Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/17413/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/17413/20 Провадження № 22-ц/4820/143/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г., учасники справи: позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року (суддя Бондарчук В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, в с т а н о в и в : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ТОВ «Українська факторингова компанія», КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 07.11.2006 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір №11072342000, в забезпечення умов якого банку було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2009 року в рахунок погашення заборгованості в сумі 284 579 грн. 99 коп. за кредитним договором укладеним між нею та АКІБ «УкрСиббанк», було звернуто стягнення на предмет іпотеки: вказану вище квартиру. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 22.12.2017 року було замінено стягувача АКІБ «УкрСиббанк» на ТОВ «Українська факторингова компанія». В подальшому їй стало відомо, що 30 серпня 2018 року КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» прийняло рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Українська факторингова компанія». Вважає, що перехід права власності на спірну квартиру відбувся з порушенням пункту п.4.1 розділу 5 іпотечного договору, пункту 6.1 даного договору, тобто вона не отримувала від іпотекодержателя повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на спірну квартиру, а також інформацію про вартість майна за якою відбулося зарахування вимог. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року позов задоволено частково. Скасовано рішення КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42777962 від 30 серпня 2018 року, яким внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності 27709077 та здійснено реєстрацію за ТОВ «Українська факторингова компанія» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 57,9 кв.м, житловою площею 40 кв.м. Скасовано запис №27709077 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме ма2йно про зміну права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 57,9 кв.м, житловою площею 40 кв.м, яким право власності зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія». В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Українська факторингова компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7250 грн. 30 коп. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «Українська факторингова компанія» на виконання вимог передбачених статтею 35 Закону України «Про іпотеку», застереження, яке міститься в іпотечному договорі, не надано належних та допустимих доказів про отримання ОСОБА_1 письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, відсутня також інформація щодо вартості майна, за якою відбулося зарахування вимог. За таких обставин, дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог до ТОВ «Українська факторингова компанія» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису про зміну права власності на майно. В частині вимог до КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» - відмовив у зв`язку з недоведеністю порушення прав позивача незаконними діями чи бездіяльністю комунального підприємства. В апеляційній скарзі ТОВ «Українська факторингова компанія», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що висновок суду про відсутність у матеріалах справи відомостей про отримання позивачем письмової вимоги від іпотекодержателя, із посиланням на висновок експерта №998-1001/21-26 від 06.05.2021 року, є помилковим, так як при отриманні рекомендованих повідомлень із відміткою про вручення ОСОБА_1 поштових відправлень, апелянт правомірно розраховував, що листи отримано особисто ОСОБА_1 та скерував вказані рекомендовані та інші документи до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності. Апелянтом не порушено жодної норми закону в сфері державної реєстрації під час подачі до державного реєстратора документів для проведення державної реєстрації прав власності, суд першої інстанції також не зазначив про наявність конкретних порушень з боку відповідача. Щодо відсутності в матеріалах справи інформації про вартість майна, то апелянт вказує, що на момент спірних взаємовідносин діючим законодавством України не було передбачено необхідність подання до державного реєстратора документа, який підтверджує проведення оцінки майна предмета іпотеки. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить доводи апеляційної скарги відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В судове засідання представник апелянта ТОВ «Українська факторингова компанія» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином. Надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог учасниками по справі не оскаржується, тому апеляційним судом в цій частині не переглядається. Судом встановлено, що 07 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11072342000, за умовами якого позивачка отримала кредитні кошти в сумі 250 000 грн. під 15 відсотків річних строком до 06 листопада 2022 року. 09 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до п.4.1 розділу 4 іпотечного договору сторонами було погоджено, що у випадках зазначених в п.п.2.1.1-2.1.2 (у разі неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами; у разі порушення іпотекодавцем обов`язків встановлених Договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, а у разі невиконання Іпотекодавцем цієї вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки), або у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором, або будь-якого зобов`язання забезпеченою іпотекою за цим договором, або в інших випадках відповідно до діючого законодавства іпотекодержатель може здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно п.4.3 Іпотечного договору у випадках зазначених в п.2.1.1-2.1.2 цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю повідомлення, оформлене відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», і тільки у разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених у повідомленні, про яке йдеться у п.4.3 іпотекодержатель здійснює звернення стягнення. Пунктом 5.1 розділу 5 Договору іпотеки передбачено, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом досудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому Договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки: передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07 вересня 2009 року було звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та визначено, що за рахунок її продажу задовольнити вимоги АКІБ «УкрСиббанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту та судових витрат в сумі 284579 грн. 99 коп. 17 листопада 2016 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Українська факторингова компанія» укладено договір факторингу №49, за умовами якого останнє набуло прав кредитора за укладеним із ОСОБА_1 договором. 14 грудня 2016 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Українська факторингова компанія» укладено договір про відступлення прав вимоги №2 за договорами забезпечення до договору факторингу №49 від 17 листопада 2016 року, в тому числі, і за договором іпотеки від 09 листопада 2006 року укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 19 червня 2018 року ТОВ «Українська факторингова компанія» направило вимоги ОСОБА_1 про усунення порушень (іпотечне повідомлення) за №1025, за яким ОСОБА_1 повідомлено про наявність заборгованості перед ТОВ «Українська факторингова компанія» в розмірі 776 658,56 грн., в разі непогашення даної заборгованості у 30 денний строк з моменту отримання даної вимоги, товариство зареєструє право власності на предмет іпотеки за собою як Іпотекодержатем в рахунок задоволення своїх вимог Кредитора. Дане іпотечне повідомлення адресовано за місцем реєстрації та фактичним місцем проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , де у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення в графі відмітка про отримання рукописним текстом написано прізвище ОСОБА_1 . 30 серпня 2018 року ТОВ «Українська факторингова компанія» на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» здійснило реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі іпотечного застереження. Згідно висновку експерта №998-1001/21-26 від 06 травня 2021 року наданому Хмельницьким відділенням КНДІСЕ рукописний текст «ОСОБА_1» в графі «вищезазначене поштове повідомлення, поштовий переказ отримано особисто» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового повідомлення, виплату поштового переказу №0305711446090 та №0305711446082 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 зазначеного Закону). Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно з частинами першою-п`ятою статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Отже, зі змісту частини п`ятої статті 37 Закону України «Про іпотеку» слідує, що оцінка предмета іпотеки повинна бути надана державному реєстратору на момент прийняття ним рішення. Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Згідно з частиною першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, подається, зокрема документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину. Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). У наведених правових нормах визначено перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі №306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) акцентувала увагу на тому, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Такий висновок міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №489/1298/20 (провадження № 61-7333св21). Як вбачається із матеріалів справи, 19 червня 2018 року ТОВ «Українська факторингова компанія» направило вимоги ОСОБА_1 про усунення порушень (іпотечне повідомлення) за №1025, за яким ОСОБА_1 повідомлено про наявність заборгованості перед ТОВ «Українська факторингова компанія» в розмірі 776 658,56 грн., в разі не погашення даної заборгованості у 30 денний строк з моменту отримання даної вимоги, товариство зареєструє право власності на предмет іпотеки за собою як Іпотекодержатем в рахунок задоволення своїх вимог Кредитора. При цьому судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про отримання ОСОБА_1 письмової вимоги від іпотеко держателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, оскільки за висновком експерта №998-1001/21-26 від 06 травня 2021 року рукописний текст «ОСОБА_1» в графі «вищезазначене поштове повідомлення, поштовий переказ отримано особисто» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового повідомлення, виплату поштового переказу №0305711446090 та №0305711446082 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Інших доказів які б спростовували зазначене, або поставили під сумнів зазначений висновок матеріали справи не містять, відповідачем не надано суду. Крім того, ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватись з власником майна. Як встановлено судом, оцінка майна предмета іпотеки на момент переходу права власності (станом на 30 серпня 2018 року) не проводилась. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30 травня 2022 року. Судді: Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І.Ярмолюк