Постанова 4814 № 532/9/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/9/22 Номер провадження 22-ц/814/1181/22Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя : Триголов В.М., судді: Лобов О.А., Дорош А.І., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників процесу апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бибика Володимира Анатолійовича на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з розподілу природного газу, - В С Т А Н О В И Л А : У січні 2021 року Акціонерне товариство «Оператора газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з розподілу природного газу. В обґрунутовання позовних вимог вказували, що ОСОБА_1 є споживачем АТ «Полтавагаз», проте не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме не сплачує за надані послуги з розподілу природного газу, чим порушує права позивача. Станом на 21.12.2021 сума боргу становить 7 344,63 грн., яку позивач прохав суд стягнути з відповідача на його користь та понесені ним судові витрати в сумі 2270,00 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 7344,63 грн. заборгованості за надані послуги та судові витрати в сумі 2270 грн. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2022 року позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з розподілу природного газу задовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» основного боргу 7 344,63 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» судові витрати по сплаті судового збору 2270 грн. Не погодившись з рішенням районного суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує на те, що місцевий суд не взяв до уваги, надані відповідачем докази того, що він не є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , а отже не може нести тягар утримання вказаного майна. Також вказує, що не є споживачем природного газу за вказаної адресою, оскільки у вказаному будинку не проживає. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано суду копію заяви-приєднання ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 17.08.2017 року, та в якій вказано, що споживач ознайомився з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, на офіційному сайті НКРЕКП, сайті ПАТ «Полтавагаз» в мережі інтернет за адресою http: poltavagaz.com.ua та в друкованому виданні Всеукраїнська громадсько-політична газета «Зоря Полтавщини» в редакції від 25.12.2015 року. Дані споживача за договором: персональний ЕІС-код, як суб`єкта ринку природного газу 56ХМ26Е012020099S, адреса об`єкта АДРЕСА_1 , опалювальна площа 69,6 м. кв., кількість зареєстрованих осіб 3 (далі - заява-приєднання) (а.с. 6). На абонента відкрито особистий рахунок № НОМЕР_2 для здійснення оплати. Встановлено, що споживач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме не сплачує за надані послуги з розподілу природного газу, чим порушує права позивача. Станом на 21.12.2021 сума боргу становить 7 344,63 грн. Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не зверався до позивача щодо припинення користування природним газом, новий власник будинку статусу споживача природного газу не набув, а позовні вимоги є підтвердженими належними та допустимими доказами. Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду. Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Як встановлено п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» закріплено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним. Згідно з п. 1 глави 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Відповідно до п. 1 глави 3 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір). Відповідно до п. 1.3. цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ). Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. На підтвердження факту приєднання до умов Договору позивачем надана місцевому суду заява-приєднання ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача). Представник відповідача адвокат Бибик В.А. у доводах відзиву на позовну заява та доводах апеляційної скарги заперечував підписання ОСОБА_1 вищевказаної заяви-приєднання, проте клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи не заявляв. Інших доказів на спростування встановлених місцевим судом обставин відповідачем надано не було. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не є власником будинку по АДРЕСА_1 колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки п. 10 глави 3 розділу VI глави 3 Кодексу газорозподільних систем визначено обов`язок споживача, що припинив користування природним газом повідомлення про це Оператора ГРМ. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про остаточне припинення користування природним газом споживач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, згідно умов договору. Доказів звернення відповідача до Оператора ГРМ щодо припинення користування природним газом у будинку за адресою АДРЕСА_1 суду не надано. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Отже, висновки місцевого суду ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 89 ЦПК України. За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, - П О С ТА Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бибика Володимира Анатолійовича - залишити без задоволення. Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: В.М. Триголов Судді : А.І. Дорош О.А. Лобов