Постанова 4817 № 599/2380/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 599/2380/21Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р. Провадження № 22-ц/817/362/22 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 307020000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2022 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С., за участю секретаря - Сович Н.А. та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гнідого І.П., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Жеребецької І.О., відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №599/2380/21 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Жеребецької Ірини Орестівни на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2021 року, ухваленого суддею Іваницьким О.Р., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, - В С Т А Н О В И В: у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення позивачу додаткового тримісячного строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері - ОСОБА_4 (а.с. 2). В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із: 1) житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 ; 2) земельних ділянок, площею: - 0,1415 га, із кадастровим номером: 6122655300:02:001:0137, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 , згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №754634; - 0,1840 га, із кадастровим номером: 6122655300:02:001:0138, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в смт. Залізці, Тернопільського (Зборівського) району, Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №754635; - 1,8369 га, із кадастровим номером: 6122655300:01:001:0217, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Залозецької селищної ради Тернопільського (Зборівського) району, Тернопільської області, згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 ; - 0,1183 га, із кадастровим номером: 6122655300:01:001:0601, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Залозецької селищної ради Тернопільського (Зборівського) району, Тернопільської області, згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 ; - 0,7567 га, із кадастровим номером: 6122655300:01:001:0495, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Залозецької селищної ради Тернопільського (Зборівського) району, Тернопільської області, згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 . Мати, склавши заповіт, розпорядилася майном на користь ОСОБА_2 , її рідної сестри. Проте, позивач ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, тому, має право спадкувати, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Вчасно не подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки перебувала за кордоном на роботі та хворіла. За таких обставин, змушена звернутися до суду з зазначеним позовом з метою захисту своїх прав. Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2021 року позов - задоволено. Встановлено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) додатковий тримісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 32-33). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Жеребецька Ірина Орестівна просить скасувати рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2021 року, відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про встановлення додаткового трьохмісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , посилаючись на те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним та необ`єктивним з`ясуванням обставин справи, а тому, підлягає до скасування (а.с. 36-40). В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_2 - адвокат Жеребецька І.О. зазначила, що судом першої інстанції неповно з`ясовано саме ті обставини, які потребують обов`язкового дослідження, а в даному випадку - в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 у зв`язку із хворобою була позбавлена можливості подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини або в інший, передбачений законом спосіб, без особистої присутності у нотаріуса (поштове відправлення, довіреність на вчинення від свого імені необхідних дій іншій особі, тощо). Сама по собі та обставина, що позивачка є інвалідом ІІІ групи, яка є робочою групою, не свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Крім цього, спадкодавець ОСОБА_4 висловила свою волю у заповіті, який 27 жовтня 2020 року посвідчено секретарем Залозецької селищної ради в реєстрі за №56, на користь дочки ОСОБА_2 , яка із трьох дітей спадкодавця, здійснювала за нею догляд. Більше того, 16 червня 2021 року ОСОБА_2 прийняла спадщину, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі, номер справи 67/2021 в приватного нотаріуса Зборівського районного нотаріального округу Олійник О.Є. В процесі судового розгляду будь-яких доказів щодо порушення прав позивачки судом не здобуто. Посилається на постанови Верховного Суду від 28 листопада 2018 року, справа №494/498/16-ц, від 10 квітня 2019 року, справа №332/1434/15-ц. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 своїм правом на відзив не скористалися. Представник ОСОБА_2 - адвокат Жеребецька І.О. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладеній в ній. Представник ОСОБА_1 - адвокат Гнідий І.П. апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу визнав. Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення не відповідає, з огляду на таке. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть, Серія НОМЕР_5 , актовий запис №125 (а.с. 5). Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_6 , відповідний запис за №39 (а.с. 6). 07 листопада 1987 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали шлюб, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу, Серія НОМЕР_7 , запис за №25, після укладення шлюбу присвоєне прізвище дружині " ОСОБА_8 " (а.с. 6). Як вказано в індивідуальній програмі реабілітації інваліда №75 від 15 січня 2020 року та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, Серія 12 ААБ №396752 від 15 січня 2020 року ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності (а.с. 8, 10). Відповідно до заповіту від 27 жовтня 2020 року ОСОБА_4 заповіла все належне їй майно своїй дочці ОСОБА_2 , який зареєстровано в реєстрі за №56, записаний секретарем Залозецької селищної ради Бачинським Борисом Броніславовичем (а.с. 24). Як зазначено у Витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі №65217245 від 16 червня 2021 року, заведено спадкову справу №67/2021, спадкова справа 67835660 (а.с. 25). Ухвалою Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 листопада 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Залозецької селищної ради про визнання права власності - залишено без розгляду (а.с. 26). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що розкриваючи зміст поняття "повнолітні непрацездатні діти", що використовується в частині першій статті 1241 ЦК України щодо права на обов`язкову частку у спадщині, Конституційний Суд України у рішенні від 11 лютого 2014 року №1-рп/2014 (справа про право на обов`язкову частку у спадщині неповнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), виходив з положень частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії "непрацездатні" інвалідів І, ІІ та ІІІ групи, а також положень пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття "непрацездатний", а саме: частину четверту статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" та абз.17 частини першої статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та вирішив, що "в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 1241 ЦК України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку незалежно від групи інвалідності в зв`язку з чим суд вважає, позивачка відноситься до категорії повнолітніх непрацездатні дітей спадкодавця, а отже, має право на обов`язкову частку в спадковому майні померлої ОСОБА_4 . Проте, ОСОБА_1 вчасно не подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки перебувала за кордоном на роботі та хворіла, тобто з поважних причин була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини, в зв`язку із чим суд вважає, що їй слід для цього встановити додатковий тримісячний строк. Колегія суддів, з даним висновкам суду першої інстанції повністю погодитися не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і судом неправильно застосовано норми матеріального права. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18 (провадження №61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18 (провадження №61-21447св19). Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку. З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин пропуску строку зіслалася на те, що своєчасно не звернулася до нотаріуса з заявою при прийняття спадщини, оскільки з грудня 2020 року по жовтень 2021 року перебувала за кордоном, зокрема в Республіці Польща, де проходила стаціонарне лікування. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази з приводу проходження ОСОБА_1 стаціонарного лікування в період з грудня 2020 року по жовтень 2021 року в Республіці Польща. Інших причин пропуску позивач не вказує. Тому, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не надано та судом не здобуто належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Жеребецької Ірини Орестівни слід задовольнити, а рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити. Згідно з ч.1 та п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи те, що ОСОБА_2 при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір у сумі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт Серія НОМЕР_8 , виданий Рогатинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 09 грудня 2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні. Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Жеребецької Ірини Орестівни - задовольнити. Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2021 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт Серія НОМЕР_8 , виданий Рогатинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 09 грудня 2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2022 року. Головуючий Судді