Постанова Волинський апеляційний суд № 161/8815/13-ц

Справа № 161/8815/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М. Провадження № 22-ц/802/368/22 Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Данилюк В. А., суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я., секретаря Савчук Т. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу зазаявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як державної установи, яка здійснює повноваження ліквідатора ПАТ «Український інноваційний банк» та управління його майном про заміну сторони виконавчого провадження за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» адвоката Пилипа Володимира Марковича на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2022 року, В С Т А Н О В И В: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Луцького центрального відділення до товариства з обмеженою відповідальністю «Неофіт» ЛТД, товариства з обмеженою відповідальністю «Неофіт-Агро», товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», товариства з обмеженою відповідальністю «Веселка», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитній угоді. Посилається на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.05.2014 року позов ПАТ «Український інноваційний банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Неофіт» ЛТД, товариства з обмеженою відповідальністю «Неофіт-Агро», товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», товариства з обмеженою відповідальністю «Веселка», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитній угоді задоволено та виконання вказаного рішення видані виконавчі листи. Постановою правління Національного банку України від 24.12.2015 р. № 934 Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було ухвалено рішення № 239 від 24.12.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». 13.07.2016 року за рішенням загальних зборів акціонерів товариство ПАТ «Укрінбанк» перейменовано в ПАТ «УКРІНКОМ», а також викладено статут у новій редакції та змінено місцезнаходження товариства. 27.03.2017 року за рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ «УКРІНКОМ» перейменовано в ПАТ «Українська інноваційна компанія», викладено статут в новій редакції. Відповідні зміни щодо назви внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.07.2016 за номером реєстраційної дії 10741070127038947. Вказує, що за інформацієюз автоматизованої системи виконавчого провадження стягувачем у ВП № 61636746 зазначено ПАТ «Українська інноваційна компанія». Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.12.2019р. по справі № 925/698/19 за участі ПАТ «Українська інноваційна компанія» встановлено, що ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» мають один і той самий ідентифікаційний код юридичної особи № 0583988, і така дійшла висновку, що в результаті організаційних змін ПАТ «Укрінбанк» від 13.07.2016 року та від 28.03.2017 року нова банківська установа відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не утворилась і після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як державна установа, яка у відповідності з положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на підставі відповідних рішень Національного банку України здійснює процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», управління його майном та задоволення вимог кредиторів, є єдиним належним правонаступником зазначеного неплатоспроможного банку. У зв`язку з чим просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні №61636746 з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як державної установи, яка здійснює повноваження ліквідатора АТ «Український інноваційний банк». Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2022 рокузаяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як державної установи, яка здійснює повноваження ліквідатора ПАТ «Український інноваційний банк» та управління його майном про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні №61636746 з ПАТ «Українська інноваційна компанія» (ЄДРПОУ 05839888) на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016), як спеціального суб`єкта - державної установи, яка здійснює передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження ліквідатора АТ «Укрінбанк», як неплатоспроможного банку, управління його майном (активами) та задоволення вимог кредиторів.. Не погоджуючись з ухвалою суду,представник ПАТ «Українська інноваційна компанія» адвоката Пилип В. М. подав апеляційну скаргу.Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові №925/698/16 від 10 грудня 2019 року, про те, що нібито ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набула прав банку. Звертає увагу суду, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16 не може бути застосована під час вирішення даної справи, оскільки не є преюдиційною для даної справи та не містить висновків щодо застосування норм права, які могли б бути застосовані судами нижчих інстанцій. Вказує на те, що ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією і тією ж юридичною особою, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.07.2017 року.Просить ухвалу скасувати, у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про час та місце судового розгляду. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за таких обставин не здійснювалось, відповідно до ст. 247 ЦПК України. За змістом ч. ч. 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. На підставі частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10.12.2019 р. по справі №925/698/19 за участі ПАТ «Українська інноваційна компанія» дійшла наступних висновків. З`ясовано, що ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» мають один і той самий ідентифікаційний код юридичної особи № 0583988. Дата реєстрації цих юридичних осіб, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також збігається. Однак в Єдиному реєстрі відсутній запис про те, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк» (п.29 ч.1 ст.9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), такий запис міститься лише в статуті цієї юридичної особи. В Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських Формувань, під кодом 05839888 зареєстровано ПАТ «Українська інноваційна компанія». Однак, відсутні відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа. Відтак, Велика Палата Верховного Суду у даній справі дійшла висновку, що зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «комерційнихбанків» (КВЕД:64.19) не є, ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні ст. 108 Цивільного кодексу України (ст. 87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні ст. 109 Цивільного кодексу України (ст.86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні ст.106 Цивільного кодексу України (ст.83 - 85 Закону про акціонерні товариства). Отже, в результаті організаційних змін ПАТ «Укрінбанк» від 13.07.2016 року та від 28.03.2017 року нова банківська установа відповідно до вимог ст.17 Закону «Про банки і банківську діяльність» не утворилась. Верховним Судом також було констатовано, що фактично суть організаційних змін банку від 13.07.2016 року зводиться до створення власної процедури виведення проблемного банку з ринку без врахування спеціальної процедури, повноважень Національного банку України та Фонду, механізмів захисту кредиторів банку, передбаченої банківським законодавством. Організаційні зміни банку від 13.07.2016 р. та від 28.03.2017 р. не відповідають вимогам банківського законодавства. Правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/698/16 дійшла висновку про те, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Укрінком», а відтак й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку. Стосовно належного суб`єкта, уповноваженого представляти банк у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п.17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону про гарантування вкладів. Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом. Вирішуючи питання заміни сторони виконавчого провадження у даній справі, суд не вбачає підстав відходити від висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в наведеній постанові Верховного Суду. Крім того, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним нормативним актом, що регулює правовідносини у сфері даної судової справи (ст. 1 ч.1). Звідси мотиви, викладені в запереченні ПАТ «Укрінком», зокрема, щодо порядку реорганізації юридичної особи з посиланням на норми ЦК України та ГК України не можуть прийматись до уваги судом, оскільки містять загальні норми регулювання процесу припинення юридичної особи. Більше того, застереження з приводу вказаного містить і сам Цивільний кодекс України (ч.4 ст.110). Аналогічно, і з посиланнями у запереченні на постанови Великої Палати Верховного Суду, які не є релевантними для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, діяльність якої регулювалась спеціальним нормативним актом, власне Законом України «Про банки і банківську діяльність»(ч.1 ст.1, ст.3, ч.2 ст.6). Також, у відповідності з положеннями статей 3, 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. На підставі статей 35, 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Постановляючи ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважав, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк». За таких обставин дослідженню підлягає правосуб`єктність заявника, а саме ПАТ «Українська інноваційна компанія» у спірних правовідносинах. Таким чином, в результаті зміни найменування з ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «Укрінком», виключення з передбачених статутом видів діяльності «діяльності комерційних банків» та зміни найменування товариства з ПАТ «Укрінком» на ПАТ «Українська інноваційна компанія» нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не утворилась. Власники ПАТ «Український інноваційний банк», приймаючи рішення про відмову від «банківської діяльності», висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність», погодження якої з боку Національного банку України неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як статті 78 цього Закону так і пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу. Також відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з Національним банком України. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим банківським законодавством, зокрема статтями 16 та 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність», також передбачено інформування та погодження з Національним банком України змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін Національним банком України. Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку. Крім того, з урахуванням частини шостої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частини третьої статті 53 Закону про гарантування вкладів, пункту 3.1 глави 3 розділу ІІІ Положення про заходи впливу ліквідація банку ані за ініціативою Національного банку України, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку. За таких обставин, Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/698/16 (постанова від 10.12.2019) сформувала висновок, зазначивши, що не залежно від, того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з Національним банком України відповідно до вимог банківського законодавства. Ця вимога чинна незалежно від чинності Постанови Національного банку України про неплатоспроможність банку, Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, Постанови Національного банку України про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, Рішення Фонду про ліквідацію банку. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ «Українська інноваційна компанія» прав та обов`язків саме банківської установи - ПАТ «Укрінбанк» згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ «Укрінбанк» як банківській установі при його первісній державній реєстрації, суперечить наведеному вище. До того ж, належних доказів правонаступництва щодо прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк»; в тому числі погодження Національним банком України організаційних змін банку за рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ «Українська інноваційна компанія» не надало. Враховуючи наведене Верховний Суд в наведених вище постановах зробив висновок, що правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ «Укрінком» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») не доведено. Стаття 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність» дійсно передбачає, що слово «банк» може бути тільки в назві юридичної особи, яка зареєстрована Національним банком України як банк та має банківську ліцензію. З тієї точки зору, що ПАТ «Український інноваційний банк» є зареєстрованим Національним банком України як банк, але втратив банківську ліцензію та не відновив її, може видатися, що у цьому є певна невідповідність вказаним вище положенням. Однак розуміння статті 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність» має не виходити за межі інших положень банківського законодавства. Дослівне тлумачення статті 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в тому контексті, що відкликання банківської ліцензії призводить до необхідності виключення з назви банку слова "банк", не відповідає суті подальших процедур щодо банку, у якого відкликана банківська ліцензія, передбачених цим законодавством. Законом не передбачено виключення з назви банку слова «банк» після відкликання ліцензії банку. Банківським законодавством передбачена послідовність процедур для випадку відкликання банківської ліцензії. Перебування банку у цих процедурах з наявним у його назві словом «банк» не порушує мети спеціальних вимог до назви банку та слова «банк» у його назві, оскільки відсутність банківської ліцензії припиняє банківську діяльність банку але не припиняє сам банк з його існуючими правами та обов`язками, які виникли в результаті банківської діяльності до відкликання банківської ліцензії (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 913/549/17, від 11.03.2020 у справі № 905/1342/17, від 09.04.2020 у справі №910/10651/16 ). Виведення банку з ринку шляхом виключення слова «банк» з його назви та «банківської діяльності» з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з Національним банком України не відповідає загальним принципам банківського законодавства. Рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін. Враховуючи те, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Українська інноваційна компанія», а відтак й останнє не набуло прав банку у спірних правовідносинах. Зазначеним вище повністю спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що стягувачем у виконавчому провадженні є саме ПАТ «Українська інноваційна компанія» та щодо необґрунтованості мотивів відхилення доводів заявника про правонаступництво ПАТ «Українська інноваційна компанія» щодо прав і обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк». З огляду на наведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження. Апеляційний суд відхиляє посилання на судові рішення у інших справах, які, на думку скаржника доводять факт правонаступництва між ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія», оскільки такі висновки не є встановленими обставинами, а є лише правовою оцінкою іншим судом встановлених обставин справи. З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» адвоката Пилипа Володимира Марковича залишити без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 січня 2022 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 травня 2022 року. Головуючий Судді :