Постанова 4809 № 400/946/19

ПОСТАНОВА Іменем України 31 травня 2022 року м. Кропивницький справа № 400/946/19 провадження № 22-ц/4809/29/22 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Дуковського О.Л. суддів Мурашка С.І., Письменного О.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Горбунов Роман Володимирович; Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_2 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2021 року, у складі головуючого судді Шаєнка Ю.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, - В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обгрунтування позову вказала, що відповідач протягом 2017 року брала у позивача у борг товари (продукти харчування та товари домашнього вжитку) на суму - 15248,00 грн., кошти за товар зобов`язалася повернути восени 2018 року, але до цього часу не повернула не зважаючи на вимогу позивача. Просила стягнути із відповідача грошові кошти в сумі - 15248, 00 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 15248,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. Не погоджуючись із вказаним рішення ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Вважає позов необгрунтованим і недоведеним належними та допустимими доказами. Зазначає, що відповідач не брала в борг у позивача грошові кошти, а тому суд першої інстанції не мав застосовувати до даних правовідносин ст..ст. 526,530 ЦК України. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення. Вважає, що судом першої інстанції надано оцінку всім істотним умовам договору, якого було досягнуто між сторонами, а доказом наявності боргу є письмові пояснення відповідача. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про часткове задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати. Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав належним доказом у даній справі письмові пояснення ОСОБА_2 від 15.06.2018, які вона надала під час перевірки Петрівським ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області звернень працівників магазину «Центральний» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 внесенному до ЄРДР за №1523. На думку суду першої інстанції даний доказ підтверджує факт отримання відповідачем від позивача коштів на суму - 15248,00 грн.., які підлягають поверненню. Крім того, суд визначив, що між сторонами було укладено договір позики. Колегія суддів, не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині твердження, що між сторонами укладено саме договір позики. Як вбачається із пояснень від 15.06.2018 відібраних капітаном поліції Петрівського відділення Долинського ВП ГУНП, ОСОБА_2 з грудня 2017 року по квітень 2018 року працювала (за усною домовленістю) у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власником якого є ОСОБА_1 . Відповідачка надала пояснення, що за усною домовленістю брала у ОСОБА_1 в борг товари на загальну суму - 15248,00 грн., які зобов`язалася повернути. Крім того в поясненнях вказала, що в травні повернула грошові кошти в сумі - 3800, 00 грн. Решту боргу зобов`язалася повернути (а.с. 38). Звернувшись із даним позовом до суду позивач просила стягнути на її користь з відповідача борг в сумі - 15248,00 грн., з посиланням на те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Встановлено, що між сторонами була усна домовленість про те, що позивачка, як власник магазину передавала відповідачці товар у борг протягом 2017 року, а відповідачка приймала цей товар і зобов`язалася оплатити за нього гроші восени 2018 року. Будь - який письмовий договір між сторонами не укладався, а лише з пояснень наданих відповідачкою вбачається, що вона дійсно отримувала товар від позивачки за який зобов`язалася розрахуватися у майбутньому. Колегія суддів, не погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачка отримала від позивачки грошові кошти в сумі - 15248,00 грн., які підлягають поверненню, оскільки грошові кошти не передавалися та вважає, що між сторонами було укладено договір купівлі - продажу товарів із відтермінуванням сплати. Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідачка у письмових поясненнях визнала свої зобов`язання щодо сплати вартості отриманого нею товару від позивачки. Тому, на користь позивачки підлягають стягненню грошові кошти за товар в сумі 11448, 00 грн. враховуючи поверненні нею кошти в сумі 3800,00 грн., що підтверджується письмовими поясненнями (15274,00-3800,00). Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд апеляційної інстанції на підставі ч.1 ст.. 141 ЦПК України вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2021 року - скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) борг в сумі 11448,00 грн. (одинадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень). Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 576,30 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 288,15 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя О.Л. Дуковський Судді С.І. Мурашко О.А. Письменний