Постанова 4855 № 826/4079/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №826/4079/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Грибан І.О, Лічевецького І.О., за участю секретаря судового засідання Вітчинкіній К.О.., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Федорова О.С., представника відповідача 1 (ДФС України) Линка І.А., представника відповідача 2 Линка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати наказ Голови ДФС України Насірова Р.М. від 28.02.2017 №30дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; стягнути з Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.03.2017 по 21.03.2017 у розмірі 7 412,30 грн.; стягнути з ДФС України на користь позивача компенсацію моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. 24.05.2018 постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної фіскальної служби України Насірова Р.М. від 28 лютого 2017 року №30-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області. Стягнуто з Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 березня 2017 по 24 травня 2018 року у розмірі 166 602,76 грн. (сто шістдесят шість тисяч шістсот дві гривні 76 копійок). В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Постанову суду в частині поновлення позивача на посаді начальника Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області допущено до негайного виконання. Допущено негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць. Відповідачі подали касаційні скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018. 20.05.2020 Верховний Суд ухвалив постанову в даній справі, якою касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року задовольнив частково. Скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, а справу направив на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду. Касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін. За наслідком нового розгляду даної справи, Шостий апеляційний адміністративний суд 23.09.2020 ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року залишено без змін. 30.11.2021 Верховний Суд своєю постановою касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 826/4079/17 скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду. 20.12.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду прийнято до провадження судді Ключковича В.Ю. адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказа, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні 26 січня 2022 року на 11:40 годин. За наслідком судового засідання 26.01.2022 розгляд було оголошено перерву та надано час учасникам справи подати додаткові пояснення. 02.03.2022 розгляд даної справи не проводився у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02.03.2022 і наказу голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2022 №16 «Про встановлення особливого режиму роботи Шостого апеляційного адміністративного суду в умовах воєнного стану». 21.04.2022 від представника ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення, в яких надано аналогічні пояснення, що і надавалися відповідачами під час розгляду даної справи. Крім того, повідомлено, що ГУ ДПС у Київській області не має змоги надати до суду службові записки від 10.11.2016 №168/10-13-11-02-11-16, від 17.11.2016 №181/1-13-11-11-02-11-16. 11.05.2022 повісткою-повідомленням Шостого апеляційного адміністративного суду справу №826/4079/17 запрошено учасників справи в судове засідання на 01.06.2022 та запропоновано провести таке в режимі відео конференції та висловити позицію щодо можливості розгляду даної справи без проведення відкритого судового засідання. 01.06.2022 в судове засідання з`явився позивач та його представник та представник відповідачів. Позивач в судовому засіданні повідомила, що з 23.02.2021 та по даний час вона працює у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю на посаді начальника відділу фінансування бюджетних програм. Також нею було повідомлено, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 їй було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 березня 2017 по 24 травня 2018 року у розмірі 166 602,76 грн. Відтак є неактуальними частина позовних вимог, отже позивач подала заяву про відмову від позовних вимог про: поновлення на роботі на посаді начальника Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області; стягнення з Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.03.2017 по 21.03.2017 у розмірі 7 412,30 грн.; стягнення з Державної фіскальної служби моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. Представник відповідачів в судовому засіданні не заперечував проти прийняття судом відмови ОСОБА_1 від позову в частині вимог. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 заяву ОСОБА_1 про відмову від позовних вимог в частині: поновлення на роботі на посаді начальника Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області; стягнення з Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 березня 2017 року по 21 березня 2017 року у розмірі 7 412,30 гривень; стягнення з Державної фіскальної служби моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень - задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог про: поновлення на роботі на посаді начальника Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області; стягнення з Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 березня 2017 року по 21 березня 2017 року у розмірі 7 412,30 гривень; стягнення з Державної фіскальної служби моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року в цій частині визнано нечинним, а провадження у справі в цій частині - закрито. Позивачу судом роз`яснено наслідки закриття провадження по справі у зв`язку з відмовою від частини позовних вимог, відповідно до ст. 238 КАС України та їй зрозуміло. Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2022 подав письмові пояснення, в яких в черговий раз наголосив, що ОСОБА_1 не визнає обставин, що викладені в наказі ДФС України від 28.02.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Представник відповідачів заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача. Учасники справи надали пояснення по суті позовних вимог, правом подання додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, додаткових пояснень та заперечень на них, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_1 , позивач з 1994 року працювала в органах податкової інспекції на посадах державного податкового інспектора, старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу, заступника начальника відділу, начальника відділу, першого заступника начальника, першого заступника начальника - начальника відділу, начальника державної податкової інспекції. Присягу Державного службовця ОСОБА_1 прийняла 04.07.1994. 14.06.2016 позивача призначено в порядку переведення на посаду начальника Києво-Святошинської ОДПІ, присвоєно їй спеціальне звання радника податкової та митної справи 1 рангу. 26.11.2016 Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ДФС внесла подання №2219/99-99-06-ДК стосовно начальника Києво-Святошинської ОДПІ ОСОБА_1 про відкриття дисциплінарного провадження за фактом неналежного виконання службових обов`язків (протокол засідання від 28.11.2016 №26). З метою визначення вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, відповідно до ст. 71 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, запропоновано провести службове розслідування з відстороненням начальника Києво-Святошинської ОДПІ ОСОБА_1 від виконання обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, до участі у якому залучити працівників Головного управління внутрішньої безпеки та Офісу великих платників податків ДФС. На виконання наказу ДФС України від 29.11.2016 №975 «Про відсторонення та проведення службового розслідування» (зі змінами, внесеними наказом ДФС України від 30.12.2016 №1056) Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ДФС України та працівники, залучені до службового розслідування, на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України від 29.11.2016 №219/99-99-06/ДК, керуючись ст. 72 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, провели службове розслідування щодо повноти виконання начальником Києво-Святошинської ОДПІ ОСОБА_1 службових обов`язків при відпрацюванні окремих ризикових суб`єктів господарювання. За результатами службового розслідування, відповідно до вимог п. 9 ст. 71 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, складено висновок від 30.01.2017 №143/99-99-06-ДК. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ДФС під час дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 69 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, розглянула дисциплінарну справу від 28.11.2016 №196, як наслідок 27.02.2017 було складено подання №277/99-99-06/ДК з рекомендацією, на підставі статей 65, 66 вказаного Закону застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з урахуванням вагомих та значних порушень. На підставі зазначеного висновку та подання, наказом Голови ДФС України Насірова Р.М. від 28.02.2017 №30дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ч. 2 ст. 65, статей 66 та 77 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII за порушення Присяги державного службовця, несумлінне виконання функцій, визначених наказом, у частині забезпечення ефективної роботи Києво-Святошинської ОДПІ та контролю за дотриманням працівниками виконавської дисципліни та вимог п. 11 Положення про ОДПІ, затвердженого наказом, що зокрема, призвело до неналежної організації роботи підпорядкованих підрозділів ОДПІ в частині порушення вимог підпунктів 2.1.2 - 2.1.5 пункту 2.1 Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДФС України від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ». Так, службовим розслідуванням встановлено, що недотримання вимог наказу ДФС від 13.04.2016 №314 «Про затвердження у новій редакції положень про деякі територіальні органи ДФС у Київській області» в частині забезпечення ефективної роботи ОДПІ та контролю за дотриманням працівниками виконавської дисципліни призвело до неналежного виконання посадовими особами ОДПІ всіх необхідних заходів для ефективного відпрацювання «ризикових» суб`єктів господарювання, передбачених п. 2 наказу ДФС України від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ», зокрема, в частині: своєчасності та повноти вжиття відповідних заходів щодо їх відпрацювання з метою упередження декларування неправомірно сформованих сум «ризикового» податкового кредиту на користь третіх осіб; відпрацюванням таких «ризикових» суб`єктів господарювання територіальними органами, до настання граничного терміну подання звітності або упродовж 10 робочих днів при одночасному поданні звітності та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; виявлення фактів реєстрації податкових накладних платниками податків, які формують податковий кредит з ознаками ризику іншими платникам податків. Зокрема в наказі Державної фіскальної служби україни від 28.02.2017 №30-дс вказано, що ОСОБА_1 , у порушення наказів про створення робочих груп у Києво-Святошинській ОДПІ від 26.10.2016 №443 «Про створення тимчасової робочої групи» на виконання вимог розпорядження ДФС від 18.09.2015 №288-р «Про аналіз показників роботи суб`єктів господарювання-виробників та переробників сільськогосподарської продукції» від 25.10.2016 №431 «Про створення робочої групи» на виконання наказу ДФС від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ», від 26.10.2016 №442 «Про створення тимчасової робочої групи» щодо посилення контролю моніторингу за реєстрацією податкових накладних, надано доручення начальнику відділу електронних сервісів ОСОБА_3 щодо підключення договорів електронної звітності (ФГ «Агромілтрейд» (ФГ «Кріпке»), ТОВ «КМ Роял Компані» (ТОВ «Макселон»), ТОВ «ТМ Бест Лпайн» (ТОВ «Ліндхольд»), ТОВ Старр Пром» (ТОВ «Милтон»), ТОВ «Вінтер Пром» (ТОВ «Біг ПромТрейд»), за наявності застережень та контрольних доручень ДФС, які доведені ГУ ДФС у Київській області (листи від 25.07.2016, 17.08.2016, 26.08.2016, 13.09.2016,25.10.2016, 31.10.2016, 01.11.2016, 18.11.2016, 25.11.2016), чим порушено вимоги п. 2 наказу ДФС України від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ». В спірному наказі вказано, що начальнику Києво-Святошинської ОДПІ ОСОБА_1 було надано для погодження список договорів про визнання електронних документів, отриманих електронним зв`язком на адресу Києво-Святошинської ОДПІ (службова записка від 10.11.2016 №168/10-13-11-02-11-16 та від 17.11.2016 №181/10-13-11-01-11-16), у якому наявна інформація, у тому числі, і щодо ФГ «Агромілтрейд» (ФГ «Кріпке»), ТОВ «КМ Роял Компані» (ТОВ «Макселон»), ТОВ «ТМ Бест Лпайн» (ТОВ «Ліндхольд»), ТОВ Старр Пром» (ТОВ «Милтон»), ТОВ «Вінтер Пром» (ТОВ «Біг ПромТрейд», які вже були доведені до опрацювання листами ГУ ДФС у Київській області та перебували на контролі. Під час службового розслідування встановлено, що службові записки від 10.11.2016 №168/10-13-11-02-11-16 та від 17.11.2016 №181/10-13-11-01-11-16, якими надано для погодження списки договорів про визнання електронних документів, отриманих електронним зв`язком на адресу Києво-Святошинської ОДПІ, начальник ОСОБА_1 , «розписала» безпосередньо на виконавця та керівника структурного підрозділу у порушення вимог наказів про створення робочих груп від 25.10.2016 №431 та від 26.10.2016 №442 та

443. Службову записку від оперативного управління від 16.11.2016 №1021/10-13-21-01-14 начальник ОСОБА_1 «розписала» з резолюцією «До реагування» та передала безпосередньо виконавцю, що підтверджено поясненнями начальника відділу електронних сервісів Києво-Святошинської ОДПІ ОСОБА_3 від 30.01.2017 та начальника відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ОСОБА_4 . Окрім цього, службова записка була «розписана» також на першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ Рижикова А.І. Зазначені дії, на думку Дисциплінарної комісії, призвели до підключення до системи електронного адміністрування суб`єктів господарювання, які неодноразово були доведені до відпрацювання листами ГУ ДФС у Київській області як підприємства групи ризику з ознаками безтоварності та підміни товару. Викладене, на думку Дисциплінарної комісії, свідчить про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, пунктів 2 та 3 Розділу І Правил етичної поведінки державних службовців, затверджених постановою Кабінету міністрів україни від 11.02.2016 №65, а саме: порушення нею Присяги державного службовця та принципів етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, що полягає у несумлінному виконанні посадових обов`язків. З вказаним наказом, згідно підпису на ньому, позивач ознайомилась 28.02.2017. За визначенням, що міститься у частинах 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Керуючись ч. 1 ст. 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах. За приписами частин 1 та 2 ст. 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом. Як встановлює ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Частина 2 ст. 65 Закону №889-VIII визначає, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення. На виконання ч. 1 ст. 36 Закону №889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки». Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (який діяв на дату складення ОСОБА_1 . Присяги державного службовця) громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки». Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці. Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону №889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення. За приписами частин 1 та 5 ст. 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Відповідно до пунктів 2 та 3 Розділу І Правил етичної поведінки державних службовців, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №65 Державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, а саме: 1) служіння державі і суспільству; 2) гідної поведінки; 3) доброчесності; 4) лояльності; 5) політичної нейтральності; 6) прозорості і підзвітності; 7) сумлінності. Під час прийняття на державну службу особа ознайомлюється з цими Правилами та зобов`язана їх дотримуватися у своїй подальшій службовій діяльності. Також, відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов`язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (пп. 21.1.1); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функції (пп. 21.1.2); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень (пп. 21.1.3); не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп. 21.1.4). Згідно з п. 21.2 ст. 21 ПК України за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом. Як вбачається з оспорюваного наказу ДФС України, спірні правовідносини виникли у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця (п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII). Із тексту Присяги випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця. Аналогічний висновок міститься у Рішення Конституційного Суду України від 11.03.2011 у справі №2-рп/2011. « 39.Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків.

40. Стала судова практика дотримується позиції, що поняття порушення Присяги не повинне бути надміру декларативним, розпливчатим, загальним, нечітким, що дозволяло б тлумачити його розлого й неоднозначно, не керуючись принципами, які встановлюють обмежувальне тлумачення цього поняття.

41. У цьому контексті Суд наголошує, що ознаками, які відрізняють дисциплінарний проступок у вигляді порушення Присяги, від суміжних юридичних складів дисциплінарних проступків, зокрема у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків (за яке не передбачено стягнення у вигляді звільнення), є вид обов`язків, невиконання яких становить об`єктивну сторону дисциплінарного проступку - основні (загальні), які визначають базові принципи проходження служби, чи характерні для відповідної посади; наявність або реальна можливість настання шкоди у вигляді підриву авторитету державного органу чи публічної служби, приниження гідності певної особи тощо.

42. Отже, звільнення за порушення Присяги державного службовця має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їхнього вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

43. Особа, яка вчинила дисциплінарний проступок, не може бути звільнена за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги…. Вказаний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 у справі № 815/3667/17. Як вбачається з Висновку про результати службового розслідування стосовно начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 від 30.01.2017 №143/99-99-06-ДК: «…В ході розслідування встановлено, що службові записки від 10.11.2016 №168/10-13-11-02-11-16 та від 17.11.2016 №181/10-13-11-02-11-16, якими надано для погодження списки договорів про визнання електронних документів отриманих електронним зв`язком на адресу ОДПІ, начальником ОДПІ ОСОБА_1 було розписано безпосередньо на виконавця та його керівника структурного підрозділу…». Колегія суддів звертає увагу, що дані службові відсутні в матеріалах справи та, як підтверджено письмовими поясненнями відповідачів вх..№13271 від 21.04.2022 не можуть б4ути надані до суду апеляційної інстанції. Також у Висновку про результати службового розслідування стосовно начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_6 від 30.01.2017 №143/99-99-06-ДК Дисциплінарна комісія дослідила службову записку від 16.11.2016 №1021/10-13-21-01-14. Колегія суддів дослідила таку та встановила, що така сформована Начальником ОУ Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Шуневичем М.В. та розписана ОСОБА_1 на Рижикова А.І. (керівник робочої групи відповідно до Наказу Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 25.10.2016 №431, керівник Тимчасової робочої групи відповідно до Наказу Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 26.10.2016 №442) та ОСОБА_3 даною службовою запискою повідомлено, що співробітниками ОУ Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, відповідно до Наказу ДФС України від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з податку на додану вартість» та наказу ДФС України від 31.07.2014 №22 здійснено виїзд за податковими адресами підприємств, серед яких були також ФГ «АГРОМІЛТРЕЙД» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі»), ТОВ «ЛІНХОЛЬД» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі. На даний час підприємство змінило назву на ТОВ «ТМ БЕСТ ЛАЙН»»), ТОВ «МИЛТОН» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі. На даний час підприємство змінило назву на ТОВ «СТАР ПРОМ»), ТОВ «МАКСЕЛОН» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі. На даний час підприємство змінило назву на ТОВ «КМ РОЯЛ КОМПАНИ»), ТОВ «БІГ ПРО ТРЕЙД» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі. На даний час підприємство змінило назву на ТОВ «ВІНТЕР ПРОМ».) Як вбачається з Висновку про результати службового розслідування стосовно начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_6 від 30.01.2017 №143/99-99-06-ДК: «…так, встановлено, що начальником ОДПІ ОСОБА_1 неналежно виконано функції визначені наказом ДФС України «Про затвердження у новій редакції положень про деякі територіальні органи ДФС у Київській області» від 13.04.2016 №314 в частині забезпечення ефективної роботи ОДПІ та контролю за дотриманням працівниками виконавської дисципліни. Недотримання начальником ОДПІ ОСОБА_1 вимог наказу ДФС України «Про затвердження у новій редакції положень про деякі територіальні органи ДФС у Київській області» від 13.04.2016 №314 призвело до: 1. неналежного виконання посадовими особами ОДПІ всіх необхідних заходів для ефективного відпрацювання «ризикових» суб`єктів господарювання, передбачених п. 2 наказу №543, зокрема в частині: 1.1 своєчасності та повноти вжиття відповідних заходів щодо їх відпрацювання з метою упередження декларування неправомірно сформованих сум «ризикового» податкового кредиту на користь третіх осіб, зокрема по: ФГ «Агромілтрейд» (ФГ «Кріпке»), ТОВ «КМ Роял Компані» (ТОВ «Макселон»), ТОВ «ТМ Бест Лпайн» (ТОВ «Ліндхольд»), ТОВ Старр Пром» (ТОВ «Милтон»), ТОВ «Вінтер Пром» (ТОВ «Біг ПромТрейд»); 1.2 відпрацюванням таких «ризикових» суб`єктів господарювання територіальними органами, до настання граничного терміну подання звітності або упродовж 10 робочих днів при одночасному поданні звітності та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема по ФГ «Агромілтрейд» (ФГ «Кріпке»), ТОВ «КМ Роял Компані» (ТОВ «Макселон»), ТОВ «ТМ Бест Лпайн» (ТОВ «Ліндхольд»), ТОВ Старр Пром» (ТОВ «Милтон»), ТОВ «Вінтер Пром» (ТОВ «Біг ПромТрейд»); 1.3 виявлення фактів реєстрації податкових накладних в ЄРПН платниками податків, які формують податкових кредит з ознаками ризику іншим платникам податків, зокрема по ФГ «Агромілтрейд» (ФГ «Кріпке»), ТОВ «КМ Роял Компані» (ТОВ «Макселон»), ТОВ «ТМ Бест Лпайн» (ТОВ «Ліндхольд»), ТОВ Старр Пром» (ТОВ «Милтон»), ТОВ «Вінтер Пром» (ТОВ «Біг ПромТрейд»); 2. не здійснення вичерпних заходів щодо спростування правомірності перебування ФГ «АГРОМІЛТРЕЙД» (ФГ «Кріпке») на спеціальному режимі оподаткування з 01.01.2009 по 31.12.2016, оскільки, зважаючи на факт відсутності у суб`єкта господарювання власних або орендованих земельних ділянок, наявність поставки сільськогосподарської продукції не власного виробництва (вирощування), суперечить вимогам п. 209.6. ст. 209 Податкового кодексу….» Як було вказано вище, в спірному Наказі ДФС України вказано, що позивач вчинила дисциплінарний проступок, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII (порушення Присяги державного службовця) па пунктів 2 та 3 Розділу І Правил етичної поведінки державних службовців На виконання ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частин 2 та 3 ст. 74 Закону №889-VIII дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Стаття 74 Закону №889-VIII визначає, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Зважаючи на наявність в матеріалах справи лише однієї службової записки (№1021/10-13-21-01-14 від 16.11.2016) та відсутність двох інших, які були покладені в основу Висновку про результати службового розслідування стосовно начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_6 від 30.01.2017 №143/99-99-06-ДК та Наказу Державної фіскальної служби України від 28 лютого 2017 року №30-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (від 10.11.2016 №168/10-13-11-02-11-16 та від 17.11.2016 №181/10-13-11-02-11-16) не дає можливості повністю та беззаперечно встановити вину позивача, як державного службовця, що є обов`язковим відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону №889-VIII. Крім того, зміст службової записки №1021/10-13-21-01-14 від 16.11.2016 підтверджує, що співробітниками ОУ Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, відповідно до Наказу ДФС України від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з податку на додану вартість» та наказу ДФС України від 31.07.2014 №22 здійснено виїзд за податковими адресами підприємств, серед яких були також ФГ «АГРОМІЛТРЕЙД» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі»), ТОВ «ЛІНХОЛЬД» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі. На даний час підприємство змінило назву на ТОВ «ТМ БЕСТ ЛАЙН»»), ТОВ «МИЛТОН» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі. На даний час підприємство змінило назву на ТОВ «СТАР ПРОМ»), ТОВ «МАКСЕЛОН» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі. На даний час підприємство змінило назву на ТОВ «КМ РОЯЛ КОМПАНИ»), ТОВ «БІГ ПРО ТРЕЙД» («встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства та надав підтверджуючи документи в повному обсязі. На даний час підприємство змінило назву на ТОВ «ВІНТЕР ПРОМ».) Колегія суддів звернула увагу, що вказаний висновок та спірний наказ, не обґрунтовує підстав кваліфікування встановлених ОСОБА_1 проступків згідно із п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII в якості порушення Присяги державного службовця і жодним чином не доводить таких. Колегія суддів наголошує, що звільнення за порушення присяги може мати місце лише як санкція за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. Звільнення з посади державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України та Верховного Суду, яка була неодноразово висловлена при розгляді справ наведеної категорії, зокрема, у постановах від 21.05.2013 по справі №21-403а12, від 04.06.2013 по справі №21-167а13, від 09.07.2013 по справі №21-217а13, від 03.03.2015 по справі №21-629а14, від 04.04.2018 по справі №826/6646/16, від 23.05.2018 по справі №821/2239/16, від 05.12.2018 по справі №820/5040/16, від 30.01.2019 по справі №803/1048/16, від 13.02.2019 по справі №803/1303/16, а саме: аналізуючи текст Присяги державних службовців, суди зазначали, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги. Проте, відповідачами не вказано, який саме проступок ОСОБА_1 , підривав довіру та авторитету державних органів України, що несумісно із подальшим проходженням нею державної служби. Відповідачі не визначили, що саме вказує на вчинення позивачем проступку, який порочить її, як державного службовця та дискредитує податкову службу, що є порушенням Присяги державного службовця, а надані суб`єктом владних повноважень доводи фактично свідчать про відсутність таких. Матеріали справи також не дають можливості підтвердити вказану позицію відповідачів. Керуючись абзацами 1 та 2 ч. 1 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, чого суб`єктом владних повноважень не виконано, а матеріалами справи, зокрема, змістом службової записки №1021/10-13-21-01-14 від 16.11.2016 та резолюцією позивача, яка стосується всіх юридичних осіб, які в ній зазначені, які вчинені нею відповідно до функціональних обов`язків, повністю спростовується позиція відповідача 1 про вичнення нею дисциплінарного проступку. Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онерїлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» «Москаль проти Польщі». Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Крім того, у найбільш загальному вигляді позитивні зобов`язання передбачають активні дії держави, спрямовані на забезпечення, захист та сприяння реалізації прав людини. Загальною юридичною підставою позитивних зобов`язань у межах конвенційної системи правозахисту виступає ст.1 «Зобов`язаня поважати права людини» Конвенції, в якій прямо вказується, що держави гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, передбачені Конвенцією. Зокрема, ОСОБА_8 (ОСОБА_8) виокремлює п`ять категорій обов`язків, що покладаються на держави позитивними зобов`язаннями за Конвенцією: обов`язки запобігати порушенням прав, гарантованих Конвенцією (обов`язок «превентивних дій» з боку держави, коли є розумні підстави очікувати його виконання) (напр. справи Осман проти Сполученого Королівства», «Маркс проти Бельгії», «Платформа «Дrtze fьr das Leben» проти Австрії»); обов`язок держави забезпечувати інформування та консультування осіб стосовно порушень прав і свобод, що гарантуються Конвенцією (напр., справа «Гуерра проти Італії»); обов`язок реагувати на порушення прав людини, проводити ефективне розслідування «гідних довір`я» (тобто обґрунтованих) скарг щодо серйозних порушень прав, гарантованих Конвенцією (напр., справи «Айдін проти Туреччини», «Кая проти Туреччини», «Пол і Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства»); обов`язки забезпечувати індивідів ресурсами, щоб запобігати порушенню їх прав, гарантованих Конвенцією (справа «Ейрі проти Ірландії»). При цьому, головний позитивний обов`язок держави, як зазначає ОСОБА_8 , полягає у створенні національної правової рамки, передусім національного законодавства, яке забезпечує ефективний захист прав людини. Зважаючи на встановлені обставини та зроблені висновки, з урахуванням задоволення заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 28 лютого 2017 року №30-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Таким чином, доводи апеляційної скарги у відповідній частині знайшли своє підтвердження, а тому таку необхідно задовольнити. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 28 лютого 2017 року №30-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Постанова в повному обсязі складена 06 червня 2022 року. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді І.О. Грибан І.О. Лічевецький