Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/10342/21

Дата документу 31.05.2022 Справа № 335/10342/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/1244/22 Головуючий у 1-й інстанції: Геєць Ю.В. Є.У.№ 335/10342/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2022 року м. Запоріжжя Запорізькій апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: Кочеткової І.В., суддів: Дашковської А.В., Подліянової Г.С. секретар: Рикун А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2022 року В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2 як рідними сестрою та братом. Зазначала, що її мати ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ямполь, Вінницької області, та мала дівоче прізвище « ОСОБА_5 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась заявниця ОСОБА_6 . Приблизно у 1947 мати заявниці та ОСОБА_7 одружилися та мати взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_8 ». У 1949 році мати розлучилась із ОСОБА_7 та взяла дівоче прізвище « ОСОБА_5 ». ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , в свідоцтві про народження (повторне) якого батьком зазначено ОСОБА_9 , матір`ю - ОСОБА_4 . 02.09.1965 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб. ОСОБА_10 взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_11 ». 22.08.1963 заявниця по справі одружилася з ОСОБА_12 та взяла чоловіка прізвище « ОСОБА_13 ». Підтвердити факт родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 неможливо, оскільки відсутні свідоцтва про укладення шлюбу та про розірвання шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 . Встановлення факту родинних відносин необхідно заявниці для того, щоб ОСОБА_2 , який є громадянином Російської Федерації, мав можливість перетнути державний кордон України, оскільки через складні політичні стосунки між державами Україна та Російська Федерація ОСОБА_2 не може перетнути державний кордон України, проте йому необхідно відвідувати Україну, оскільки на її території поховані його батьки та знаходяться його родичі. Посилаючись на те, що даний факт можливо встановити лише в судовому порядку в зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини між нею та заінтересованою особою, просила заяву задовольнити. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2022 року заяву залишено без задоволення. Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 не доведено належними і допустимими доказами, що встановлення факту родинних відносин з громадянином РФ ОСОБА_2 породжує для заявниці юридичні наслідки, пов`язані з виникненням, зміною або припиненням особистих чи майнових прав. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі. Вважає, що суд першої не дав належної оцінки письмовим доказам. У додаткових поясненнях до апеляційної скарги зазначає, що вона є особою похилого віку та потребує догляду та нагляду, а ОСОБА_2 є її єдиним родичем. В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і її представник адвокат Ємець А.Ю. не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 22.04.2022 адвокату Ємцю А.Ю. як представнику заявника судової повістки. Причини неявки в судове засідання заявниця і її представник не повідомили. Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів ухвалила, розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. За вимогами п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що факт родинних відносин між ОСОБА_2 і заявницею ОСОБА_1 не породжує для останньої юридичні наслідки, пов`язані з виникненням, зміною або припиненням її особистих чи майнових прав. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та відхиляє аргументи, викладені в апеляційній скарзі. В заяві про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 зазначала, що встановлення цього юридичного факту їй необхідно для безперешкодного перетину державного кордону ОСОБА_2 , який є громадянином Російської Федерації та через складні політичні стосунки між державами Україна та Російська Федерація ОСОБА_2 , не може перетнути державний кордон України, на території якої поховані його батьки та знаходяться його родичі. Згідно ч. 1ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України). Відповідно до ч. 3ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1ст. 315 ЦПК Українита не є вичерпним (ч. 2ст. 315 ЦПК України). Згідно з п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2ст. 76ЦПК). За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу. Правила перетину українського кордону регулюються Постановою Кабінет Міністрів України №1236. Згідно з Правилами всім іноземцям незалежно від віку та країни прибуття для в`їзду в Україну потрібно мати страховий поліс (свідоцтво, сертифікат), виданий страховою компанією, зареєстрованою в Україні, або іноземною страховою компанією, яка має представництво на території України чи договірні відносини із страховою компанією-партнером на території України (асистанс), що покриває витрати, пов`язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, і діє на весь термін перебування в України. Будь-яких заборон перетину громадянам Російської Федерації кордону України зазначені правила на час звернення ОСОБА_1 до суду не містили. Надані заявником докази по справі не містять підтвердження того, що ОСОБА_2 має труднощі перетину кордону України у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні зв`язки з родичами, які проживають на території України. Неможливість безперешкодного перетину кордону України громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 не є підставою для встановлення факту родинних відносин за заявою ОСОБА_1 , оскільки встановлення такого факт не породжує безпосередньо для заявниці ніяких юридичних наслідків, пов`язаних із виникненням, зміною або припиненням особистих чи майнових прав. Труднощі у перетині кордону ОСОБА_2 можуть слугувати підставою для звернення із відповідною заявою до суду безпосередньо ОСОБА_2 , для якого його родинні відносини з ОСОБА_1 можуть мати певні юридичні наслідки. Доданий до апеляційної скарги лист Федеральної служби по нагляду у сфері захисту прав споживачів та благополуччя людини від 02.09.2021 не спростовує правильні висновки суду першої інстанції, оскільки за його змістом ФС роз`яснила ОСОБА_2 про зняття обмежень одноразового перетину державного кордону для громадян РФ та про розширений список близьких родичів. Іншої інформації вказаний лист не містить. Похилий вік заявниці, відсутність близьких родичів, на які остання посилається як на підставу для задоволення її заяви у додаткових поясненнях до апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що встановлення факту родинних відносин не мають значення для охорони прав та інтересів ОСОБА_1 або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, доводи скаржника не дають правових підстав для інших висновків по суті вирішення спору, ніж тих, яких дійшов суд першої інстанції, і не вказують на допущення судом порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2022 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 01 червня 2022 року. Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: А.В. Дашковська Г.С. Подліянова