Постанова Сумський апеляційний суд № 592/6/22

Справа №592/6/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т. В. Номер провадження 33/816/158/22 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 20 травня 2022 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/6/22 за апеляційною скаргою захисника КОЛОУСОВА Я. П. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 09.02.2022, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , захисника - адвоката Колоусова Я. П., установив: У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат КОЛОУСОВ Я. П. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, оскільки інспектор ПП ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 пройти освідування замість проходження огляду на стан сп`яніння як того вимагають ст. 266 КУпАП, на місці зупинки ОСОБА_2 не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, працівники поліції перешкоджали водію отримати правову допомогу, порушений порядок огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння і його права, передбачені ст. 268 КУпАП. На місці зупинки свідків не було, а вул. Ковпака, де були присутні свідки, не є місцем зупинки т/з. ОСОБА_2 не направлявся на огляд в заклад охорони здоров`я, в матеріалах справи відсутнє направлення на такий огляд. Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 09.02.2022 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 грн. Стягнуто на користь держави 496, 20 грн. судового збору. Згідно постанови, 19.12.2021 о 00:50 в м. Суми по вул. Веретинівська ОСОБА_2 керував т/з Ford Escort НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова; від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці запинки т/з за допомогою газоаналізатору Alcotester Drager та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків шляхом уникнення відповіді на запропонований огляд, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Колоусова Я. П., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 310369 від 19.12.2021, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що водій ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об`єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема: - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 2); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно яких в їх присутності водію ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці із застосуванням приладу газоаналізатор алкотест «Drager», на що останній відмовився. Також відмовився прослідувати до найближчого медичного закладу (а. с. 3, 4); - постановою про накладення стягнення у справі про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 5163498 від 19.12.2021 (а. с. 9); - довідкою АП УПП в Сумській області від 20.12.2021, згідно якої на підставі відомостей ІТС «Інформаційний портал Національної поліції» інформація про отримання ОСОБА_2 посвідчення водія на право керування т/з (а. с. 7); - відеозаписом, згідно якого ОСОБА_2 керував т/з та у присутності свідків на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора алкотест «Drager» та в медичному закладі (наявність у особи ознак сп`яніння також висловлена поліцейськими та зафіксована на відео). Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на предмет їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що ці свідки, будучи повідомленими в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи, не спростували перед судом у будь-який спосіб викладені ними у їх письмових поясненнях обставини, що не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідки обвинувачення не з`являються у судове засідання і надані ним раніше показання визнаються допустимими як докази, які узагальнені та уточнені ЄСПЛ у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom), заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п.п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у справі мали місце достатні урівноважуючи фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду. Письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об`єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім іншого, настає за відмову особи, яка керує т/з, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, а тому і поліцейським спочатку, і суддею суду першої інстанції у подальшому правильно установлені як факт керування т/з особою із ознаками сп`яніння, так і факт відмови цієї особи від проходження огляду щодо стану алкогольного сп`яніння. Необхідно зауважити, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові правильно присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі X «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Таким чином, ОСОБА_2 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, незалежно від причин, які стали підставою для зупинки т/з, водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього. При цьому вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) - відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, конкретний пункт ПДР - 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснення правопорушника, свідки відмови тощо. Доводи про те, що ОСОБА_2 на місці зупинки не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки враховуючи нічний час зупинки та місце зупинки т/з, з відеозаписів персональних мобільних відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що з метою пришвидшення процедури проведення огляду та відсутністю прохожих на місці зупинки т/з та пов`язану з цим неможливість залучити свідків, інспектором взводу ПП, яким складено даний протокол, було прийняте рішення прослідувати на вулицю з більш оживленим рухом т/з. Вже на вул. Ковпака, залучивши свідків, працівник поліції пояснив їм, що на вул. Веретинівська був зупинений водій ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння і останньому неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння на місці із застосуванням приладу «Drager», або ж прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я. У присутності свідків водій ОСОБА_2 чіткої відповіді не надавав, а тому така поведінка останнього цілком обґрунтовано була розцінена поліцейським як фактичне ухилення у проходженні огляду на стан сп`яніння. Твердження апеляційної скарги про порушення працівниками поліції права на захист є необґрунтованими, так як правом користуватися юридичною допомогою адвоката наділені особи, які притягуються до адміністративної відповідальності при розгляді справи (ст. 268 КУпАП). Тобто таке право виникає у особи лише після початку провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі певного юридичного факту. При цьому під час проведення огляду водія на стан сп`яніння розгляд справи не відбувається, як і не вирішується питання винуватості особи, а виконується тільки встановлена законодавством процедура. У цій справі вказані вимоги закону дотримані, після невиконання ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР працівники поліції роз`яснили йому права, зокрема право на захист, яким він не скористався під час складання матеріалів, так як з відеозапису убачається, що поліцейські не чинили останньому будь-яких перешкод у реалізації права скористатися послугами захисника у разі такої необхідності. Що стосується відсутності направлення водія на огляд, то відповідне направлення надається поліцейським лише уповноваженій особі закладу охорони здоров`я (лікарю) і тільки у разі бажання особи, яка керує т/з пройти такий огляд саме у закладі охорони здоров`я, а якщо остання категорично відмовляється, то направлення на медичний огляд не видається через відсутність об`єктивної потреби у цьому. При цьому відсутність зазначеного направлення на огляд для виявлення стану алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я лише свідчить про небажання водія пройти такий огляд і не більш, так як це направлення не видається особі, яка керувала т/з із ознаками сп`яніння. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - постановив: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 09.02.2022 відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника КОЛОУСОВА Я. П. на цю постанову - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов