Постанова 4824 № 753/16734/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №753/16734/21 головуючий у суді І інстанції: Коляденко П.Л. провадження №33/824/1403/2022 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА Іменем України 31 травня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Осіпова Олександра Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 537129, ОСОБА_1 , 09.07.2021 року, о 21 год. 10 хв., рухаючись по вул. Драгоманова, 40-Є у м. Києві, керував автомобілем марки «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився у присутності двох свідків, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2021 року, що становить 454 грн., оскільки правопорушення вчинено у 2021 році. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Осіпов Олександр Андрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови та скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2022 року і провадження у справі закрити та повернути водійське посвідчення. В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначає, що оскаржувану постанову прийнято під час воєнного стану на території України. 04 квітня 2022 року фото постанови була направлено на електронну адресу скаржника, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови. На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що вину свою не визнає, оскільки не керував транспортним засобом, поліцейські не мали права вимагати від нього пройти огляд на стан сп`яніння. Зазначає, що він як власник автомобіля на законних підставах просто знаходився в салоні авто, при цьому авто не було в стані руху. Звертає увагу суду на те, що письмові пояснення свідків не можуть буди доказами, оскільки вони не були свідками керування транспортним засобом та його зупинки. Вказує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про керування скаржник автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. У судове засідання апеляційної інстанції адвокат Осіпов Олександр Андрійович та ОСОБА_1 не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилали. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, разом з тим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, доводи скаржника про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2022 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими. Встановлено, що Указом Президента України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскаржувану постанову Дарницького районного суду міста Києва прийнято 10 березня 2022 року. 04 квітня 2022 року від суду першої інстанції на електронну адресу скаржника надійшли фото постанови отримав (а.с. 50). Відтак, суд апеляційної інстанції приймає до уваги аргументи, які наведено у клопотанні про поновлення строку. Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2022 року як такий, що пропущений з поважних причин. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах. Частиною 1 статті 130 КУпАПвстановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього рухуводій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 537129, ОСОБА_1 , 09.07.2021 року, о 21 год. 10 хв., рухаючись по вул. Драгоманова, 40-Є у м. Києві, керував автомобілем марки «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився у присутності двох свідків, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП; - у поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що працівники поліції пропонували водієві ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення факту сп`яніння, однак в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального приладу Drager Alcotest та у медичному закладі (лікаря-нарколога); - у розписці, де ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, а автомобіль, яким керував останній, було передано ОСОБА_4 , який зобов`язувався доставити транспортний засіб «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова,

17. При цьому зобов`язувався не передавати керування вказаним транспортним засобом іншим особам; - у рапорті поліцейський ППО № 1 ГУНП у м. Києві ст. сержант поліції Нікітюк Є.С., який був допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції та зазначив, що 09.07.2021 року, під час несення служби із охорони громадського порядку в Дарницькому районі м. Києва, в складі екіпажу «Резус-112», за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, ними було виявлено автомобіль «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився в розшуку, за кермом якого знаходився гр. ОСОБА_1 , від якого було чути різкий запах алкоголю з порожнини рота. На місце події було викликано інший екіпаж, для подальшого розбору. - на відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та указує на факт. порушення водієм указаних правил ПДР. Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 від надання пояснення та підпису протоколу відмовився, крім того, йому було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Виявлені працівниками поліції 09.07.2021 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння в розумінні п.п. 1,2,3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 09.07.2021 року за участю ОСОБА_1 .. Так, з відеофайлу вбачається, що інспектор поліції пропонує водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, однак водій відмовився їхати в медичний заклад для проходження огляду у встановленому законом порядку. Також працівниками поліції роз`яснено водієві, що його дії розцінюються, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що вину свою не визнає, оскільки не керував транспортним засобом, поліцейські не мали права вимагати від нього пройти огляд на стан сп`яніння, а також, що він як власник автомобіля на законних підставах просто знаходився в салоні авто, при цьому авто не було в стані руху, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля, який був зупинений працівниками поліції. Доводи апеляційної скарги про те, що письмові пояснення свідків не можуть буди доказами, оскільки вони не були свідками керування транспортним засобом та його зупинки, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки пояснення свідків засвідчено факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, пояснення не є надрукованими, вони написані від руки на бланку, а в протоколі про адміністративне правопорушення наявні підписи свідків. Доводи апеляційної скарги про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи, а також, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про керування скаржник автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки судами першої та апеляційної інстанції досліджено всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, які свідчать про наявність вини у діях ОСОБА_1 .. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам закону, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга адвоката Осіпова Олександра Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Клопотання адвоката Осіпова Олександра Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2022 року задовольнити. Поновити адвокату Осіпову Олександру Андрійовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2022 року. Апеляційну скаргу адвоката Осіпова Олександра Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко