LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/16008/20

від 01.06.2022 · Господарська

УХВАЛА 01 червня 2022 року м. Київ cправа № 910/16008/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" до акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 335 860,70 грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" (далі - ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", відповідач) про стягнення 335 860,70 грн. Рішенням господарського суду міста Києва від 30.12.2020 зі справі № 910/16008/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20, зокрема: апеляційну скаргу ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" на рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2020 задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 30.12.2020 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено; стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" 270 929,18 грн основної заборгованості, 42 878,93 грн інфляційних втрат, 22 052,59 грн 3% річних. ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" 16.05.2022 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20. Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" зі справи № 910/16008/20 в контексті оскаржуваного судового рішення, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 грн. Позов у цій справі подано у 2020 році. Предметом позову є стягнення у сумі 335 860,70 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 102,00 грн = 1 051 000, 00 грн). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Таким чином, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є вичерпним. У поданій касаційній скарзі скаржник викладає зміст фактичних обставин справи, результати оцінки досліджених апеляційним господарським судом доказів у справі зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з урахуванням підпунктів "б", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України; стверджує, що у цьому випадку, оскаржувана постанова у справі № 910/16008/20 безпосередньо впливає на розгляд аналогічних справ № 910/13871/20, № 910/14682/20, № 910/16007/20, № 910/16004/20 та призводить до втрати майна, яке належить відповідачу у розмірі трьох мільйонів гривень, що суперечить засадам цивільного законодавства. Також зазначає, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції став виключно на сторону позивача, а при призначенні експертизи обмежився лише запитаннями до експерта, які були вказані у клопотанні позивача, тоді як запитання відповідача залишились поза увагою суду, що не можна вважати об`єктивним та неупередженим розглядом справи. Окрім цього відповідач позбавлений можливості належного захисту у чотирьох інших судових провадженнях. Розглянувши наведені підстави, викладені в касаційній скарзі, у контексті оскаржуваного судового рішення, Суд зазначає, що скаржник, вказуючи на підпункти "б", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а саме на неможливість спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи та виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не наводить обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. При цьому з аналізу посилань у касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду та на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, Суд доходить висновку про те, що вони зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, оцінкою доказів, фактично до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення і в цілому до заперечення результату розгляду справи та не стосуються обґрунтування виключних випадків визначених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути переглянуто у касаційному порядку. Відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЕО "Проект Монтаж Наладка" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підстав для розгляду клопотання скаржника про зупинення оскаржуваної постанови немає. Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/16008/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Колос Суддя І. Бенедисюк Суддя Т. Малашенкова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»