Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/15122/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/15122/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Курко О. П. 30 травня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року (м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року позов задоволено, а саме: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.08.2021 №221350002911; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 05.05.1974 по 31.12.1976 та з 01.01.1997 по 31.05.1997; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26.05.2021; - стягнуто на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач стверджує, що згідно з поданими позивачем документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу, страховий стаж позивача становить 27 років 4 місяці 20 днів. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 05.08.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.08.2021 №221350002911 відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зазначено, що страховий стаж позивача становить 27 років 4 місяці 20 днів. До страхового стажу не зараховано: - період роботи у колгоспі з 1974 по 1976, оскільки вік заявника до 16 років; для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку роботи в колгоспі у літній період; - період роботи з 01.01.1997 по 31.05.1997, оскільки відсутня довідка з помісячною розбивкою відпрацьованих виходнів; для зарахування необхідно надати довідку з помісячною розбивкою відпрацьованих виходнів. Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Так, нормами статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що право на призначення пенсії за віком у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 мають особи після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу 28 років. Як встановив суд, та не заперечується відповідачами, позивач станом на час звернення з заявою про призначення пенсії досяг 60 років. Спірним є наявність у позивача 28 років страхового стажу. Досліджуючи правомірність не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 05.05.1974 по 31.12.1976 в колгоспі ім. Ілліча с. Миролюбне Старокостянтинівського району, суд зазначає наступне. Статтею 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Отже, надання особою до Пенсійного органу уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії за віком потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній. Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу. Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою. Згідно з записом №1 трудової книжки НОМЕР_1 , яка заповнена 25.02.1983, позивач 05.05.1974 прийнятий в члени колгоспу імені Ілліча на посаду тракториста. Запис зроблений на підставі книги обліку трудового часу. Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. Зазначеним заперечуються доводи апелянта щодо необхідності підтвердження первинними документами роботи в колгоспі до досягнення позивачем 16-річного віку. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду з 05.05.1974 по 31.12.1976, оскільки такий підтверджується записами трудової книжки. Надаючи оцінку доводам апелянта про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.01.1997 по 31.05.1997, суд зазначає наступне. У трудовій книжці НОМЕР_1 містяться записи про роботу позивача у спірний період. На думку апелянта відсутні підстави для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача, оскільки кількість відпрацьованих виходнів зазначені в трудовій книжці позивача (388) та архівній довідці Старокостянтинівського районного трудового архіву Хмельницької області №Ш-424 від 31.03.2021 (178) різниться. Також в архівній довідці №Ш-424 від 31.03.2021 відсутня інформація про встановлений мінімум на 1997 рік, що унеможливлює обчислення страхового стажу за вказаний період за фактичною тривалістю роботи. Суд вважає зазначені доводи безпідставними, оскільки обов`язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки, а не на працівника, у зв`язку з чим наявність недоліків у заповненні трудової книжки не може бути підставою для неврахування до страхового стажу спірного періоду роботи позивача. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.06.2020 у справі № 687/562/17, від 04.09.2018 у справі №423/1881/17. Суд не встановив порушень у трудовій книжці НОМЕР_1 в частині спірного періоду, а тому, не було підстав для не зарахування останнього до страхового стажу позивача. При цьому відповідачі не надали суду жодних доказів, що відомості, які містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 , містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана трудова книжка недійсною також не визнавалась. Отже, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що період з 01.01.1997 по 31.05.1997 слід зарахувати до страхового стажу позивача. У зв`язку з зарахуванням до страхового стажу позивача спірних періодів, страховий стаж позивача становить понад 28 років та, з урахуванням приписів статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", надає право на призначення пенсії за віком. Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.08.2021 №221350002911 є протиправним та його слід скасувати. Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсійного віку позивач досяг 25.05.2021, а з заявою про призначення пенсії звернувся 05.08.2021, у зв`язку з чим пенсія має бути призначена йому, починаючи з 26.05.2021. Враховуючи викладене, а також те, що відповідачі своїми протиправними діями тривалий час позбавляють позивача належного пенсійного забезпечення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для повного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26.05.2021. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.