Постанова КГС ВС № 914/3383/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2022 року м. Київ cправа № 914/3383/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., представників учасників справи: позивача - не з`явився, відповідача - Грищенко К.В. (самопредставництво), розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" на рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про: визнання недійсним рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.11.2020 №63-02/4806; зобов`язання Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. У грудні 2020 року товариство з обмеженою "Галицька торгова компанія" (далі - ТОВ "Галицька торгова компанія", позивач) звернулося до суду з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК, відповідач) про визнання недійсним рішення територіального відділення АМК, оформленого листом від 09.11.2020 №63-02/4806; зобов`язання територіального відділення АМК повторно розглянути заяву ТОВ "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к накладено штрафи: на ТОВ "Галицька торгова компанія" у загальному розмірі 65 420,00 грн та на фізичну особу-підприємця Титиша В.П. у загальному розмірі 8 860,00 грн, що відповідно, перевищує чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 1.3. ТОВ "Галицька торгова компанія" 05.10.2020 подано до територіального відділення АМК заяву про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к. Рішенням відповідача, оформленим листом від 09.11.2020 №63-02/4806 з посиланням на пункти 47, 48 "Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5 (у редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 №169-р) і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299 (далі - Правила розгляду справ), заяву позивача про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к, залишено без розгляду. 1.4. На думку позивача, такі дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства України та суперечать статті 19 Конституції України, статтям 48, 49, частині шостій статті 52 та статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 2.1. Рішенням господарського суду Львівської області від 20.04.2021 (суддя Кітаєва С.Б.), яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 (колегія суддів: Бойко С.М., Матущак О.І., Якімець Г.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. 2.2. Рішення та постанову мотивовано тим, що оскаржуване рішення відповідача (оформлене листом від 09.11.2020 №63-02/4806), прийняте територіальним відділенням АМК у межах, визначених законодавством повноважень, та в порядку визначених законом. З цих підстав суд також відмовив і у задоволенні похідної позовної вимоги про зобов`язання повторно розглянути заяву ТОВ "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг 3.1. ТОВ "Галицька торгова компанія" (далі - скаржник), не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 4.1.1. Касаційна скарга позивача подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 2 частини першої статті 310 ГПК України. 4.1.2. За твердженням позивача, судами невірно застосовано положення статей 58, 59 Закону №2210, оскільки рішення адміністративної колегії Івано-Франківського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к не відповідає вимогам частини шостої статті 52 Закону №2210 оскільки прийняте територіальним відділенням, а не Антимонопольним комітетом України. 4.1.3. ТОВ "Галицька торгова компанія" вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, "щодо застосування положень статей 39 48, 49, частини шостої статті 52, статті 58 , частини першої статті 59 та статті 60 Закону №2210". 4.1.4. Крім того, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято неповноважним складом суду, оскільки порушено порядок визначення судді для розгляду справи, визначений у частині третій статті 6, частині першій статті 32 ГПК України та пункті 17.4 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України. 4.2. Доводи інших учасників справи 4.2.1. Територіальне відділення АМК своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке. 5.1. Рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-рк визнано, що ТОВ "Галицька торгова компанія" і фізична особа-підприємець Титиш В.П., узгодивши свою поведінку під час підготовки та участі в конкурсних торгах, які проводились Управлінням освіти, молоді і спорту Долинської районної державної адміністрації, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів. Визнано, що ТОВ "Галицька торгова компанія" та фізична особа-підприємець Титиш В.П., узгодивши свою поведінку під час підготовки та участі в конкурсних торгах, які проводились Управлінням освіти, молоді і спорту Долинської районної державної адміністрації, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів. За вказані порушення на ТОВ "Галицька торгова компанія" накладено штрафи у розмірі 33 057,00 грн та 32 363,00 грн. 5.2. ТОВ "Галицька торгова компанія" звернулось до територіального відділення АМК із заявою від 01.10.2020 б/н "Про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12- р/к", з вимогами про: - 1) скасування рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к та закриття провадження у справі; - 2) зупинення виконання рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к до закінчення його перегляду. 5.3. Заяву мотивовано з посиланням на статтю 19 Конституції України, статті 48, 49, частину шосту статті 52, статтю 58 Закону №2210. 5.4. Зокрема, ТОВ "Галицька торгова компанія" зазначила у заяві про те, що рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к накладено штрафи на ТОВ "Галицька торгова компанія" у загальному розмірі 65 420,00 грн на фізичну особу-підприємця Титишу В.П. - 8 860,00 грн, що у загальному розмірі перевищує чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За доводами ТОВ "Галицька торгова компанія" у заяві адміністративною колегією Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України порушені вимоги частини шостої статті 52 Закону №2210, оскільки повноваження щодо прийняття рішення про накладення штрафу у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян має виключно Антимонопольний комітет України, а саме: адміністративна колегія Антимонопольного комітету України. Оскільки у прийнятті рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12- р/к було неправильно застосовано норми ч вимоги частини шостої статті 52 Закону №2210, тому вказана обставина є самостійною підставою для перегляду рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 № 59/12-р/к і його скасування та закриття провадження у справі. 5.5. Листом від 13.10.2020 №63-02/4355 територіальне відділення АМК залишило без руху заяву ТОВ "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 б/н, зазначивши зокрема про те, що зі змісту заяви не встановлено підстав, для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону №2210, та доказів на їх підтвердження; заяву подано не у письмовій формі; запропоновано заявнику в термін до 10 календарних днів з дня отримання листа усунути недоліки заяви з урахуванням зауважень територіального відділення АМК. 5.6. Суди встановили, що у відповідь на лист від 13.10.2020 №63-02/4355 ТОВ "Галицька торгова компанія" скерувало на адресу територіального відділення АМК лист від 26.10.2020 (вх. від 28.10.2020) №63-01/3148 у якому зазначило, що заява відповідає вимогам чинного законодавства, так як в ній вказана обставина про те, що при прийнятті рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к було неправильно застосовано норму частини шостої статті 52 Закону №2210, що є самостійною підставою для перегляду рішення та його скасування та закриття провадження у справі. 5.7. Як встановлено попередніми судовими інстанціями, з огляду на те, що недоліки заяви, про які повідомляв ТОВ "Галицька торгова компанія" відповідач, останнім не було усунені, на підставі пункту 48 Правил розгляду заяв і справ, листом від 09.11.2020 №63-02/4806 територіальне відділення АМК заяву від 01.10.2020 б/н "Про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 № 59/12-р/к, залишено без розгляду. 5.8. Також судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач у 2019 році вже звертався до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з заявою від 15.08.2019 №8/284 (вх. Територіального відділення АМК від 19.08.2019 №59-01/1012) про перегляд рішення від 10.06.2019 №59/12-р/к. 5.9. Адміністративною колегією Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення від 01.11.2019 №59/24-р/к (справа №24/2019) "Про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення від 10.06.2019 №59/12-р/к" про залишення вказаного рішення АМК без змін. 5.10. Вказане рішення не оскаржено та набрало законної сили, про що було відомо ТОВ "Галицька торгова компанія". 5.11. Тобто судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач повторно ініціював звернення із заявою від 01.10.2020 до органу Антимонопольного комітету щодо перегляду рішення від 10.06.2019 №59/12-р/к стосовно розміру накладених штрафних санкцій. 5.12. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконними дій територіального відділення щодо залишення без розгляду заяви ТОВ "Галицька торгова компанія" від 05.10.2020 про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення від 10.06.2019 №59/12-р/к, оформлене листом від 09.11.2020 №63-02/4806 та зобов`язання територіального відділення АМК повторно розглянути заяву ТОВ "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 у порядку та в межах повноважень, встановлених (наданих) чинним законодавством України.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції 6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 6.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій 7.1. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. 7.2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 7.3. Відповідно до статті 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон №3659) Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. 7.4. Згідно з приписами статті 6 Закону №3659 Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України. 7.5. Відповідно до частини першої статті 7 Закону №3659 у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження, зокрема: - розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; - приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; - розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість. 7.6. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. 7.7. Згідно з приписами частин другої, шостої статті 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку. 7.8. Способи захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). 7.9. Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен виходити з наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. 7.10. Ступінь доступу до внутрішніх засобів правового захисту повинен бути достатнім, щоб забезпечити особі "право на суд" з урахуванням принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права та охоронювані законом інтереси. 7.11. ТОВ "Галицька торгова компанія" звернулось до територіального відділення АМК з заявою від 01.10.2020 б/н "Про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12- р/к". 7.12. Отже, виходячи із системного аналізу положень статей 7, 14 Закону №3659, статті 58 Закону №2210 залишення без розгляду заяви позивача про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12- р/к, яке оформлено листом від 09.11.2020 №63-02/4806, по своїй суті є рішенням АМК, тобто актом індивідуальної дії, що може бути оскаржений в судовому порядку. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17. 7.13. Щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 58, 59 Закону №2210 Суд зазначає таке. 7.14. Відповідно до статті 58 Закону №2210, органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі: - якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; - якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; - невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов`язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону; - якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, вже не існують; - наявності інших підстав, передбачених законами України. Органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перегляду, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі. Перегляд рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію допускається у випадках, передбачених: - абзацами другим та третім частини першої цієї статті, - протягом п`яти років з дня прийняття відповідного рішення; - абзацами четвертим та п`ятим частини першої цієї статті, - протягом періоду дії рішення; - абзацом шостим частини першої цієї статті, - протягом трьох років з дня прийняття рішення, якщо інше не встановлено законом. За результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть: залишити рішення без змін; змінити рішення; скасувати рішення; прийняти нове рішення, передбачене статтями 31 та 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". 7.15. Окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначаються Правилами розгляду заяв і справ. 7.16. Так, відповідно до пункту 46 Правил розгляду справ (далі - в редакції, чинній з 06.06.2016) рішення органів Комітету можуть бути переглянуті ними за заявами осіб чи з власної ініціативи у разі наявності підстав, передбачених частиною першою статті 58 Закону № 2210. 7.17. Заява особи про перегляд рішення (далі - заява про перегляд), прийнятого адміністративною колегією територіального відділення Комітету, подається до відповідного відділення. Заява про перегляд рішень інших органів Комітету подається до Комітету. Заява про перегляд подається в письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перегляду, які передбачені частиною третьою статті 58 Закону №2210, а також зазначення підстав для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та доказів на їх підтвердження (пункт 47 Правил розгляду заяв і справ). 7.18. Згідно з пунктом 48 Правил розгляду справ протягом десяти робочих днів з дня реєстрації в Комітеті, відповідному територіальному відділенні Комітету заяви про перегляд державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету перевіряють її на відповідність вимогам, установленим у пункті 47 цих Правил. Заява про перегляд залишається без розгляду і повертається заявнику, якщо її подано до Комітету чи територіального відділення Комітету після закінчення строків, зазначених у частині другій статті 58 Закону №2210. У разі коли заяву про перегляд подано без додержання вимог, установлених в пункті 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету залишають її без руху, про що письмово повідомляють заявника і надають йому строк для усунення недоліків. Якщо заявник в установлений строк не усунув недоліки поданої ним заяви про перегляд, державний уповноважений або голова територіального відділення Комітету залишають заяву без розгляду, про що письмово повідомляють заявника. 7.19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 13.10.2020 №63-02/4355 територіальне відділення АМК залишило без руху заяву ТОВ "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 б/н з огляду на те, що у заяві не наведено підстав, для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону №2210 і доказів на їх підтвердження; заяву позивачем подано не у письмовій формі. У зазначеному листі територіальним відділенням АМК запропоновано ТОВ "Галицька торгова компанія" в термін до 10 календарних днів з дня отримання листа усунути недоліки заяви з урахуванням зауважень територіального відділення АМК. 7.20. Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що недоліки заяви, про які повідомляв ТОВ "Галицька торгова компанія" відповідач, останнім не було усунуто. У зв`язку з чим відповідач на підставі пункту 48 Правил розгляду заяв і справ листом від 09.11.2020 №63-02/4806 заяву від 01.10.2020 б/н "Про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к залишив без розгляду. 7.21. У розгляді даного спору Суд виходить із того, що обов`язковим елементом заяви про перегляд рішення, прийнятого у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, відповідно до наведених вище положень та Правил розгляду заяв і справ є зазначення заявником у заяві підстав для перегляду рішення, передбачених частиною першою статті 58 Закону №2210 та доказів на їх підтвердження. Зокрема, частина перша статті 58 Закону №2210 містить чіткий перелік підстав для перегляду рішення. 7.22. Відповідно до частини першої статті 59 Закону №2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. 7.23. Частиною другою статті 59 Закону №2210 визначено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. 7.24. Суди попередніх інстанцій, враховуючи конституційне право кожної особи на звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного інтересу надали оцінку висновкам територіального відділення АМК, викладеним у рішенні від 09.11.2020 №63-02/4806 та не встановили обставин щодо недотриманням територіальним відділенням АМК принципу належного врядування при ухваленні рішення щодо повернення без розгляду заяви ТОВ "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 б/н "Про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к . 7.25. Так, суди надали оцінку висновкам територіального відділення АМК, викладеним у листах від 13.10.2020 та від 09.11.2020. Судами також надано оцінку доводам позивача, викладеним у заяві від 01.10.2020 та у листі від 26.10.2020 та встановили, що обґрунтування підстав для перегляду рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к заява ТОВ "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 не містить. 7.26. Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що єдиним доводом заяви від 01.10.2020 є посилання ТОВ "Галицька торгова компанія" на неправильне застосування адміністративною колегією Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України норм частини шостої статті 52 Закону №2210 при прийнятті рішення від 10.06.2019 №59/12-р/к. Тобто такі доводи позивача фактично зводяться до того, що територіальним відділенням АМК було порушено норми процесуального права саме при прийнятті рішення від 10.06.2019 №59/12-р/к. 7.27. Поряд з тим, колегія суддів зазначає, що аналіз положень статей 58, 59 Закону №2210 дає підстави дійти висновку, що порушення органом АМК норм матеріального чи процесуального права при прийнятті рішення від 10.06.2019 №59/12-р/к може бути підставою для його зміни, скасування чи визнання недійсним цього рішення. Водночас аналіз частини першої статті 58 Закону №2210 свідчить про те, що порушення норм процесуального права органом АМК при прийнятті рішення не є підставою для його перегляду. 7.28. Отже, з огляду на встановлені судами обставини щодо мотивування заяв позивача від 01.10.2020, від 26.10.2020 та виходячи із того, що єдиним доводом заяви від 01.10.2020 є посилання ТОВ "Галицька торгова компанія" на неправильне застосування адміністративною колегією Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України норм частини шостої статті 52 Закону №2210 при прийнятті рішення від 10.06.2019 №59/12-р/к, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що такі доводи не є обставинами, визначеними у частині першій статті 58 Закону №2210. 7.29. Окрім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Галицька торгова компанія" повторно ініціювало звернення із заявою від 01.10.2020 до органу Антимонопольного комітету щодо перегляду рішення від 10.09.2019 № 59/12-р/к стосовно розміру накладених штрафних санкцій. Судами встановлено, що рішенням Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к у справі №4/2019 залишено без змін. При цьому, вказане рішення ТОВ "Галицька торгова компанія" не оскаржено та набрало законної сили, про що було відомо заявнику. 7.30. При цьому в порушення пункту 18 Правил розгляду заяв і справ заява ТОВ "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 не містить інформації про те, що товариство вже зверталось із заявою від 15.08.2019 №8/284 про перегляд рішення від 10.06.2019 №59/12-р/к до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині зменшення розміру накладених штрафних санкцій та зняття заборони щодо участі в інших процедурах закупівель протягом 3 років. 7.31. Разом з тим місцевий та апеляційний господарські суди, встановивши обставини, щодо недотримання позивачем при поданні заяви від 01.10.2020 вимог, визначених пунктом 47 Правил розгляду заяв і справ та, відповідно, не усунення позивачем недоліків заяви від 01.10.2020, про які відповідач повідомляв останнього у листі від 13.10.2020, суди дійшли вірного висновку, що повертаючи заяву ТОВ "Галицька торгова компанія" на підставі пункту 48 Правил розгляду заяв і справ, відповідачем дотримано принцип належного врядування, тобто, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №3659 та Законом №2210, а тому правомірно відмовили у позові. 7.32. Отже твердження скаржника, зокрема, про те, що суд апеляційної інстанції не застосував та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення законодавства про захист економічної конкуренції при перевірці законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження у розгляді касаційної скарги. Такі доводи є виключно власною суб`єктивною позицією скаржника, яка не відповідає дійсним обставинам справи та не ґрунтується на приписах норм конкурентного законодавства. 7.33. Касаційний господарський суд враховує: предмет даного судового спору (визнання недійсним Рішення АМК); компетенцію органів АМК у сфері захисту економічної конкуренції; визначені законом підстави для можливого задоволення такого позову (стаття 59 Закону №2210); ретельне дослідження судами доводів територіального відділення АМК із наведенням у судових рішеннях відповідних висновків та зазначає про те, що судами попередніх інстанцій здійснено повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи. 7.34. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. 7.35. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. 7.36. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №904/3807/19). 7.37. Натомість у касаційній скарзі не зазначає, яким саме чином судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень неправильно застосовано норми матеріального права, у тому числі статті 58, 59 Закону №2210. 7.38. Водночас суд касаційної інстанції наділений повноваженням з надання висновку щодо застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не надання висновку щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому без відносно до конкретних правовідносин. Тому у Верховного Суду відсутні й підстави для формування висновку щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах. Щодо застосування пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України та інших доводів касаційної скарги. 7.39. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, зокрема якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою (пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України). 7.40. Зміст наведених положень законодавства свідчить про те, що ГПК України з-поміж порушень норм процесуального права відрізняє ті, наявність яких є безумовною підставою для скасування судових рішень. 7.41. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що ним у суді першої інстанції було заявлено відвід судді Кітаєвій С.Б. на підставі того, що було порушено положення статті 32 ГПК України, зокрема, порядок визначення складу господарського суду у розгляді справи №914/3383/20. 7.42. Відповідно до частин першої-третьої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). 7.43. За змістом статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частини 1-3 зазначеної норми). 7.44. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом. (частини дев`ята, десята, шістнадцята статті 32 ГПК України). 7.45. Підпунктом 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 7.46. Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення). 7.47. Відповідно до пункту 2.3 Положення, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням. 7.48. У пункті 3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16 визначено, що до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи, в судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду (підпункт 3.1); повністю зберігаються повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, у тому числі щодо в частині затвердження засад використання автоматизованої системи документообігу суду (підпункт 3.2). 7.49. Як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ "Галицька торгова компанія" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до територіального відділення про визнання недійсним рішення, оформленого листом №63-02/4806 від 09.11.2020 та зобов`язання територіального відділення повторно розглянути заяву ТОВ "Галицька торгова компанія" від 01.10.2020 про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.06.2019 №59/12-р/к. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2020 справу №909/1034/20 за вказаним вище позовом передано на розгляд за територіальною підсудністю господарському суду Львівської області. 7.50. Згідно з Витягом протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020 справу №909/1034/20 для розгляду передано судді Кітаєвій С.Б. 7.51. Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Кітаєва С.Б.) від 23.12.2020 у справі №909/1034/20 вказану позовну заяву повернуто заявнику. 7.52. У грудні 2020 року до господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ "Галицька торгова компанія" до територіального відділення про оскарження рішення суб`єкта господарювання (сформовано в системі "Електронний суд" 29.12.2020). 7.53. Згідно з Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2020, справі присвоєно №914/3383/20 та передано для розгляду судді Кітаєвій С.Б. із зазначенням підстави передачі: "У зв`язку з поданням повторно позовної заяви в порядку статті 174 ГПК України". 7.54. Згідно з Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду, затвердженими Зборами суддів господарського суду Львівської області від 07.08.2020, у разі повторного звернення з позовною заявою чи заявою до суду, яка була повернута без розгляду, в порядку статей 174,321, ГПК України, така позовна заява чи заява передаються раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу), що виніс ухвалу про повернення її без розгляду з врахуванням підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 3 Розділу III Засад використання автоматизованої системи документообігу суду (пункт 7 Розділ III «Особливості автоматизованого розподілу справ та заяв»). 7.55. Отже, визначення складу колегії суду для розгляду цієї справи здійснено автоматизованою системою документообігу суду автоматично за загальним правилом у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством та відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 за №30 (зі змінами та доповненнями) і Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у господарському суді Львівської області, затвердженими Зборами суддів господарського суду Львівської області від 07.08.2020. 7.56. Колегія суддів також зазначає, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб. 7.57. З огляду на наведене, Суд зазначає, що підстави вважати обґрунтованим заявлений ТОВ "Галицька торгова компанія" відвід судді Китаєвій С.Б. від розгляду справи №914/3383/20 відсутні. При цьому Верховний Суд у повній мірі погоджується з мотивами відмови у задоволенні такого відводу, що викладені в ухвалі господарського суду Львівської області від 06.01.2021, які (мотиви) є достатніми та обґрунтованими, заснованими на правильному тлумаченні і застосуванні норм процесуального права. 7.58. Крім того, Верховний Суд констатує, що апеляційний господарський суд під час перегляду рішення суду першої інстанції вже надавав оцінку вказаному доводу ТОВ "Галицька торгова компанія" стосовно відводу судді. Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної частини другої статті 300 ГПК України, позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність. 7.59. У такому висновку Верховний Суд керується тим, що необґрунтоване усунення суддів від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Проте у цій справі всі доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об`єктивного обґрунтування, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом. 7.60. За таких обставин, зазначена підстава не підтвердилася. 7.61. Колегія суддів касаційної інстанції звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", в яких послідовно зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. У рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. 7.62. Верховний Суд вважає, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення. 8.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 8.3. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень. 8.4. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

9. Судові витрати 9.1. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій. Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 20.04.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі №914/3383/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос Суддя Т. Малашенкова