Постанова 4814 № 537/5399/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/5399/21 Номер провадження 22-ц/814/863/22Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Триголова В.М., суддів: Дорош А.І., Лобова О.А. секретар Коротун І.В.., розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 січня 2022 року за заявою представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Богомаза Андрія Павловича про забезпечення позову у справі за позовом представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Богомаза Андрія Павловича до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,- В С Т А Н О В И Л А : Представник ОСОБА_3 - адвокат Богомаз А.П. звернувся до місцевого суду із заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заяви зазначає, що у провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука перебуває цивільна справа за позовом представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Богомаза Андрія Павловича до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Згідно даних офіційного порталу Судової влади України, відповідач ОСОБА_2 є також відповідачем у судовій справі №536/2/22 про стягнення з нього грошових коштів в порядку регресу за позовом ПАТ «СК «Брокбізнес», яка розглядається у Кременчуцькому районному суді Полтавської області. Вважає, що існує реальна можливість відчуження відповідачем необтяжених об`єктів рухомого і нерухомого майна на час розгляду справи, що зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій, а саме заборонити ОСОБА_2 , відчужувати належні йому на праві власності наступні об`єкти нерухомого майна: 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , та легковий автомобіль марки Volkswagen Jetta, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 січня 2022 року заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвокат Богомаза А.П. про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_2 , відчужувати належні йому на праві власності наступні об`єкти нерухомого майна: 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ; легковий автомобіль марки Volkswagen Jetta, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . З ухвалою місцевого суду не погодились відповідач - ОСОБА_2 та осаба, яка не приймає участь у розгляді справи - ОСОБА_1 , подавши апеляційні скарги на вказане судове рішення,в яких посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову. У доводах апеляційних скарг вказують, що місцевим судом не взято до уваги той факт, що на момент постановлення судом ухвали про забезпечення позову в частині накладення заборони відчуження на автомобіль марки Volkswagen Jetta, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 відповідач не був власником вказаного транспортного засобу, а отже таке обтяження порушує права ОСОБА_1 , як власника вказаного автомобіля. Крім того, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що він не є одноосібним власником квартири, на частку у якій судом накладено обтяження, а отже оскаржувана ухвала суду порушує права інших співвласників, оскільки частки у спільній власності не виділені в натурі, та не встановлено порядок користування між співвласниками цього майна . Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а скарга ОСОБА_2 - частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України). Задовольняючи заяву про забезпечення позову місцевий суд дійшов висновку про те, що заявником належним чином доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити в подальшому виконання судового рішення, або зробити його неможливим, та вважав достатнім вжиття забезпечення у виді заборони відповідачу вчиняти відчуження належного йому майна. Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком місцевого суду. Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Volkswagen Jetta, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , який набув право власності на вказаний автомобіль на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2021 року, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції та належним чином не були перевірені. Разом з цим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо порушення прав співвласників квартири АДРЕСА_2 , на частку у якій судом накладено обтяження колегія суддів не приймає до уваги. Застосування заходів забезпечення позову повинно в рівній мірі захищати інтереси як позивача, так і відповідача. Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. Враховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини зазначеної справи, колегія суддів вважає, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову є заборона відчуження частки нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу, а тому оскаржувана ухвала в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження частини нерухомого майна є законною та обґрунтованою. Отже, колегія суддів доходить висновку про часткове скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про відмову задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення заборони ОСОБА_2 відчужувати легковий автомобіль марки Volkswagen Jetta, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . Керуючись ст.ст.367, 368,369, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 січня 2022 року - скасувати в частині заборони ОСОБА_2 відчужувати легковий автомобіль марки Volkswagen Jetta, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Богомаза Андрія Павловича про забезпечення позову у справі за позовом представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Богомаза Андрія Павловича до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в частині накладення заборони ОСОБА_2 відчужувати легковий автомобіль марки Volkswagen Jetta, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 - відмовити. В іншій частині ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 січня 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: В.М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов