Постанова Київський апеляційний суд № 367/9734/21
від 18.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКиївський апеляційний суд Провадження № 33/824/1007/2022 Головуючий в суді першої інстанції: Карабаза Н.Ф. Єдиний унікальний № 367/9734/21 Доповідач: Гладій С.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2022 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2022 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2022 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік. Згідно з постановою суду, 19 грудня 2021 року о 09 годин 20 хвилин по вулиці Святопокровській, 101, смт. Гостомель Київської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «KIA Optima», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражені тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись рішенням суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2022 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, апелянт вважає, що поза увагою суду залишився факт безпідставної зупинки його транспортного засобу за досліджуваних обставин, що є порушенням ст. 33 Конституції України та Закону України «Про національну поліцію» з боку працівників поліції. Також, ОСОБА_1 зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Оскільки в салоні автомобіля знаходився пасажир, він просив працівників поліції надати йому час для завершення маршруту, разом з тим в такій вимозі йому було відмовлено та складено протокол про адміністративне правопорушення. Просить звернути увагу, що: пояснення свідків написані на заздалегідь підготовлених бланках, що ставить під сумнів їх неупередженість; відеозапис не є суцільним, а фрагментованим; в справі відсутні докази відсторонення від керування автомобілем після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП; працівники поліції не пропонували пройти відповідний огляд на стан наркотичного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки автомобіля; розписка, наявна в матеріалах справи, як зазначає апелянт, виконана не ним. Отже, на переконання ОСОБА_1 , все в сукупності, свідчить про недодержання судом першої інстанції положень КУпАП, що призвело до помилкового висновку про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2022 року та закриття провадження у справі, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги слід прийти до наступного висновку. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 339906 від 19 грудня 2021 року, в цей день о 05 годин 20 хвилин в Київській області, смт. Гостомель, по вулиці Святопокровська, 101, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA Optima», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1). Обставини вчиненого правопорушення, що викладені в протоколі, засвідчили свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що узгоджується з поясненнями останніх від 19 грудня 2021 року (а.с. 3). Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , викладеними ним в апеляційній скарзі та підтриманими в суді апеляційної інстанції, в часі та місці його зупинки працівниками поліції, останні запідозрили його у перебуванні в стані наркотичного сп`яніння та запропонували проїхати для проходження медичного огляду. Оскільки, працюючи таксистом від компанії «BOLT» і надаючи послуги з перевезення, він прийняв замовлення, забрав пасажира та слідував до пункту призначення, то не мав можливості одразу пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Просив працівників поліції надати час для завершення замовлення, щоб в подальшому пройти такий огляд. У такій вимозі йому було відмовлено та складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Разом з тим, дослідивши відеозапис, що міститься в матеріалах провадження, слід прийти до висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законі вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 і порушень Інструкції - з переглянутого відеозапису виявлено не було. З відеозапису прослідковуються чіткі та послідовні дії працівників поліції, які ОСОБА_1 повідомили підставу зупинки його транспортного засобу (не світилась передня права фара) та зачитали вголос складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що слід поставити під сумнів пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з огляду на те, що дані пояснення викладені на заздалегідь заготовленому бланку і містять шаблонний характер - на увагу не заслуговують, оскільки зміст вказаних пояснень, хоча і викладений на частково заповнених друкарським способом бланках, повністю відповідає доказам, що містяться в матеріалах справи, зокрема, даних відеозапису. Слід окремо зауважити, що в присутності свідків ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, пояснюючи це браком часу. Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння і погодився пройти такий огляд у медичному закладі після того як довезе пасажира, який знаходився в його автомобілі, до місця призначення. - жодним чином не доводять позицію апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 , що підтверджується доказами по справі, не виконав законної вимоги поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги в частині суцільності відеозапису досліджуваних подій з підстав відсутності певних частин, - оскільки наявність тільки частин відеозапису, які стосуються саме обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та фіксують перебіг подій за участі ОСОБА_1 - не вказує на їх фальсифікацію. Що стосується дій поліцейських, котрі, як стверджує апелянт, порушили вимоги законодавства і не відсторонили його від керування транспортним засобом, то ці твердження є голослівними, оскільки в матеріалах справи міститься розписка від імені ОСОБА_4 про залишення автомобіля «KIA Optima», д.н.з. НОМЕР_1 , без порушення ПДР (а.с. 4). Твердження ОСОБА_1 , що вказана розписка виконана не ним - нічим не підтверджено. Дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення - не оскаржувалися. Слід зазначити, і про те, що зі змісту апеляційної скарги не вбачається і те, які саме порушення були допущені працівниками поліції у процедурі огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння і у який спосіб працівники поліції повинні були протестувати його на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням за допомогою спеціального приладу, оскільки слід зазначити, що поліцейськими не був порушений порядок проведення огляду осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, так як такий огляд проводиться тільки у визначеній медичній установі шляхом відібрання певних біологічних зразків з послідуючим їх дослідженням. Така процедура огляду водіїв, визначена п. 3 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103, зі змінами, п. 6 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1412/27858, які найшли своє відображення і в "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, які не суперечать вимогам ст. 266 КУпАП. Примусовий порядок тестування при складанні протоколу в порядку КУпАП - законом не передбачений. За наведеним, в сукупності, суд першої інстанції прийшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. Накладене на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП. На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій