,00 гривень та зарахування періоду з 16.03.2002 по 19.01.2022 до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю стажу державної служби безперервного стажу на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області підлягають розгляду за правилами КАС України, оскільки вони відносяться до трудових прав позивача пов`язаних з проходженням публічної служби. У відзиві на апеляційну скаргу Офіс генерального прокурора України просить ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21.03.2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Мотиви відзиву є аналогічними змісту відзиву Житомирської обласної прокуратури. Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині відшкодування втраченого заробітку, завданого незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, зарахування періоду з 16.03.2002 по 19.01.2022 до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У статтях 55, 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Статтею 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом. Таким законом є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР від 01.12.1994 (Закон № 266/94-ВР). Як вбачається з п.п. 1, 11 ч. 1 ст. 2 Закону № 266/94-ВР право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку постановлення виправдувального вироку суду. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується (повертається) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Частинами 1, 2 ст. 7 Закону № 266/94-ВР передбачено, що термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу. Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періодів, зазначених у частині першій цієї статті, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років. Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 266/94-ВР у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов`язані роз`яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди. Із аналізу положень статті 12 Закону № 266/94-ВР вбачається, що саме суд, який ухвалив виправдувальний вирок, визначає розмір заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив унаслідок незаконних дій та які підлягають стягненню на його користь, і таке судове рішення може бути оскаржене до суду вищої інстанції відповідно до положень цивільного процесуального законодавства. Отже, внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, позивач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме: статті 1176 ЦК України, Закону про відшкодування шкоди ( аналогічна позиція викладена в постові Верховного Суду у справі № 291/533/17 від 28 вересня 2020 року). Встановлено, що за захистом свого порушеного права ОСОБА_1 звернувся у порядку цивільного судочинства до Житомирського районного суду Житомирської області, який ухвалив виправдувальний вирок щодо нього, із позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, а саме незаконним засудженням. За вирішенням публічно-правового спору ОСОБА_1 не звертався. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів не пов`язані з вирішенням публічно-правового спору, то його позов про відшкодування шкоди, в разі завдання її внаслідок незаконних дій, зокрема, органу досудового розслідування чи прокуратури, може бути подано в порядку цивільного судочинства на підставі статті 1173 та статті 1176 Цивільного кодексу України. За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про часткове скасування оскаржуваної ухвали, задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі в частині вимог щодо відшкодування втраченого заробітку, завданого незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, зарахування періоду з 16.03.2002 по 19.01.2022 до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу. Керуючись ст. ст. 367-369, 374, 376, 381- 384, 390,391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2022 року скасувати в частині відмови у відкритті провадження по цивільній справі № 278/488/22 щодо відшкодування втраченого заробітку, завданого незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, зарахування періоду з 16.03.2002 по 19.01.2022 до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі у цій частині. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 03.06.2022. Головуючий Судді