Ухвала КЦС ВС № 356/759/18

Ухвала 30 травня 2022 року м. Київ справа № 356/759/18 провадження № 61-4515ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Сацика Василя Олександровича як представника ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 07 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного часткового майна в натурі, ВСТАНОВИВ: У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила виділити їй 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 в натурі та закріпити у власність: житлову кімнату 1-2, площею 24,3 кв. м, та частину веранди 1-1, загальною площею 14,7 кв. м, а саме: площею - 2,52 кв. м х 4,09 кв. м х 2,52 кв. м х 4,09 кв. м; виділити їй у користування: 1/2 частини земельної ділянки для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,1000 га; 1/2 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,0844 га; 1/2 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,0844 га, які розташовані на АДРЕСА_1 . Березанський міський суд Київської області рішенням від 07 серпня 2019 року позов задовольнив частково. Змінив ідеальні частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що частка ОСОБА_2 в спільній частковій власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складає 39/100 частини. Визначив, що частка ОСОБА_1 в спільній частковій власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складає 61/100 частини. Виділив у власність ОСОБА_2 в натурі 39/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 5/7 веранди (1-1), площею 10,53 кв. м; житлову кімнату (1-2), площею 24,34 кв.м; гараж (Е); погріб (Ж); огорожу (№ 2). Виділив у власність ОСОБА_1 в натурі 61/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 2/7 веранди (1-1), площею 4,21 кв. м; кухню (1-6), площею 9,13 кв. м; санвузол (1-5), площею 2,91 кв. м; житлову кімнату (1-3), площею 7,04 кв. м; житлову кімнату (1-4), площею 14,64 кв. м; сарай (Б); літню кухню (В); погріб (Г); сарай-прибудову (Д); погріб (З); вбиральню (І); ворота з хвірткою (№ 1); огорожу (№ 3). Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 52 483,50 грн грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки співвласників в спільній частковій власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язав ОСОБА_2 : влаштувати дверний проріз між приміщеннями - житловою кімнатою (1-2), площею 24,30 кв. м та 5/7 веранди (1-1), площею 10,50 кв. м; демонтувати віконний проріз та влаштувати дверний проріз в приміщенні 5/7 веранди (1-1), площею 10,50 кв. м; в приміщенні 5/7 веранда (1-1), площею 10,50 кв. м влаштувати кухню. Зобов`язав ОСОБА_1 : влаштувати перегородку в приміщенні веранди (1-1), площею 14,7 кв. м, розділивши на дві частини: приміщення 5/7 веранди (1-1), площею 10,5 кв. м та приміщення 2/7 веранди (1-1), площею 4,2 кв. м; демонтувати дверний проріз між приміщеннями - житловою кімнатою (1-4), площею 14,60 кв. м та житловою кімнатою (1-2), площею 24,30 кв. м; демонтувати дверний проріз між приміщеннями 2/7 веранди (1-1), площею 4,20 кв. м та житловою кімнатою (1-4), площею 14,60 кв. м. Встановив ОСОБА_2 наступний порядок користування земельною ділянкою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 : з точки 46, що знаходиться на передній межі ділянки/червоній лінії на відстані 13,60 м від лівого кута /точки 4/ прямо на відстань 18,41 м до точки 47; з точки 47 вліво під кутом 45 градусів 1,19 м до точки 48; з точки 48 по лінії поділу житлового будинку, від А до точки 49; з точки 49 прямо на 1,0 м до точки 50; з точки 50 перпендикулярно вправо по лінії на відстані 1 м від лівого фасаду будинку, літ. А на 4,88 м до точки 21; з точки 21 перпендикулярно вправо по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А на 4,21 м до точки 22; з точки 22 перпендикулярно вліво на 1,97 м по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А до точки 23; з точки 23 перпендикулярно вправо на 3,85 м по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А до точки 24; з точки 24 перпендикулярно вліво на 21,60 м до точки 42, що знаходиться на лінії розмежування ділянок: 1000 кв. м під будівництво та обслуговування ж/будинку та 844 кв. м для ведення ОСГ; з точки 42 вліво на 9,97 м по лінії розмежування ділянок: 1000 кв. м під будівництво та обслуговування ж/будинку та 844 кв. м для ведення ОСГ по задній, лівій та передній межах через точки 11, 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4 до вихідної точки

46. Встановив ОСОБА_1 наступний порядок користування земельною ділянкою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 : з точки 46, що знаходиться на передній межі ділянки/червоній лінії на відстані 13,60 м від лівого кута /точки 4/ прямо на відстань 18,41 м до точки 47; з точки 47 вліво під кутом 45 градусів 1,19 м до точки 48; з точки 48 по лінії поділу житлового будинку, від А до точки 49; з точки 49 прямо на 1,0 м до точки 50; з точки 50 перпендикулярно вправо по лінії на відстані 1 м від лівого фасаду будинку, літ. А на 4,88 м до точки 21; з точки 21 перпендикулярно вправо по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А на 4,21 м до точки 22; з точки 22 перпендикулярно вліво на 1,97 м по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А до точки 23; з точки 23 перпендикулярно вправо на 3,85 м по лінії на відстані 1 м від заднього фасаду будинку, літ. А до точки 24; з точки 24 перпендикулярно вліво на 21,60 м до точки 42, що знаходиться на лінії розмежування ділянок: 1000 кв. м під будівництво та обслуговування ж/будинку та 844 кв. м для ведення ОСГ; з точки 42 вправо на 9,97 м по лінії розмежування ділянок: 1000 кв. м під будівництво та обслуговування ж/будинку та 844 кв. м для ведення ОСГ по задній, правій та передній межах через точки 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 1, 2, 3 до вихідної точки

46. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Київський апеляційний суд постановою від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Березанського міського суду Київської області від 07 серпня 2019 року - без змін. Адвокат Сацик В. О. як представник ОСОБА_1 19 травня 2022 року подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Березанського міського суду Київської області від 07 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Адвокат Сацик В. О. як представник ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 вже зверталася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року, однак ухвалою від 09 лютого 2022 року її касаційну скаргу було повернуто у зв`язку з тим, що заявником не підтверджено достатніми та належними доказами порушення судом порядку вручення або направлення копії судового рішення, тому немає підстав вважати, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин. ОСОБА_1 вважає первинне пропущення строку на касаційне оскарження обґрунтованим, так як оскаржувану постанову апеляційного суду від 09 вересня 2021 року їй не було направлено засобами поштового зв`язку, що підтверджується супровідним листом Київського апеляційного суду про повернення справи з оскаржуваною постановою апеляційного суду до суду першої інстанції, де серед адресатів, яким направлялася постанова, ОСОБА_1 не зазначена (аркуш справи 251). 09 вересня 2021 року в судовому засіданні апеляційного суду було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення. В Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст постанови апеляційного суду довгий час не було опубліковано. 10 листопада 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Онишко В. М. було направлено на електронну адресу міського суду заяву про видачу судового рішення від 09 вересня 2021 року та отримано представником ОСОБА_1 - адвокатом Сациком В. О. 23 листопада 2021 року, про що свідчить його підпис на заяві про отримання копії судового рішення. Окрім того, отримати постанову апеляційного суду безпосереднього в апеляційному суді ОСОБА_1 не мала можливості, так як у жовтні 2021 року вже діяли обмеження щодо користування громадським транспортом для громадян, які не встигли пройти вакцинацію COVID-19. Також, ухвалу Верховного Суду від 09 лютого 2022 року ОСОБА_1 отримала вже після початку військової агресії РФ проти України та веденням воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022. На підтвердження наведеного заявником надано копію заяви до Березанського міського суду Київської області від 10 листопада 2021 року про видачу копії постанови апеляційного суду від 09 вересня 2021 року з відміткою про її отримання адвокатом Сациком В. О. як представником ОСОБА_1 23 листопада 2021 року. Згідно з актом від 23 травня 2022 року № 535, складеним начальником канцелярії управління забезпечення автоматизованого документообігу суду О. Іваніцькою, головним спеціалістом відділу опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу суду Л. Авдошиною та провідним спеціалістом відділу опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу Т. Коломієць, під час розкриття конверта (пакета), отриманого поштою (штрихкодовий ідентифікатор 0830106124488) було виявлено відсутність документа, зазначеного в додатках до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 356/759/18, яка надійшла від представника ОСОБА_1 - Сацика В. О. , а саме - копія аркушу справи № 251 на 1 арк. Відповідно до частин першої-четвертої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для визнання їх поважними з огляду на таке. Як видно з оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року з апеляційною скаргою на рішення Березанського міського суду Київської області від 07 серпня 2019 року зверталася ОСОБА_1 . В судовому засіданні апеляційного суду 09 вересня 2021 року були присутніми ОСОБА_1 та її представник - адвокат Онишко В. М., які підтримали скаргу і просили її задовольнити. В Єдиному реєстрі судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року була оприлюднена 14 вересня 2021 року. З матеріалів касаційного провадження видно, що 30 листопада 2021 року ОСОБА_1 через представника Сацика В. О. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року, в якій заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що з оскаржуваною постановою апеляційного суду від 09 вересня 2021 року ОСОБА_1 змогла ознайомитися лише 23 листопада 2021 року в суді першої інстанції, про що свідчить копія заяви про видачу копії рішення. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати суду докази надати в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами необхідно уточнити касаційну скаргу, а також надати уточнену касаційну скаргу із конкретним визначенням підстав касаційного оскарження та надати її копії відповідно до кількості учасників справи, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. У січні 2022 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 грудня 2021 року, які містили клопотання про усунення недоліків касаційної скарги та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, яка була мотивована тим, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 09 вересня 2021 року представник заявника отримав 23 листопада 2021 року після звернення до суду першої інстанції із заявою про видачу судового рішення, на підтвердження чого надано копію заяви. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Сациком В. О. , на постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року визнано неподаною і повернуто заявнику у зв`язку з тим, що заявником не підтверджено достатніми та належними доказами порушення судом порядку вручення або направлення копії судового рішення, тому підстави вважати, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, відсутні. Разом із тим, заявником не було надано уточненої касаційної скарги разом із її копіями відповідно до кількості учасників справи. 23 лютого 2022 року за вих. № 7025/0/222-22 ухвала Верховного Суду від 09 лютого 2022 року була направлена на адресу ОСОБА_1 , яка була вказана в касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 та на адресу адвоката Сацика В. О. - АДРЕСА_3 . Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306308232419 адвокат Сацик В. О. 02 травня 2022 року отримав ухвалу Верховного Суду від 09 лютого 2022 року. Посилання заявника на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду від 09 вересня 2021 року не було направлено засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки звертаючись 19 травня 2022 року вдруге з касаційною скаргою адвокат Сацик В. О. як представник ОСОБА_1 знову не надає належних та допустимих доказів недодержання апеляційним судом вимог вищенаведеної частин першої-четвертої статті 272 ЦПК України. Також, посилання заявника на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст постанови апеляційного суду від 09 вересня 2021 року довгий час не було опубліковано не відповідає дійсності, оскільки вказана постанова апеляційного суду від 09 вересня 2021 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 вересня 2021 року, що не свідчить про неспроможність заявника вчасно подати касаційну скаргу. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається. Ураховуючи наведене, зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження не є поважними. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, - надати строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів. Разом із цим, адвокат Сацик В. О. як представник ОСОБА_1 в касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на пункти 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Отже, обов`язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Заявник не зазначає та не обґрунтовує підстави касаційного оскарження судових рішень, визначені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Березанського міського суду Київської області від 07 серпня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року за клопотанням адвоката Сацика Василя Олександровича як представника ОСОБА_1 неповажними. Касаційну скаргу адвоката Сацика Василя Олександровича як представника ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 07 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев