Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/20708/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/20708/21 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Косцової І.П., суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, 3-тя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури щодо не нарахування йому з 27.03.2020 року заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язати Одеську обласну прокуратуру нарахувати йому заробітну плату (включаючи надбавку за вислугу років та оплату часу відпусток) за період з 27.03.2020 року і по день ухвалення рішення судом, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. Позивач посилається на рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, яким визнано неконституційним положення зазначеного пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.. За таких обставин позивач вважає необґрунтованим визначення йому розміру посадового окладу згідно постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року та зазначає, що його посадовий оклад має відповідати розміру, що визначений ст.81 Закону України "Про прокуратуру", а саме - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач виконує посадові обов`язки прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, посадовий оклад позивача та належні йому надбавки мають нараховуватись та виплачуватись у розмірах, встановлених ст.81 Закону України "Про прокуратуру". Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Одеська обласна прокуратура просить скасувати ухвалене у справі рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що позивач фактично не пройшов атестацію та йому було призначено робоче місце в окружній прокуратурі, а заробітна плата нараховувалась та виплачувалась, виходячи з розміру посадового окладу згідно постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечував проти її задоволення та просив залишити без змін оскаржуване рішення. Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області своїм правом на подання відзиву не скористалось. У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Наказом прокуратури Миколаївської області №638 від 20.09.2002 року ОСОБА_1 прийнято в органи прокуратури Миколаївської області та призначено на посаду слідчого прокуратури Снігурівського району Миколаївської області (а.с.5). Наказом прокурора Миколаївської області №718 від 17.10.2002 року ОСОБА_1 переведено на посаду помічника прокурора Снігурівського району Миколаївської області. Наказом прокуратури Одеської області №461к від 05.06.2012 року позивача призначено на посаду прокурора прокуратури Березанського району Миколаївської області. Наказом прокуратури Одеської області №3576к від 17.12.2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області (а.с.6). Наказом Офісу Генерального прокурора №40 від 17.02.2021 року визначено, що днем початку роботи окружних прокуратур є 15.03.2021 року (а.с.9). У зв`язку з припиненням функціонування місцевих прокуратур Одеської області і початком роботи окружних прокуратур Одеської області з 15 березня 2021 року, а також не проходженням атестації, наказом Одеської обласної прокуратури №705к від 12.03.2021 року тимчасово визначено робоче місце ОСОБА_1 у Чорноморській окружній прокуратурі Одеської області на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області (а.с.7-8). Наказом Одеської обласної прокуратури №2346к від 20.10.2021 року позивача звільнено з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (а.с. 82). З урахуванням викладеного, оплата праці позивача здійснювалась відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 року №505. Вважаючи, що відповідач порушив порядок нарахування та виплати йому заробітної плати у період з 27.03.2020 року, позивач звернувся з даним позовом до суду. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII , яким, зокрема, передбачено, що: - заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами ( частина 1 статті 81 цього Закону); - заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік. ( частина 2 статті 81 цього Закону); - посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. ( частина 3 статті 81 цього Закону); - прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України. ( частина 7 статті 81 цього Закону); - фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 9 статті 81 цього Закону) - фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. ( частина 1 статті 89 цього Закону); - фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. ( стаття 90 цього Закону) Законом України від 19.09.2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-ІХ), який набрав чинності 25.09.2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури та внесені зміни до Закону України від 14.10.2014 року №1697-VІІ "Про прокуратуру", зокрема: - у частині 1 статті 7 Закону №1697-VII слова "регіональні" та "місцеві" замінено відповідно на "обласні" та "окружні", а пункт 4 цієї частини 1 та статті стосовно військових прокуратур в системі органів прокуратури виключено. - статтею 15 Закону № 1697 зазначено виключний перелік посад в обласних та окружних прокуратурах . Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №113-ІХ за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Пунктом 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у регіональних прокуратурах чи місцевих прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах чи окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Пунктом 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року №79-VIII, які набрали чинності з 01 січня 2015 року, установлено, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Пунктами 1, 2, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: 1) установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також зазначено, що видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється в межах затвердженого фонду оплати праці. Колегія суддів звертає увагу, що у системі органів прокуратури відбувся ряд організаційних змін, пов`язаних із запровадженим Законом №113-ІХ реформуванням органів прокуратури, зокрема, з 15.03.2021 року розпочали свою роботу окружні прокуратури на підставі наказу Генерального прокурора №40 від 17.02.2021 року. У зв`язку з чим змінено назви місцевих прокуратур, у тому числі назву «Іллічівська місцева прокуратура Одеської області» змінено на назву «Чорноморська окружна прокуратура Одеської області». При цьому, відповідно до наказу Одеської обласної прокуратури №705к від 12.03.2021 року, у зв`язку з припиненням функціонуванням місцевих прокуратур Одеської області і початком роботи окружних прокуратур, а також не проходженням атестації, ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце у Чорноморській окружній прокуратурі Одеської області, зокрема, на посаді прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що Закон №113-IX передбачає лише дві умови зайняття посад прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, а саме: переведення прокурорів, які займали посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом на підставі рішення кадрової комісії про успішне проходження атестації; успішне проходження добору на вакантні посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, які з`явилися після звільнення прокурорів за власним бажанням, неуспішного проходження прокурорами атестації або з інших підстав, особами, які не займали посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом. Як вбачається з трудової книжки позивача та наказу Одеської обласної прокуратури №705к від 12.03.2021 року, йому, у зв`язку з не проходженням атестації, тимчасово визначено робоче місце у Чорноморській окружній прокуратурі Одеської області (а.с. 7, 12). Крім того, матеріали справи містять наказ Одеської обласної прокуратури №2346к від 20.10.2021 року, яким позивача звільнено з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації ( а.с.82). Отже, ураховуючи обставини цієї справи, колегія суддів констатує, що факт визначення позивачеві робочого місця в реформованій прокуратурі без проходження атестації не може бути підставою для призначення нового окладу. Положеннями пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX запроваджено різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження чи не проходження атестації. Відтак отриманню нового посадового окладу прокурора передує успішне проходження атестації та прийняття відповідним суб`єктом владних повноважень розпорядчого акту (наказу) щодо призначення чи переведення прокурора на посаду, визначену відповідним штатним розписом. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 30 червні 2021 року у справі № 826/17798/14, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/154/20. Оскільки позивач не є прокурором, який успішно пройшов атестацію, застосуванню підлягають приписи абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». Також судова колегія вважає не релевантними посилання апелянта на рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020 в контексті спірних правовідносин, оскільки його висновки не стосуються положень Закону №113-IX, яким запроваджено різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження чи не проходження атестації. Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З урахуванням викладеного в сукупності, відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, 3-тя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.