Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/25501/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/25501/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року (м. Дніпро, суддя Єфанова О.В.) у справі № 160/25501/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, - встановив: У грудні 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: 1) визнати протиправними дії віповідача щодо: - відмови позивачу перерахувати та виплатити основний розмір пенсії - 55 відсотків грошового забезпечення, визначеного довідкою Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 23.09.2021 року №55/11/202-412 (складеної на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії), за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) - заступник начальника головного відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 8480,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (від посадового окладу та окладу за військове звання 40%) - 3984,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (від посадового окладу, окладу за військове звання та вислугу років 21%) - 2928,24 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (від посадового окладу 15%) - 1272,00 грн., доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності (від посадового окладу 10%) - 848,00 грн., надбавка військовослужбовцям підрозділів К (від посадового окладу та окладу за військове звання 5%) - 498,00 грн., премія (від посадового окладу 10 %) - 848,00 грн.; - зменшення розміру пенсії за вислугу років позивачу за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; 2) зобов`язати відповідача: - провести перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року позивачу основний розмір пенсії - 55 відсотків грошового забезпечення, визначеного довідкою Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 23.09.2021 №55/11/202-412 (складеної на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії), за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення із служби) заступник начальника головного відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 8480,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (від посадового окладу та окладу за військове звання 40%) - 3984,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (від посадового окладу, окладу за військове звання та вислугу років 21%) - 2928,24 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (від посадового окладу 15%) - 1272,00 грн., доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності (від посадового окладу 10%) - 848,00 грн., надбавка військовослужбовцям підрозділів К (від посадового окладу та окладу за військове звання 5%) - 498,00 грн., премія (від посадового окладу 10 %) - 848,00 грн., з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 05.03.2019; - провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) позивачу з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме для надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення. 28 грудня 2021 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача по поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що ухвалою суду від 20 грудня 2021 року йому було надано п`ять днів з дня отримання ухвали для надання заяви про поновлення строку звернення до суду, проте, ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено десятиденний строк. Про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізнався з листа відповідача від 15.11.2021 № 39892-32717/М-01/8-0400/21, яким було відмовлено у перерахунку пенсії. Про невідповідність розмірів виплати пенсії вимогам Конституції України та інших законодавчих актів позивач дізнався у вересні 2021 року. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру виплати підвищення пенсії позивачу з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу 100% суми підвищення пенсії визначеної станом на 01 березня 2018 року (з урахуванням проведених раніше виплат) за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року повернуто позивачу. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 року позовну заяву задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 23.09.2021 №55/11/202-412, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення; зобов`язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019, на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 23.09.2021 року №55/11/202-412 з розрахунку 55% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухвалою суду від 10 січня 2022 року, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що звернувся до суду з позовом в межах шестимісячного строку звернення, оскільки про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у сфері пенсійного забезпечення та про виплату пенсії у неналежному розмірі дізнався з наданого відповідачем листа від 06.10.2021 № 0400-010202-8/132407. Суд першої інстанції не врахував положення статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV і статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 09.04.1992 №2262-XII. Системний аналіз чинного законодавства дає підстави дійти висновку про відсутність жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі, яку особа не отримує з вини держави в особі її компетентних органів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.02.2019 у справі №295/6531/17, від 26.01.2021 № 520/11178/2020. Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України. Постанова КМУ від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не відповідає Законам № 1058-ІV та №2262-ХІІ, а тому дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31.12.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними. Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №160/3586/19. Просить скасувати ухвалу суду від 10.01.2022 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Від відповідача відзив на апеляційну скаргу позивача до апеляційного суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. В ухвалі від 10 січня 2022 року на підставі п. 1, п. 9 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 123 КАС України суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу 100% суми підвищення пенсії визначеної станом на 01 березня 2018 року (з урахуванням проведених раніше виплат) за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року, оскільки: - позивач із даним позовом звернувся лише 10.12.2021; - лист відповідача від 15.11.2021 року №39892-32717/М-01/8-0400/21 свідчить про те, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії на підставі довідки від 23.09.2021 року №55/11/202-412, а не у виплаті підвищення до пенсії; - законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав; - державою забезпечено можливість певної категорії осіб отримати безоплатну первинну та вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом; - у випадку позивача, пенсія, яку позивача визначає як недоплачену, не нараховувалася позивачу, тобто не обліковується як заборгованість; - згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №160/3586/19 з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії; - спеціальним законом у сфері пенсійного забезпечення не передбачено обов`язковості досудового врегулювання спору перед звернення до суду за захистом своїх прав та оскарженням дій пенсійного органу, а право застрахованої особи навпаки - передбачено оскарження дій органу пенсійного фонду як у досудовому порядку, так і в судовому порядку, тобто застрахованій особі надано право вибору способу захисту своїх прав. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.02.2019 року у справі № 914/2649/17, від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15 обов`язковість досудового врегулювання спору має бути прямо та чітко встановлена у законі відповідними процесуальними нормами. Таким чином, посилання позивача на досудове врегулювання спору, як на підставу для поновлення строку звернення до суду, не приймаються. Суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України). Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з вимогами ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Також п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року (з урахуванням проведених раніше виплат), за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року мотивовані тим, що після перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ №103 відповідач у період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року здійснював виплату підвищення до пенсії у розмірі 75 %. В ухвалі від 10 січня 2022 р. суд першої інстанції вказує на відсутність вказаної заборгованості відповідача. Проте, доказів, що підтверджують або спростовують вказані доводи позивача та встановлені судом першої інстанції обставини матеріали справи, що надійшли до суду апеляційної інстанції, не містять. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Таким чином, обов`язок спростувати наведені позивачем доводів покладено саме на відповідача, як і надання відповідних доказів в обґрунтування своїх заперечень. Разом з тим, слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 09.04.1992 №2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.. Таким чином, ухвалу від 10 січня 2022 року судом першої інстанції було постановлено з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, адже судом першої інстанції не з`ясовано, чи спірні суми пенсії були нараховані, а тому висновки суду є передчасними. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку із порушенням норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 160/25501/21 скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Панченко Суддя С.М. Іванов Суддя В.Є. Чередниченко