LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд522/8515/21

від 17.05.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/451/22 Справа № 522/8515/21 Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.05.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Таварткіладзе О.М., суддів: Князюка О.В., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Дерезюк В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2021 року про повернення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що фактично шлюбні відносини припинились у липні 2019 року, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюб носить лише формальний характер. Зазначала, що від шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем. 06.07.2021 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання майна, зокрема автомобіля Toyota Avensis, р.н. НОМЕР_1 особистою приватною власністю позивача (а.с.28-31). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю позивача - повернуто заявнику (а.с.66). Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги за первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом не взаємопов`язані між собою, виникають з різних правовідносин та задоволення зустрічного позову жодним чином не впливає на задоволення первісного позову. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2021 року скасувати та направити справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю для продовження розгляду по суті позовних вимог до суду першої інстанції, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права. Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 17.05.2022 року на 14.00 годину, сторони до суду не з`явилися. 17.05.2022 року від представника ОСОБА_2 адвоката Коваленко К.О. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. 16.05.2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що 17.05.2022 року він буде перебувати в іншій частині Одеської області, у зв`язку з чим не зможе взяти участь у судовому засіданні. Які саме причини перешкоджають взяти апелянту участь у судовому засіданні 17.05.2022 року, в тому числі в режимі відео конференції в іншій частині Одеської області, апелянтом не наведено, відповідних доказів не надано. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки поважних причин для відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає, підстави для відкладення відсутні. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав. Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розгляд первісного позову про розірвання шлюбу не є взаємопов`язаним з розглядом зустрічного позову про визнання майна особистою власністю, вони виникають з різних правовідносин та регулюються різними нормами права, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення спору про розірвання шлюбу, оскільки відсутня однорідність позовних вимог з вимогами про визнання майна особистою власністю, та правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про визнання майна особистою власністю. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність передбачених ч.2 ст.193 ЦПК України підстав для прийняття зустрічного позову про визнання майна особистою власністю в одне провадження з первісним позовом про розірвання шлюбу, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає та її доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Крім того, повернення зустрічного позову не позбавляє права звернення до суду з даним позовом в загальному порядку, що передбачено ч. 7 ст. 185 ЦПК України. Разом з тим, з ЄДРСР вбачається, що ОСОБА_1 вже звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання легкового автомобілю особистою приватною власністю позивача та по даній справі ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року відкрито загальне позовне провадження. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права не допустив, ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2021 року про повернення зустрічного позову - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено: 28.05.2022 року Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: О.В. Князюк С.О. Погорєлова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»