Постанова КЦС ВС № 372/3206/19

Постанова Іменем України 25 травня 2022 року м. Київ справа № 372/3206/19 провадження № 61-1457св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., учасники справи: позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-кредо», відповідач за первісним позовом - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року вскладі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І., ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», банк), про визнання виконаним зобов`язання, визнання припиненим іпотечного договору, зобов`язання вчинити певні дії. Первісний позов мотивований тим, що 26 січня 2013 року між ОСОБА_1 та банком укладено кредитний договір № К-4967595. Кінцевий термін повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору - 25 квітня 2020 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань між ОСОБА_1 та банком укладено договір іпотеки б/н від 26 січня 2013 року, предметом якого є трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,9 кв. м. 28 липня 2015 року ПАТ «Дельта банк», поштовим відправленням ОСОБА_1 направив лист вимогу в якому вказав про те, що виникла заборгованість, та про те, що у разі невиконання зобов`язань, передбачених кредитним договором банк має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за договором в повному обсязі протягом встановленого договором строку з дати отримання відповідної вимоги, а саме: повернення несплаченої суми кредиту, сплати процентів, комісії, штрафних санкцій передбачених кредитним договором. В подальшому ПАТ «Дельта банк» звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тож банк фактично використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту. Таким чином кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а отже достроково припинив дію договору та виконання боргових зобов`язань боржником. ОСОБА_1 сплатила на рахунок банку всю суму заборгованості, що підтверджується квитанцією. ОСОБА_1 просила: зобов`язання за кредитним договором № К-4967595 від 26 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта банк» визнати виконаним; іпотечний договір від 26 квітня 2013 року № б/н, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований в реєстрі за № 3311, визнати припиненим; зобов`язати ПАТ «Дельта банк» скасувати запис в державному реєстрі іпотек, скасувати заборону відчуження зазначеного в договорі іпотеки майна, повернути ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів, вилучити лот за №GL3N02530 - трикімнатна квартира з паспорту відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) ПАТ «Дельта банк». У січні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-кредо» (далі - ТОВ «ФК Інвест-кредо») подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Зустрічний позов мотивований тим, що 26 квітня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № К-4967595, згідно з яким банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошових коштів у сумі 332 000 грн, з кінцевим терміном повернення кредиту до 25 квітня 2020 року включно на умовах, визначених договором. 20 липня 2020 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «ФК Інвест-кредо» було укладено договір № 2291/К про відступлення права вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В. та зареєстрований в реєстрі за №

851. Згідно вказаного договору ПАТ «Дельта-банк» відступає, а ТОВ «ФК «Інвест-кредо» набуває право вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, сплати грошових коштів, процентів. В результаті відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Інвест-кредо» набуває право вимоги, та належного виконання всіх зобов`язань у обсязі, передбачених договорами. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором. Отже, таким чином, починаючи з 20 липня 2020 року ТОВ «ФК «Інвест-кредо» стало правонаступником банку, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. ОСОБА_1 кредит та проценти нараховані за користування кредитом не сплатила, внаслідок чого виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на 20 липня 2020 року становить 238 062,71 грн. що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовим рахункам. Вказана сума заборгованості за кредитним договором сформована ПАТ «Дельта банк» на підставі положень вказаних у договорі та станом на дату відступлення права вимоги ТОВ «ФК Інвест-кредо», які не нараховували будь які інші відсотки та не змінювало суму заборгованості ОСОБА_1 яка існувала на дату відступлення права вимоги. ТОВ «ФК Інвест-кредо» просило: стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість станом на 20 липня 2020 року за кредитним договором № К-496595 від 26 квітня 2013 року в розмірі 238 062,71 грн. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Ухвалою Обухівського районного суду Київської області в складі судді: Кравченка М. В. від 07 грудня 2020 року задоволено заяву представника позивача та залучено до участі в справі як співвідповідача ТОВ «ФК Інвест-кредо». Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 09 листопада 2020 року через канцелярію суду від ТОВ «ФК Інвест-кредо надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника відповідача ПАТ «Дельта-Банк» - ТОВ відповідальність «ФК Інвест-кредо». Представник позивача Безсмертний А. В. в судовому засіданні заперечив проти заяви про залучення ТОВ «ФК «Інвест-кредо», як правонаступника відповідача, та просив залучити до участі у справі ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» як співвідповідача. Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. В матеріалах справи наявні заяви та докази, з яких вбачається достатньо відомостей про необхідність залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ ФК «Інвест-кредо». Рішенням Обухівського районного суду Київської області в складі судді: Кравченка М. В. від 26 квітня 2021 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «ФК Інвест-кредо» про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю. Зустрічний позов ТОВ «ФК Інвест-кредо» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Інвест-кредо» заборгованість за кредитним договором № К-496595 від 26 квітня 2013 року в розмірі 238 062,71 грн, що станом на 20 липня 2020 року складається із заборгованості за кредитом в розмірі 211 243,02 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 6 899,69 грн, заборгованості за комісіями в розмірі 19 920 грн, а також судові витрати в розмірі 3 570,94 грн, всього 241 633,65 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розглянувши справу в межах визначених предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому первісний позов не підлягає задоволенню в повному обсязі. При задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції вказав, що з 20 липня 2020 року ТОВ «ФК Інвет-кредо» стало правонаступником банку в правовідносинах, щодо вимог за кредитним договором № К-4967595 та іпотекодержателем за іпотечним договором б/н, від 26 квітня 2013 року. ОСОБА_1 платежі у встановлені кредитним договором строки належним чином не сплатила. Через невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань по кредитному договору перед ТОВ «ФК Інвест-кредо» виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на 20 липня 2020 року за Кредитним договором складає 238 062,71 грн. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості від 20 липня 2020 року за договором кредиту № К-496595 та виписками по особовим рахункам ОСОБА_1 ТОВ «ФК Інвест-кредо», жодним чином не нараховувало будь-яких відсотків та/або змінювало суму заборгованості ОСОБА_1 та оперує наявною заборгованістю, яка існувала на дату відступлення права вимоги. Тому вимоги позивача за зустрічним позовом є правомірними, відповідач за зустрічним позовом переконливих заперечень на позов не подав, доводи позивача за зустрічним позовом не спростував, а тому позовні вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню. Правомірним є і вимоги позивача за зустрічним позовом про відшкодування відповідачем за зустрічним позовом понесених судових витрат в повному обсязі, оскільки такі вимоги відповідають статті 141 ЦПК України та підтверджуються наявним в матеріалах справи доказами. Короткий зміст постанови апеляційного суду Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «ФК Інвест-кредо» про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано виконаним зобов`язання за кредитним договором № К-4967595 від 26 січня 2013 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 . Визнано припиненим іпотечний договір від 26 квітня 2013 року № б/н, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 3311. Зобов`язано ТОВ «ФК Інвест-кредо»: скасувати запис в державному реєстрі іпотек; скасувати заборону відчуження зазначеного в договорі іпотеки майна - квартири АДРЕСА_1 , що зареєстровано в реєстрі за №3312; повернути ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих та технічних документів: Договір купівлі-продажу квартири від 15 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В. П. зареєстровано в реєстрі за № 6394; Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 від 14 березня 2013 року, за реєстровим номером 24218. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «ФК Інвест-кредо» до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовлено. Стягнуто з ТОВ «ФК Інвест-кредо» на користь ОСОБА_1 5 356,41 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановлено, що у серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (справа № 372/3740/15-ц) у якому просило у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка банком визначена станом на 28 липня 2015 року у розмірі 382 847,73 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , вартість якої станом на 05 квітня 2016 року відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності становить 900 142,00 грн, шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на цю квартиру. Таким чином, урахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладено у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), суд першої інстанції безпідставно вважав обґрунтованими нараховані банком відсотки та комісії за користування кредитними коштами після цього строку (з серпня 2015 року) до 20 липня 2020 року. За вказаних обставин апеляційний суд приймає аргументи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неправильне врахування висновків Верховного Суду, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 . Таким чином заявлені позовні вимоги товариства про стягнення з ОСОБА_1 процентів та комісії за користування кредитними коштами за період з серпня 2015 року по 20 липня 2020 року задоволенню не підлягають з вказаних підстав. Апеляційний суд зазначив, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором (тіло кредиту), відсотки та комісія, які нараховані банком за період з 26 січня 2013 року по серпень 2015 року не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним. У серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (справа № 372/3740/15-ц) у якому просило у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка банком визначена станом на 28 липня 2015 року у розмірі 382 847,73 грн. У випадку пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як і у випадку пред`явлення кредитором позову до боржника про стягнення кредитної заборгованості, кредитор заявляє про порушення боржником права кредитора на належне виконання основного зобов`язання, у зв`язку з чим кредитор просить суд захистити це право. Звернення до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки або із позовом про стягнення грошового боргу спрямовані на захист права кредитора на належне виконання боржником основного зобов`язання. Тому розмір заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 382 847,73 грн, який банком визначено у справі 372/3740/15-ц. Разом з цим, як відомо з матеріалів цієї справи, ОСОБА_1 на погашення своєї кредитної заборгованості здійснила відповідні платежі, що підтверджується квитанцією №1619534 від 24 червня 2019 року. Положення процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Ураховуючи те, що ОСОБА_1 надано належні та допустимі докази на підтвердження виконання свого зобов`язання за кредитним договором, яке виконано останньою у повному обсязі, з урахуванням змін банком строку виконання основного зобов`язання, шляхом подання позову про звернення стягнення на предмет іпотеки де банком і було визначено кредитну заборгованість, апеляційний суд зробив висновок про те, що зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК Інвест-кредо» в силу статті 599 ЦК України є припиненим, у зв`язку із чим її позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Апеляційний суд вказав, що оскільки зроблено висновок про доведеність ОСОБА_1 заявлених позовних вимог щодо припинення зобов`язання за кредитним договором, заявлені зустрічні позовні вимоги ТОВ «ФК «Інвест-кредо» про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості задоволенню не підлягають, так як вказані вимоги є взаємопов`язаними з вимогами про припинення зобов`язання, що в свою чергу товариством протилежного доведено не було. Аргументи учасників справи 19 січня 2022 року ТОВ«ФК «Інвест-Кредо» засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, в якій просило: скасувати оскаржену постанову апеляційного суду; рішення суду першої інстанції залишити без змін; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати. Касаційна скарга мотивована тим, що станом на дату відступлення права вимоги, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором складає 238 062,71 грн, що підтверджується Додатком № 2 до Договору №2291/К про відступлення прав, вимоги від 20 липня 2020 року (що є невід`ємною частиною Договору № 2291/К від 20.07.2020 року), який є чинним, сторонами даної справи не був оспорений. Суд апеляційної інстанції у оскаржуваній Постанові дійшов висновку, що позивачем у 2019 році в повній мірі сплачена заборгованість за кредитним договором К-4967595 та врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) та зазначив: суд першої інстанції безпідставно вважав обґрунтованими нараховані банком відсотки та комісії за користування кредитними коштами після строку (з серпня 2015 року) до 20 липня 2020 року. Апеляційним судом залишено поза увагою те, що за результатами розгляду позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ «Дельта банк», позовну заяву залишено без задоволення у зв`язку з неналежним способом захисту, тобто за результатами пред`явленого ПАТ «Дельта банк» позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - відсутнє рішення, яким встановлено розмір заборгованості. Відповідно до квитанції №1619534 від 24 червня 2019 року ОСОБА_1 на власний розсуд (після сплину 4 років з дня пред`явлення вимоги про погашення простроченої заборгованості та пред`явлення позовної заяви ПАТ «Дельта Банк») було сплачено кошти на погашення кредитного договору заборгованість у розмірі 382 847,73 грн, які було розподілено ПАТ «Дельта Банк» відповідно до умов кредитного договору. Здійснення ОСОБА_1 платежу у розмірі 382 847,73 грн не заперечується позивачем за зустрічним позовом, однак сплачені грошові кошти були розподілені відповідно до умов Кредитного договору, залишок заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК Інвест-Кредо» складає 238 062,71 грн. Вказує, що 07 грудня 2020 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області за результатами розгляду заяви ТОВ «ФК Інвест-Кредо» про залучення до участі у справі у якості правонаступника відповідача ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «ФК Інвест-кредо» залучено до участі як співвідповідача. Як вбачається зі змісту вказаної ухвали «представник Безсмертний А. В. в судовому засіданні заперечив проти заяви про залучення ТОВ «ФК Інвест-кредо» як правонаступника відповідача та просив залучити до участі у справі ТОВ «ФК Інвест-кредо» в якості співвідповідача». Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11 січня 2021 року розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «ФК Інвест-кредо» призначено спочатку, а саме зі стадії підготовчого провадження, позивач не заявляла заяв про уточнення позовних вимог щодо залученого співвідповідача ТОВ «ФК Інвест-Кредо». Натомість судом апеляційної інстанції вимоги заявлені ОСОБА_1 про зобов`язання скасування запису в державному реєстрі іпотек, скасування заборони відчуження, повернення оригіналів правовстановлюючих та технічних документів змінено з заявлених ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК Інвест-Кредо». Окрім цього апеляційним судом не наведено правового обґрунтування задоволення вказаних вимог, судом апеляційної інстанції не досліджувались докази (їх наявність/відсутність), не з`ясовувались обставини з вказаного питання, а тому в цій частині рішення є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ФК Інвест-Кредо», в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ТОВ «ФК Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 і стягнення судових витрат. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 рокувідкрито касаційне провадження у справі. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року справу призначено досудового розгляду. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2022 рокувказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Фактичні обставини Апеляційний суд встановив, що 26 квітня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № К-4967595, згідно умов якого банк надав відповідачу готівкою кредит на споживчі потреби в розмірі 332 000 грн із кінцевим терміном повернення до 25 квітня 2020 року із розрахунку 18,99 % річних, а позичальниця у свою чергу зобов`язалася повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування (пункт 1.1 кредитного договору). Повернення кредиту передбачено шляхом внесення позичальницею щомісячних платежів за кредитом в розмірі 8831,87 грн 26 числа кожного місяця, згідно графіку платежів, вказаних в додатку № 1 до кредитного договору. Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору повернення кредиту здійснюється не пізніше кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного у пункті 1.1. кредитного договору. 26 квітня 2013 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, згідно якого відповідач передала в іпотеку належне їй майно: квартиру АДРЕСА_1 . Згідно пунктів 7.2, 7.4.1 договору банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, в тому числі шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. 27 серпня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» надіслано ОСОБА_1 лист вимогу щодо погашення поточної заборгованості, яка станом на 28 липня 2015 року становила 93 234,31 грн. У серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (справа № 372/3740/15-ц), у якому просило у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , вартість якої станом на 05 квітня 2016 року відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності становить 900 142,00 грн, шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на цю квартиру. У справі № 372/3740/15-ц ПАТ «Дельта Банк» вказувало, що позичальник не виконував умови кредитного договору, у зв`язку із чим станом на 28 липня 2015 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 382 847,73 грн. Письмова вимога про погашення боргу та наслідки її невиконання у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки, направлена відповідачу у серпні 2015 року, проте залишена останньою без задоволення. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року в справі № 372/3740/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2016 року та постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року, в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. 20 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК Інвест-кредо» було укладено Договір № 2291/К про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В. та зареєстрований в реєстрі за №851. На підставі договору про відступлення права вимоги № 2291ЛС від 20 липня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В. за реєстровим № 851 - ПАТ «Дельта Банк» відступив, а ТОВ «ФК Інвест-кредо» набув право вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, сплати грошових коштів, процентів у розмірах вказаних у Додатку № 2 до цього Договору, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 , як до боржника по поверненню заборгованості за кредитним договором № К-4967595 від 26 квітня 2013 року, Іпотечним договором б/н, від 26 квітня 2013 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 3311. Відповідно до договору відступлення прав № 2291ЛС Новий кредитор - ТОВ «ФК Інвет-кредо» одержує усі права (замість первісного кредитора) вимагати від боржника, Іпотекодавця за Кредитними договорами та Іпотечними договорами належного виконання всіх зобов`язань у обсязі, передбаченому в цих Договорах відповідно. З 20 липня 2020 року ТОВ «ФК Інвет-кредо» стало правонаступником банку за кредитним договором № К-4967595 від 26 квітня 2013 року та іпотекодержателем за іпотечним договором від 26 квітня 2013 року. Згідно розрахунку ТОВ «ФК Інвет-кредо» станом на 20 липня 2020 року у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором, загальний розмір якої за розрахунком товариства складає 238 062,71 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 211 243,02 грн; сума заборгованості за відсотками - 6 899,69 грн; сума заборгованості за комісіями - 19 920 грн. Звертаючись до суду з позовними вимогами ОСОБА_1 вказувала на виконання нею своїх зобов`язань та погашення заборгованості за кредитним договором, яка банком була визначена станом на 28 липня 2015 року в розмірі 382 847,73 грн. На підтвердження вказаного, ОСОБА_1 надано квитанцію № 1619534 від 24 червня 2019 року. Позиція Верховного Суду Щодо зустрічного позову ТОВ «ФК Інвест-кредо» Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання. Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання та початок перебігу позовної давності. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2022 року в справі № 587/167/21 (провадження № 61-13200св21) вказано, що: «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) визначила, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31 січня 2014 року у справі № 1689/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 397 284,85 грн, на виконання якого Дніпровським районним судом м. Києва виданий виконавчий лист від 16 жовтня 2014 року (справа № 755/24501/14-ц). Враховуючи зазначене, кредитор на власний розсуд змінив порядок, умови і строк дії кредитного договору». У справі, що переглядається: ТОВ «ФК Інвет-кредо» вказувало, що згідно розрахунку станом на 20 липня 2020 року у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором, загальний розмір якої за розрахунком товариства складає 238 062,71 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 211 243,02 грн; сума заборгованості за відсотками - 6 899,69 грн; сума заборгованості за комісіями - 19 920 грн; у серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось із позовом до ОСОБА_1 (справа № 372/3740/15-ц) у якому просило у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , яка банком визначена станом на 28 липня 2015 року у розмірі 382 847,73 грн. ОСОБА_1 на погашення своєї кредитної заборгованості здійснила відповідні платежі, що підтверджується квитанцією №1619534 від 24 червня 2019 року; за таких обставин суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що позовні вимоги ТОВ «ФК Інвет-кредо» про стягнення заборгованості станом на 20 липня 2020 року необґрунтовані та не підлягають задоволенню. Щодо задоволених позовних вимог ОСОБА_1 . Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України). До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина третя статті 49 ЦПК України). В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина шоста статті 367 ЦПК України). У справі, що переглядається: позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконаним зобов`язання, визнання припиненим іпотечного договору, зобов`язання вчинити певні дії пред`явлені до ПАТ «Дельта банк» (Т. 1, а. с. 1-5); 09 листопада 2020 року через канцелярію суду від ТОВ «ФК Інвест-кредо» надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника відповідача ПАТ «Дельта-Банк» - ТОВ «ФК Інвест-кредо» (Т. 1, а. с. 106-108). ТОВ «ФК Інвест-кредо» посилалося на те, що 20 липня 2020 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «ФК Інвест-кредо» було укладено договір № 2291/К про відступлення права вимоги, згідно вказаного договору ПАТ «Дельта-банк» відступає, а ТОВ «ФК «Інвест-кредо» набуває право вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, сплати грошових коштів, процентів; представник позивача Безсмертний А. В. в судовому засіданні заперечив проти заяви про залучення ТОВ «ФК «Інвест-кредо», як правонаступника відповідача, та просив залучити до участі у справі ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» як співвідповідача; ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 07 грудня 2020 року задоволено заяву представника позивача та залучено до участі в справі як співвідповідача ТОВ «ФК Інвест-кредо»; ОСОБА_1 позовні вимоги не уточнювала, позовних вимог до ТОВ «ФК Інвест-кредо» не пред`являла. За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про задоволення позовних вимог про визнання виконаним зобов`язання, визнання припиненим іпотечного договору, зобов`язання вчинити певні дії, пред`явлених до ПАТ «Дельта банк». Натомість суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цих позовних вимог, проте помилився щодо мотивів відмови. Тому постанову апеляційного суду в цій частині належить скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивовану частину в редакції цієї постанови. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України). З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2022 року в справі № 587/167/21 (провадження № 61-13200св21) колегія суддів вважає, що: оскаржена постанова апеляційного суду частково ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити частково; оскаржену постанову апеляційного суду скасувати у частини первісного позову, а рішення суду першої інстанції в цій частині змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови; у частині відмови в задоволенні зустрічного позову оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін. ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» сплачено судовий збір за подання касаційної скарги за первісним позовом у розмірі 11 752,28 грн. Тому, з урахуванням часткового задоволення касаційної скарги з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» належить стягнути судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 610,40 грн. Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» задовольнити частково. Постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконаним зобов`язання, визнання припиненим іпотечного договору, зобов`язання вчинити певні дії скасувати. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконаним зобов`язання, визнання припиненим іпотечного договору, зобов`язання вчинити певні дії змінити, виклавши його мотивовану частину в редакції цієї постанови. Постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-кредо» до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-кредо» судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 610,40 грн. Змоменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року в скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук