Постанова 4809 № 398/380/21

ПОСТАНОВА Іменем України 01 червня 2022 року м. Кропивницький справа № 398/380/21 провадження № 22-ц/4809/57/22 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючий суддя - Дуковський О.Л. судді - Дьомич Л.М., Письменного О.А. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», інтереси якого представляє адвокат Омельченко Є.В. відповідач - ОСОБА_1 . Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент -Банк» на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2021 року, у складі головуючого судді Нероди Л.М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент -Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року Акціонерне товариство «Акцент -Банк» ( далі АТ «А-Банк») звернулося до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 26.09.2019 в розмірі 21 808,42 грн., яка виникла станом на 27.11.2020. В обгрунтування позову позивач вказував, що ОСОБА_1 26.09.2019 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки, підписавши анкету - заяву. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідачеві надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.40 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначає, що відповідач своїм підписом в анкеті-заяві від 26.09.2019 підтвердив, що підписана заява разом з Умовами та Правилами та тарифами, які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. Вважає, що усі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис у паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконано у повному обсязі, а саме надано відповідачеві кредит (встановлено відповідачеві кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач належним чином зобов`язання за договором щодо повернення кредиту не виконував, в результаті чого станом на 27.11.2020 виникла заборгованість в розмірі 21 808,42 грн., яка складається із: 14 995,77 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 6 662,65 грн. - заборгованість за відсотками за користування, 150,00 грн. - штрафи. Просить суд стягнути на користь позивача із відповідача вказану заборгованість. Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач АТ «Акцент-Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Позивач,вказує на те, що суд дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності досягнення сторонами кредитного договору згоди про розмір відсотків, оскільки розмір відсоткової ставки погоджений між сторонами в паспорті споживчого кредиту. При цьому, позивач вважає, що суд безпідставно послався на правову позицію Верховного Суду, яка викладена в Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки в цій справі розглядався випадок, коли Тарифи Банку не були підписані боржником, а в даному випадку відповідачем було підписано паспорт споживчого кредитування. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2019 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Вказана заява містить анкетні дані відповідача, та підписи сторін (а.с. 5 зворот). В матеріалах справи міститься також паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 6-,7-14). У вказаному паспорті споживчого кредиту передбачено сплата штрафів, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, річна процентна ставка, а також зазначено, що інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2020. В паспорті кредиту підпис відповідача відсутній, проте зазначено, що його підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 59 з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг. Звернувшись із позовом позивачем було надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», розміщеного на відповідному сайті, а також роздруківку тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», які містять розмір базової процентної ставки на місяць, розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, та розмір штрафів за порушення строків платежів для відповідної кредитної картки. Вказані Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та роздруківка тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» не містять підпису відповідача. З розрахунку заборгованості вбачається, що зобов`язання за кредитним договором № SAMABFC10072928960 від 26.09.2019 відповідач не виконував та у зв`язку з чим станом на 27.11.2020 у нього виникла заборгованість за кредитним договором № SAMABFC10072928960 від 26.09.2019 в розмірі 21 808,42 грн., яка складається з: 14 995,77 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 6 662,65 грн. - заборгованість за відсотками за користування, 150,00 грн. - пеня (а.с. 5). Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на недоведеність позовних вимог вказавши, що позивачем не було доведено вимог щодо надання кредиту відповідачу та існування домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. Разом із апеляційною скаргою позивач подав виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 26.09.2019 по 09.06.2021, основна карта НОМЕР_2 , з якої вбачається, що відповідач користувався кредитним коштами, а саме знімав готівку з карткового рахунку, розраховувався кредитною картою, поповнював кредитну карту через термінал (а. с. 41). Дана виписка є належним доказом у даній справі, а тому колегія суддів вважає, що вимога про стягнення із відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню. Виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 беззаперечно встановлює факт отримання і використання позивачем в банку шляхом зняття з кредитної картки суми грошей визначених як кредитний ліміт, але без юридично обґрунтованих умов повернення та визначених санкцій за невиконання зобов`язання. Тому, отримані кошти підлягають поверненню, а в задоволенні інших стягнень за кредитним договором слід відмовити. За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Згідно з частиною 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-БАНК»). Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір тіла кредиту, порядок нарахування процентів, посилався на копію анкети-заяви відповідача, Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», розрахунок заборгованості. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ця редакція договору, а не інша. Тому, з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом ст. 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Звертаючись до суду з позовом, банк вказав, що підписанням заяви відповідач приєднався до Договору. Проте, в анкеті-заяві відсутні умови про розмір процентної ставки. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21 травня 2018 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору 20 років (пункт 2.1.1.2.1 згаданих Умов), та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірі і порядку їх нарахування. Також, варто зазначити, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Паспорт споживчого кредиту та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів». З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) дійшла висновку, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Акцент-Банк» дотрималось вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк, а саме про нарахування відсотків. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що всі умови кредитування викладені в Паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, безспірно свідчить про погодження всіх істотних умов договору укладеного з відповідачем, оскільки анкета-заява не містить жодних відомостей про сам паспорт як складову цього договору. Також Паспорт споживчого кредиту наданий банком в якості доказу містить зауваження, що інформація, яка зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною лише до 01.01.2020. Більш того, зі змісту цього Паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У третьому розділі Паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці до 50000 грн., однак відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці. У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту, як це передбачено ст. 7 Закону України «Про споживче кредитування» є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та як правило містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит. За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду першої інстанції про безпідставність вимог банку щодо стягнення заборгованості за відсотками та штрафами не свідчить про покладення на відповідача певних зобов`язань. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із стягненням заборгованості за тілом кредиту. У відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати між сторонами, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент -Банк» - задовольнити частково. Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 травня 2021 року - скасувати. Позов Акціонерного товариства «Акцент -Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент -Банк» (ЄДРПОУ - 14360080) заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 14995,77 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень сімдесят сім копійок). У задоволенні позову про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом та заборгованості за штрафом - відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент -Банк» (ЄДРПОУ - 14360080) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі - 3573,40 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О.Л. Дуковський Судді: Л.М. Дьомич О.А. Письменний