Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/6614/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/6614/21 пров. № А/857/848/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року в справі №300/6614/21 (головуючий суддя Могила А.Б., м. Івано-Франківськ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: а) визнати протиправним та скасувати рішення від 15.09.2021 №926050142936 про проведення на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 в справі №300/44/21 перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу»; б) визнати протиправними дії щодо проведення перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» на підставі судового рішення в справі №300/44/21 без врахування довідки №07-60р414/16 від 30.11.2020 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки №07-60р415/16 від 30.11.2020 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців) роботи підряд перед зверненням; в) зобов`язати з 01.12.2020 призначити та здійснити перерахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» згідно судового рішення в справі №300/44/21 із врахуванням довідок №07-60р414/16 та №07-60р415/16 від 30.11.2020. Рішенням від 09 грудня 2021 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку з 01.12.2020 пенсії ОСОБА_1 по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» без урахування заробітної плати, зазначеної в довідці станом на листопад 2020 року за №07-60/414/16 від 30.11.2020 та довідці за №07-60/415/16 від 30.11.2020. Визнав протиправним і скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №926050142936 від 15.09.2021 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яким в розрахунок заробітної плати державного службовця внесено нулі, а розмір пенсії згідно з яким з 25.05.2021 по 30.06.2021 склав 1769 грн, з 01.07.2021 по 30.11.2021 - 1854 грн, з 01.12.2021 - 1934 грн. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) провести перерахунок ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.12.2020, на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на листопад 2020 року за №07-60/414/16 від 30.11.2020, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за №07-60/415/16 від 30.11.2020 та провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що на виконання рішення суду від 02.04.2021 у справі №300/44/21 проведений перерахунок пенсії позивача. Згідно з наказом Мінсоцполітики України від 10.05.2017 №750, зареєстрованого в Мінюсті України 16.06.2017 №766/30634, довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з п.3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 №622. Довідки видаються за формами, затвердженими постановою Правління ПФУ від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованого в Мінюсті України 08.02.2017 №180/30048. Таким чином, довідки, видані позивачу про заробітну плату особи органу місцевого самоврядування, не можуть враховуватися при обчисленні пенсії. З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі №300/44/21, яке набрало законної сили 26.08,2021, визнано протиправними дії та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 07.12.2020 №16 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.12.2020 пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.17-30). З рішення відповідача №926050142936 від 15.09.2021 про перерахунок пенсії позивача випливає, що в розрахунок заробітної плати державного службовця внесено нулі, а розмір пенсії з 25.05.2021 по 30.06.2021 склав 1769 грн, з 01.07.2021 по 30.11.2021 - 1854 грн, з 01.12.2021 - 1934 грн (а.с.12-13). Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 27.09.2021 на виконання вказаного судового рішення позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» без врахування складових заробітної плати, зазначених у довідках №07-60р414/16 та №07-60р415/16 від 30.11.2020 для призначення пенсії державного службовця, оскільки судом не вирішувалося питання застосування цих довідок (а.с.15-16). Не погоджуючись з діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій та рішень пенсійного органу щодо призначення позивачу пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про державну службу» без врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, оскільки право на таку пенсію позивач отримав відповідно до норм вказаного закону та на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Згідно із пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Отже, з аналізу наведених вище правових норм слід дійти висновку, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (частину 9 статті 37 вказаного Закону) Таким чином, після 1 травня 2016 року право на призначення пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною 9 статті 37 Закону №3723-ХІІ страховий стаж і стаж державної служби. Як правильно встановив суд першої інстанції з судових рішень від 02.04.2021 та 26.08.2021 у справі №300/44/21, у позивача наявний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», інвалідність позивачу встановлена у період його перебування на державній службі, що підтверджується записами у трудовій книжці. Стаж державної служби позивача загалом становить понад 20 років, у зв`язку з чим позивач має право на переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу». Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Поряд з цим спірним у даній справі є правомірність не врахування при призначенні позивачу пенсії по інвалідності на підставі норм Закону України «Про державну службу» довідок про заробітну плату працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Так, у Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 4 Порядку). Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку). З матеріалів справи судами встановлено, що пенсія по інвалідності позивачу на підставі Закону України «Про державну службу» призначається вперше, а тому пенсійний орган при призначенні такої повинен враховувати і подану заяву, і додані до неї документи. Оскільки на момент такого звернення позивач не працював на посадах державної служби, він має право відповідно до Порядку №622 на призначення пенсії по інвалідності з заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Як слідує з матеріалів справи, позивач разом з заявою про призначення (перерахунок) пенсії відповідачу надавав довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на листопад 2020 року №07-60/414/16 від 30.11.2020, а також довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №07-60/415/16 від 30.11.2020 (а.с.31-33). Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області всупереч вимогам статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII призначило позивачу пенсію по інвалідності без урахування заробітної плати, зазначеної в довідці станом на листопад 2020 року №07-60/414/16 від 30.11.2020, та в довідці №07-60/415/16 від 30.11.2020. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправними таких дій відповідача та зобов`язання пенсійного органу провести перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.12.2020, врахувавши при перерахунку довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на листопад 2020 року за №07-60/414/16 від 30.11.2020, а також довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №07-60/415/16 від 30.11.2020. Також колегія суддів вважає правильним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушених прав позивача з врахуванням принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача та виключає необхідність повторного звернення до суду за судовим захистом. Підсумовуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання до перерахунку та виплати пенсії підлягає задоволенню. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року в справі №300/6614/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 30.05.2022.