LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Кропивницький апеляційний суд385/124/22

від 07.06.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2022 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/160/22 Головуючий у суді І-ї інстанції Гришак А. М. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.06.2022 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Гончар В.М., за участі ОСОБА_1 , розглянув в режимі відеоконференції у порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2022 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий водієм в АТ «Укрзалізниця», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнено судовий збір в розмірі 496,20 грн. в дохід держави ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 28.01.2022 о 09 годині 26 хвилин в м. Гайворон по пров. Горіховий 29/3, керував автомобілем ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода та нечітка мова слів. Від проходження тесту на ступінь алкогольного сп`яніння приладом Драгер 6810 й у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про наявність підстав для зупинки його автомобіля поліцейськими. Вважає протокол про адміністративне правопорушення незаконним через порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп`яніння у зв`язку з недотриманням положень ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/73509 від 11.2015, також відсутності направлення на відповідний огляд та безпідставне примушування його працівниками поліції пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального приладу, що є втручанням в його особисте життя. За вказаних обставин вважає і незаконною постанову суду першої інстанції. Посилаючись на зазначене, ряд вимог статей КУпАП, Конституції України, рішення ЄСПЛ, просить задовольнити апеляційну скаргу. ОСОБА_1 , будучи повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду призначене на 01.06.2022 не з`явився, при цьому направив суду заяву про відкладення розгляду справи та наступне судове засідання провести в режимі відеоконференції з Гайворонським районним судом Кіровоградської області. Подана заява ОСОБА_1 була задоволена, чергове судове засідання було призначено апеляційним судом на 09.30 год. 07.06.2022 в режимі відеоконференції з Гайворонським районним судом, однак ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та в свою чергу направив апеляційному суду чергову заяву про перенесення розгляд справи на інший день. Враховуючи зазначене, а також і те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 14.02, 15.03, 8.04 та 27.04.2022 також не з`являвся в судові засідання подаючи заяви про перенесення розгляд справи з різних причин, та вимоги ст.294 КУпАП, відповідно якої апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду, вважаю неявку ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду призначене на 09.30 год. 07.06.2022 неповажною та можливим розглянути справи за відсутності правопорушника. Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких обставин. Так із оскаржуваної постанови вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав вину в інкримінованому правопорушенні. Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Встановлений порядок огляду визначається положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735. Так, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно диспозиції статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд дійшов переконливого висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення об`єктивно підтверджується дослідженими та перевіреними під час судового розгляду справи наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серія ОБ № 058624 від 28.01.2022 про обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; - відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, із якого вбачається причина зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відмови останнього пройти огляд для визначення стану сп`яніння на місці зупинки приладом Драгер та в медичному закладі; - наданими в суді поясненнями ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 про відмову останнього на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Дані докази узгоджуються між собою, є логічними, послідовними, тому суд визнав їх належними, допустимими, достатніми та поклав в основу даної постанови. Із вище наведених та досліджених судом доказів, вбачається, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було дотримано процедуру проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння, що передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, що також узгоджується і з вимогами ст.266 КУпАП. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ у складі його Великої Палати(далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Зазначеним та дослідженими вище доказами повністю спростовуються посилання правопорушника на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про наявність підстав для зупинки його автомобіля поліцейськими, складання щодо нього протоколу є незаконним через порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп`яніння та безпідставне примушування його працівниками поліції пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціального приладу, оскільки вважає це втручанням в його особисте життя. Крім того, відповідно матеріалів справи будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені судом докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об`єктивність поліцейських або свідків у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували надані разом з протоколом докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушень, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не було наведено. Отже обставини, на які посилається в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , є лише способом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Перевіривши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складений відповідно до ст.256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст.245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст.280 КУпАП. Суд, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого проступку, застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень. Враховуючи зазначене доводи ОСОБА_1 щодо скасування постанови суду за обставин, викладених в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими, а тому в їх задоволення слід відмовити. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2022 року стосовно ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду В.М. Гончар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»