Ухвала КАС ВС № 160/5070/21

УХВАЛА 31 травня 2022 року м. Київ справа № 160/5070/21 касаційне провадження № К/990/4669/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бившевої Л.І., суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі № 160/5070/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Позивач 20.01.2022 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом. Також, вказаною ухвалою скаржнику надано строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали. Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено позивачу 18.03.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102935547102, а до електронного кабінету скаржника ухвала надійшла 19.02.2022. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху позивачем на адресу суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Вказане клопотання мотивовано неможливістю сплати судового збору у відведений судом строк у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні. Проте, у клопотанні не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, як і не доведено належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі. Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан позивача перешкоджає сплаті ним судового збору за подання касаційної скарги у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, а питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Таким чином, клопотання позивпача про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягають. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню. Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд - УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №160/5070/21. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі № 160/5070/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Судді Л.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова