Постанова 4817 № 607/13384/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/13384/21 Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-ц/817/512/22 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 червня 2022 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Дикун С.І. суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін цивільну справу №607/13384/21 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» з участю третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., - ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» з участю третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 44 355,38 грн. В обгрунтування вимог посилався на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 03 червня 2021 року о 09 год. 15 хв. по вул.Злуки, у м. Тернополі водій - ОСОБА_2 , керуючи тролейбусом «Шкода 15 ТР» і.н. НОМЕР_1 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та під час перестроювання не надав переваги в русі автомобілю «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням, який рухався в попутному напрямку внаслідок чого допустив із ним зіткнення. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 10.3, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачено ст.124 КУпАП. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.06.2021 року у справі №607/10279/21. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до Висновку експерта № 229/21 судової автотоварознавчої експертизи, складеного 15 липня 2021 року згідно його заяви вартість відновлювального ремонту КТЗ «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, приймається рівною: «Свр» = 44355,38 грн. Вартість матеріальних збитків спричинених власнику даного автомобіля, станом на час ДПТ, ймовірно становить: «У» = 23888,60 грн. Відповідно до договору на виконання судової експертизи № 229/21 від 08 червня 2021 року він оплатив - 3500 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №229/21 від 08.06.2021 року. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.06.2021 року у справі № 607/10279/21, встановлено, що ОСОБА_2 працює водієм КП «Тернопільелектротранс», тому вимоги про відшкодування шкоди завданої працівником КП «Тернопільелектротранс» під час виконання ним своїх трудових обов`язків, ставляться до КП «Тернопільелектротранс». На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 44355,38 грн., 3500 грн. витрат за проведення експертизи, а також судові витрати покласти на відповідача. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Стягнуто із Комунального підприємства «Тернопільелектротранс" в користь ОСОБА_1 44355 (Сорок чотири тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 38 копійок грошового відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто із Комунального підприємства «Тернопільелектротранс" в користь ОСОБА_1 908 гривень сплаченого позивачем судового збору. Стягнуто із Комунального підприємства «Тернопільелектротранс" в користь ОСОБА_1 3500 гривень понесених позивачем витрат на оплату судової автотоварознавчої експертизи. Стягнуто із Комунального підприємства «Тернопільелектротранс" в користь ОСОБА_1 9900 гривень понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги. Не погоджуючись з рішенням суду, КП "Тернопільелектротрас" подало апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2022 року, в якій просить його скасувати в частині стягнення із КП "Тернопільелектротранс" 44 355,38 грн. відшкодування матеріальної шкоди та стягнути 23 888,60 грн. згідно висновку судового експерта №229/21 від 15 липня 2021 року. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконне та необгрунтоване, винесене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Судом не з`ясовані обставини, що мають значення для справи та не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам. Вказує на те, що вартість відновлювального ремонту КТЗ «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яке мало місце 03.06.2021 року приймається рівною "СВР"=44355,38 грн. Вартість матеріальних збитків спричинених власнику КТЗ «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яке мало місце 03.06.2021 року станом на час ДТП, ймовірно становить: "У"=23888,60 грн. Також зазначає, що судом проведено поверхневий розгляд справи, оскільки сума стягнутої судом суми не відповідає висновку експерта від 15 липня 2021 року, в якому зазначено, що вартість матеріальних збитків спричинених власнику внаслідок ДТП становить 23 888.60 грн. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Янчишин В.Й. просить залишити апеляційну скаргу КП "Тернопільелектротранс" без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 січня 2022 року без змін. Посилається на те, що доводи викладені в апеляційній скарзі є необгрунтованими, та такими, що не можуть тягнути за собою скасування рішення першої інстанції. Зазначає, що розмір матеріального збитку у розмірі 23888,60 грн. розраховано з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,69. Враховуючи те, що відповідач не є страховиком, то на нього не поширюється вимоги ст.29 "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і твердження про відшкодування шкоди в цій сумі є безпідставними. Враховуючи те, що відповідачем цивільно-правова відповідальність на транспортний засіб, яким завдано матеріальної шкоди не була забезпечена та відповідач не являється страховиком, та враховуючи, що висновком експерта вартість відновлювального ремонту КТЗ «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 для усунення пошкоджень отриманих внаслідок пригоди, з врахуванням пошкоджень, що виявлені на момент огляду визначається рівною - 44355,38 грн., немає жодних підстав для зменшення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,69 на 23888,60 грн. враховуючи те, що для відновлювального ремонту потрібно 44355,38 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача КП "Тернопільелектротранс" на користь ОСОБА_1 4500 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення оскаржується лише у частині стягнення із КП "Тернопільелектротранс" 44 355,38 грн. відшкодування матеріальної шкоди, в іншій частині рішення не оскаржується то, відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, у апеляційного суду відсутні підстави для його перегляду у вказаній частині. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені всудовому засіданні. Рішення суду таким вимогам відповідає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із законності та обґрунтованості позовних вимог . Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права та обставинам, встановленим у справі. Судом встановлено, що ОСОБА_2 03 червня 2021 року о 09 год. 15 хв. в м. Тернополі по вул.Злуки, керуючи тролейбусом Шкода 15ТР і.н. 177, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та під час перестроювання не надав переваги в русі автомобілю Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутньому напрямку, внаслідок чого допустив із ним зіткнення. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.2.3 (б), 10.3, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП, що доводиться постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.06.2021 р. у справі №607/10279/21, яка набрала законної сили та згідно якої за порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850 гривень. Відповідно до Висновку експерта №229/21 судової автотоварознавчої експертизи, складеного 15 липня 2021 року згідно заяви - звернення від ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту КТЗ «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 в наслідок ДТП, приймається рівною: «Свр» = 44355,38 грн. Вартість матеріальних збитків спричинених власнику даного автомобіля, станом на час ДПТ, ймовірно становить: «У» = 23888,60 грн. Відповідно до договору на виконання судової експертизи № 229/21 від 08 червня 2021 року ОСОБА_1 , оплатив 3500 грн., що підтверджується квитанцією квитанцію до прибуткового касового ордеру №229/21 від 08.06.2021 року. Згідно з наказом (розпорядженням) КП «Тернопільелектротранс» № 35-к від 31 січня 2014 року, ОСОБА_2 прийнято на роботу з 31 січня 2014 року водієм тролейбуса ІІІ (третього) класу зі строковим випробуванням один місяць на 0,25 ставки посадового окладу. Як вбачається з наказу КП «Тернопільелектротранс» від 25 квітня 2014 року №70-к, ОСОБА_2 , водія тролейбуса ІІІ (третього) класу, з 25 квітня 2014 року переведено з 0,25 ставки на повну ставку з оплатою праці згідно штатного розкладу. Відповідно до наказу КП «Тернопільелектротранс» від 27.02.2019 року № 79 «Про закріплення водіїв за рухомих складом», з 01 березня 2019 року тролейбус № 177 «Шкода 15 ТР» закріплено за водієм ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_2 є працівником КП «Тернопільелектротранс», працює на посаді водія тролейбуса та під час виконання своїх трудових обов`язків ним була завдана шкода позивачу, судом обґрунтовано стягнуто із відповідача матеріальну шкоду спричинену пошкодженням його транспортного засобу в сумі 44355,38 грн. Встановивши зазначені обставини та надавши всебічну оцінку наданим по справі доказам, суд прийшов до вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення з КП "Тернопільелектротрас" матеріальної шкоди. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. За правилом передбаченим ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 1 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ч. 2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. Пунктом 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. В силу вимог ч.1 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно із статями 80, 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Доказів, які б вказували на інший розмір відновлюваного ремонту автомобілю позивача, відповідачем в судовому засіданні надано не було. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апеляційної скарги, що сума матеріальної шкоди, стягнутої судом не відповідає висновку експерта від 15 липня 2021 року, в якому зазначено, що вартість матеріальних збитків, спричинених власнику внаслідок ДТП становить 23 888.60 грн., оскільки такий розмір збитків розраховано з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,69, разом із тим, експертом встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 44355,33 грн. Визначена експертом вартість відновлювального ремонту спірного автомобіля відповідачем не спростована. Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Як встановлено Висновком експерта №229/21 судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту КТЗ «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 в наслідок ДТП, приймається рівною: «Свр» = 44355,38 грн. Вартість матеріальних збитків спричинених власнику даного автомобіля, станом на час ДТП, ймовірно становить: «У» = 23888,60 грн. Також встановлено, що вартість ремонтновідновлювальних робіт "Ср" = 4812 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів "См" = 2560.53 грн., вартість нових складових, що підлягають заміні "Сс" = 29662 грн., вартість відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля визначається рівною: Свр = 4812+9881.38+29662 = 44355.38 грн. Оскільки відповідачем цивільно-правова відповідальність на транспортний засіб, яким завдано матеріальну шкоду не була забезпечена та відповідач не є страховиком, на нього не поширюється вимоги ст.29 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та немає підстав для зменшення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,69 на 23888,60 грн. У силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. У відповідності до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України). Всі викладені в апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається. Щодо заявленого у відзиві ОСОБА_1 клопотання про стягнення з КП "Тернопільелектротрас" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн., колегія суддів вважає, що його слід задовольнити. Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Вирішуючи питання розподілу між сторонами судових витрат по даній справі, суд із врахуванням того, що представником позивача подані належні докази, а саме, договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.06.2022 року, акт виконаних робіт №01 від 18.05.2022 р., ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1035023 від 20.04.2022 р. та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, які не заперечені та не спростовані відповідачем, а також відсутні клопотання про їх зменшення, дійшов обгрунтованого висновку, що судові витрати по справі в розмірі 4500 гривень слід стягнути з відповідача в користь позивача. А тому слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 4500 грн. судових витрат, понесених на професійну правову допомогу в апеляційному суді. Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що порушень норм матеріального чи процесуального права, які б слугували обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, судом не допущено, підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в апеляційного суду відсутні. У силу ст.141 ЦПК України, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за розгляд справи в апеляційному суді покласти на КП "Тернопільелектротрас" в межах понесених сум. Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2022 року залишити без змін. Стягнути з Комунального підприємства «Тернопільелектротранс" (м.Тернопіль, вул.Тролейбусна,7, код ЄДРПОУ 05447987) в користь ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) витрати на правничу допомогу в сумі 4500 грн. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за розгляд справи в апеляційному суді покласти на Комунальне підприємство "Тернопільелектротранс" в межах понесеної суми. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 7 червня 2022 року. Головуючий Дикун С.І. Судді: Парандюк Т.С. Храпак Н.М.