Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/3819/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1249/22 Справа № 175/3819/19 Категорія 21 Суддя у 1-й інстанції - Новік Л. М. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Петешенкової М.Ю., суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В., при секретарі - Кравченко Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: друга Кам`янська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та скасування реєстраційних записів, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що останньому на підставі договору дарування, посвідченого 16 жовтня 2002 року за реєстровим № 2772, належить земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 0,183 га, розташована за адресою центральна садиба КСП «Дзержинець» вул. Білоруська Дніпровської районної ради. На підставі вищевказаного договору дарування земельної ділянки 17 жовтня 2002 року Дніпропетровською районною радою народних депутатів йому виданий Державний акт на право приватної власності на землю серія IV-ДП №045425, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1127. На суміжній ділянці розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку будинку, виданого 16 грудня 2015 року за реєстровим № 3-1261 на 1/2 частину; договору дарування 1/2 частки будинку посвідченого 16 лютого 2016 року державним нотаріусом Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. Фактично територіально житловий будинок АДРЕСА_1 . До 18 червня 2016 року на межі його власної земельної ділянки і земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок відповідача, стояла цілісна огорожа. Вважає, що Степовою сільською радою без проведення належної перевірки, на підставі заяви ОСОБА_3 було прийнято незаконне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,179 га за адресою: АДРЕСА_1 , у приватну власність ОСОБА_3 , внаслідок чого до складу земельної ділянки відповідача увійшла значна частина його власної земельної ділянки АДРЕСА_3 , а саме: земельна ділянка площею 0,073 га розміром 45,5 м. х 16,0 м. Зазначає, що наданій ОСОБА_3 земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю.Є. було здійснено державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на вищезазначену земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944932912214. Вважає, що дії відповідача щодо приватизації частини суміжної земельної ділянки АДРЕСА_3 , що належить йому на праві приватної власності та рішення Степової сільської ради порушили його права власника земельної ділянки, унеможливили виготовлення кадастрового номеру на його ділянку і подальшу реєстрацію його права власності, оскільки частина його власної земельної ділянки незаконно вибула з його володіння і їй протиправно наданий кадастровий номер як земельної ділянки відповідача за іншою адресою. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року, усунуто порушення права власності ОСОБА_2 на землю шляхом визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю.С.. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Постановою Верховного суду від 22 квітня 2019 року касаційна скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, а рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року та постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року залишені без змін. У серпні 2019 року він звернувся до Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної державно адміністрації Дніпропетровської області із заявою про скасування на підставі рішення суду, що набрало законної сили державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю.Є., та скасування запису про право власності № 14915385 на ім`я відповідача. 27 серпня 2019 року отримав від Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області інформацію з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно № 178696216, з якої вбачається, що 08 травня 2019 року державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. за реєстровим № 1-741 посвідчений договір дарування, згідно з яким ОСОБА_3 подарував вищезазначену земельну ділянку площею 0,179 га, своїй матері ОСОБА_1 08 травня 2019 року державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вищезазначену земельну ділянку, номер запису про право власності 31462993. Вважає, що вищезазначений договір дарування земельної ділянки укладений між відповідачами 08 травня 2019 року, є недійсним з тих підстав, що судовим рішенням, яке набрало законної сили визнана недійсною та скасована державна реєстрація прав власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,179 га, а також скасований запис про його право власності № 14915385, відповідач ОСОБА_3 на момент укладання 08 травня 2019 року договору дарування земельної ділянки не був її власником та не мав права розпорядження цією нерухомістю. Більш того, даруючи земельну ділянку АДРЕСА_1 своїй матері, відповідач ОСОБА_3 розпорядився як частиною цієї земельної ділянки, що після скасування приватизації належала Степовій сільській раді, так і частиною земельної ділянки АДРЕСА_3 , площею 0,073 га розміром 45,5 м. х 16,0 м., що належить на праві власності йому. З урахуванням викладеного, просив суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,179 га, укладений 08 травня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. за реєстровим № 1-741; визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 08 травня 2019 року державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944932912214; скасувати запис про право власності № 31462993 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведені державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,179 га, укладений 08 травня 2019 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , посвідчений держаним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. за реєстровим №1-741. Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проведену 08 травня 2019 року державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944932912214, та скасовано запис про право власності №31462993 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачами не надано доказів на підтвердження законних підстав для реєстрації права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221487200:04:057:0015. На час відчуження майна ОСОБА_3 не був законним власником спірної земельної ділянки, тому не мав права розпоряджатись та відчужувати цю земельну ділянку за наявності рішення суду, яким скасовано державну реєстрацію його права власності на спірну земельну ділянку. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значне значення для справи та зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи. Суд визнав недійсним договір дарування земельної земельної ділянки, у тому числі і тієї частини, на якій знаходиться нерухоме майно житловий будинок, який належить ОСОБА_1 . Твердження позивача про те, що до складу спірної земельної ділянки входить частина земельної ділянки площею 0,073 га у розмірі 45,5х16,0 м, яка нібито належить останньому, є власним розрахунком позивача. Жодних доказів належності вказаної частини земельної ділянки позивачу, матеріали справи не містять. Посилання позивача на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року у справі №175/3747/16-ц є безпідставними, оскільки площа та координати частини земельної ділянки, яка перетинається (накладається) у зазначеній справі не досліджувалися. Вважала, що право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_3 набув правомірно, підставу набуття права власності на земельну ділянку не скасовано. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Судом встановлено, що на підставі договору дарування земельної ділянки укладеного 16 жовтня 2002 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Гула В.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 2772, ОСОБА_2 належить земельна ділянка загальною площею 0,183 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.14). На підставі вищевказаного договору дарування земельної ділянки, 17 жовтня 2002 року ОСОБА_2 отримав Державний акт на право приватної власності на землю серія ІV-ДП №045425, виданий Дніпропетровською районною радою народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1127. Земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_2 виходить на АДРЕСА_2 та межує із земельною ділянкою ОСОБА_3 , що знаходилася за адресою: АДРЕСА_1 . До 18 червня 2016 року на межі земельних ділянок сторін стояла цілісна огорожа. Нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 3-1261, виданого 16 грудня 2015 року державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Посипанко А.А. та договору дарування 1/2 частки майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , посвідченого 16 лютого 2016 року державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бурдік С.С. На підставі заяви ОСОБА_3 . Степовою сільською радою було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 , загальною площею 0,179 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1221487200:04:057:0015 та 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю.Є. було здійснено державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку (запис індексний номер 29990159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 944932912214). Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Степова сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зінкова Ю.Є., Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області про усунення порушення права власності на землю задоволено. Усунуто порушення права власності ОСОБА_2 на землю шляхом визнання недійсною та скасування державної реєстрації про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, №944932912214 проведену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю.Є. та скасування запису про право власності №14915385 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зінковою Ю.Є. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Дніпровської районної ради, третя особа: Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на землю - відмовлено. Постановою Верховного суду від 22 квітня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2018 року залишено без змін. Як вбачається з копії договору дарування земельної ділянки від 08 травня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. за реєстровим №1-741, ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1790 га в межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд присадибна ділянка). 08 травня 2019 року державним нотаріусом Другої кам`янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. було здійснено державну реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №165879858 від 08 травня 2019 року. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачами не надано доказів на підтвердження законних підстав для реєстрації права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221487200:04:057:0015. ОСОБА_3 на час відчуження майна ОСОБА_1 не був законним власником спірної земельної ділянки, не мав права розпоряджатись та відчужувати цю земельну ділянку за наявності рішення суду яким скасовано державну реєстрацію його право власності на спірну земельну ділянку. Колегія суддів не може цілком погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 520/10060/16-ц (провадження № 61-5085сво18) викладений правовий висновок, згідно з яким, визнаючи недійсним договір, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-806цс16). Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , позивач у цій справі зазначив, що до складу спірної земельної ділянки входить частина земельної ділянки площею 0,073 га у розмірі 45,5х16,0 м, яка належить останньому та наявне рішення суду, яким усунуто порушення права власності на землю шляхом визнання недійсною та скасування державної реєстрації про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , №944932912214 та скасування запису про право власності №14915385 на зазначену земельну ділянку, що і стало підставою для звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеного 08 травня 2019 року. Колегія суддів наголошує, що відповідно до наведених правових висновків особа, яка не є стороною договору, має право на його оспорювання лише у разі, якщо такий договір стосується прав та/або інтересів цієї особи. Потрібно враховувати, що оскаржуваний договір дарування у справі, яка переглядається, укладений між відповідачами 08 травня 2019 року. Зважаючи на такі обставини, оскаржуючи договір дарування від 08 травня 2019 року, ОСОБА_2 мав навести такі підстави його оскарження, які б свідчили про порушення прав та/або інтересів позивача у момент вчинення договору дарування земельної ділянки, 08 травня 2019 року, оскільки, як зазначалося, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України). Проте, ОСОБА_2 не навів обґрунтованих підстав, що в момент вчинення оскаржуваного договору від 08 травня 2019 року порушено його права та/або інтереси як не сторони цього правочину. Враховуючи вишенаведене, суд першої інстанції зробив передчасний та помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову. Враховуючи вишевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: друга Кам`янська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та скасування реєстраційних записів. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова