Постанова Миколаївський апеляційний суд № 486/337/21

06.06.22 22-ц/812/426/22 Єдиний унікальний номер судової справи: 486/337/21 Провадження № 22-ц/812/426/22 Доповідач апеляційної інстанції- Самчишина Н.В. Постанова Іменем України 06 червня 2022 року м. Миколаїв справа № 486/337/21 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Самчишиної Н.В., суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання - Калашник А.О., за участю: представника позивача ОСОБА_1 - Пірога С.В. , переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Пірог Сергієм Васильовичем, на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 грудня 2021 року ухвалене головуючим суддею Волковою О.І., в приміщенні цього ж суду (повне судове рішення складено 16 грудня 2021 року), встановив: 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив про зменшення розміру аліментів з 1/4 частини на 1/6 частину його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Позовні вимоги мотивовані тим, що судовим наказом Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у справі №486/113/21 від 03 лютого 2021 року з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. На час видання судового наказу судом не було враховано те, що він є батьком іншої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає окремо від нього і позивач добровільно виконує свій обов`язок щодо його утримання. Посилаючись на те, що на нього покладена непропорційна частка відрахувань на дітей, позивач просив про задоволення позову. Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено з дня набрання рішенням законної сили, розмір аліментів, який був визначений судовим наказом Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 лютого 2021 року у справі №486/113/21 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення ОСОБА_4 повноліття. Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахувавши, що позивач сплачує аліменти на двох неповнолітніх дітей сина ОСОБА_5 та дочку ОСОБА_4 , вважав, що позов має бути задоволено частково. Не погодившись із зазначеним рішенням суду позивач, діючи через свого представника - адвоката Пірог С.В., подав апеляційну скаргу в якій, посилався на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим з огляду на неврахування судом першої інстанції його доводів щодо непропорційної частки стягуваних з нього аліментів на утримання дітей. Крім того, суд невірно визначив час присудження аліментів, з огляду на положення статті 191 СК України, а саме за аналогією права, зменшення розміру аліментів має відбуватися від дня пред`явлення позову про зменшення розміру аліментів. На підставі викладеного, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю (а.с.7). Судовим наказом, виданим Южноукраїнським міським судом Миколаївської області у справі №486/113/21 від 03 лютого 2021 року, з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.5). Відповідно до копії свідоцтва про народження від 12 листопада 2013 року позивач є також батьком ОСОБА_5 , який народися ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6). Матеріали справи містять копії переводів про здійснення позивачем 01 лютого 2021 року в розмірі 1 608 грн. 04 коп. платежу ОСОБА_8 з коментарем платежу: аліменти на ОСОБА_5 та платежу відповідачці ОСОБА_3 з коментарем платежу - аліменти на ОСОБА_4 , дублікат квитанції від 01 лютого 2021 року про переказ позивачем відповідачці 1 507 грн. 54 коп. на утримання доньки, ксерокопію розписки ОСОБА_8 про отримання грошових коштів на дитину від 15 лютого 2021 року (а.с.8-11). Відповідно до додатної до позову довідки середньомісячної зарплати по регіонах України у грудні 2020 року середня заробітна плата в Миколаївській області становить 14 605 грн. (а.с.12). При цьому дані про місце роботи позивача та його реальні доходи матеріали справи не містять. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частиною другою статті 182 СК України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до частин першої, другої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. За приписами частини сьомої статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статті 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх стану здоров`я. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З наведених обставин справи вбачається, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 лютого 2021 року визначений розмір аліментів - 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Позивач вказував на те, що ним приймається учать в утриманні доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 . Однак, з часу видання судового наказу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 лютого 2021 року на нього покладена непропорційна частка відрахувань на дітей. Таким чином, позивач фактично не погоджується з судовим рішенням виданим у формі наказу. Позивач, вважав, що наявність другої дитини, вже само по собі свідчить про погіршення його матеріального становища, і є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання доньки в запропонованому ним розмірі. Разом з цим, позивачем не надано доказів на підтвердження зміни (погіршення) його майнового стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, що могло бути підставою для зміни судом до запропонованого ним розміру аліментів, виходячи з наведених норм СК України. Крім того, такі твердження позивача не заслуговують на увагу, з огляду на те, що наявність іншої дитини без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення доньки сторін, та суперечитиме її інтересам. З 01 грудня 2021 року прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років становив 2100,00 грн, а віком від 6 до 18 років - 2618,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачуються аліменти на двох дітей у розмірі по 1 608 грн. 04 коп. Тобто аліменти, оскільки іншого недоведене, які сплачуються позивачем не перевищують 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, позивачем сплачується мінімальний розмір аліментів на одну дитину, визначений частиною другої статті 182 СК України. А отже зменшення розміру аліментів до 1/6 частини доходу, як про те просить позивач, призведене до порушення прав дитини. Отже, викладені позивачем аргументи на спростування зменшення розміру аліментів, а саме наявність на його утриманні малолітнього сина, висновків суду не спростовують. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів обставин, передбачених статтею 192 СК України, і судом не встановлено зміни його майнового або сімейного стану, які б були достатніми підставами для зменшення аліментів до розміру запропонованого позивачем. Доводи та вимоги апеляційної скарги про зміну рішення суду першої інстанції в частині часу, з якого присуджуються аліменти, розмір яких змінено, а саме від дня пред`явлення даного позову є безпідставними з огляду на таке. Частина перша статті 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Відповідно до статті 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верхового Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Отже, закон передбачає присудження аліментів з дати подання позовної заяви у випадку стягнення аліментів, а не їх зміни, тобто за відсутності рішення суду про стягнення (присудження) аліментів. За таких обставин присудження сплати аліментів у зменшеному розмірі за минулий період, а саме з дати пред`явлення даного позову до суду, 24 лютого 2021 року, призведе до необґрунтованого недоотримання аліментів стягувачем, чим будуть порушені майнові інтереси забезпечення дитини. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно встановивши правовідносини між сторонами, закон який їх регулює та роз`яснення, що містяться у п.23 постанови Пленуму Верхового Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», дійшов вірного висновку, що аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню саме від дня набрання чинності рішенням суду, а не від дня пред`явлення позову. За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави до його скасування з мотивів викладених у апеляційній скарзі відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Пірог Сергієм Васильовичем, залишити без задоволення, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадку та з підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуючий Н. В. Самчишина Судді: П. П. Лисенко Т. В. Серебрякова Повний текст постанови складено 07 червня 2022 року.