Постанова 4855 № 640/34293/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/34293/21 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незняття із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 ; - скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження № 53856847 від 10.03.2020, у зв`язку із невчиненням державним виконавцем всіх дій та заходів по зняттю із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 ; - зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити всі необхідні дії по зняттю (вилучення) із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 , який оголошений в розшук постановою від 03.09.2019 № 53856847, в тому числі, але не виключно, шляхом (через) відновлення виконавчого провадження № 53856847. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2021 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невчинення всіх дій, спрямованих на зняття з розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 ; зобов`язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити всі необхідні дії, спрямовані на зняття (вилучення) із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 , який оголошений в розшук постановою від 03.09.2019 №53856847, шляхом направлення до відповідного підрозділу інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2020 (ВП №53856847); в іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М., розглянувши питання про примусове виконання постанови № 51721385, виданої 26.04.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М., про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 7 303 017,13 грн. на користь держави, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2017 (ВП №53856847). У межах виконавчого провадження № 53856847 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М., зокрема, винесено постанову про розшук майна боржника від 03.09.2019, якою оголошено у розшук майно боржника - ОСОБА_1 , - а саме: автомобіль MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 . Разом з тим, з огляду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі № 640/1848/19 постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 26.04.2017 ВП №51721385 визнано протиправною та скасовано, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжовим М.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2020, якою закінчено виконавче провадження №53856847 щодо виконання постанови №51721385, виданої 26.04.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М., про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 7 303 017,13 грн. на користь держави. Пунктом 3 вказаної постанови визначено припинити чинність розшуку майна боржника, оголошеного відповідно до постанови ВП №53856847 від 03.09.2019, а згідно з п. 4 постанови, копію даної постанови вказано направити, зокрема, до Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві та Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» Національної поліції України. Крім того, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова М.В. про зняття арешту з майна від 14.04.2020, винесеної у межах ВП №53856847, визначено зняти арешт, зокрема, з автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 . Надалі, ОСОБА_1 звернулась до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 26.10.2021, в якій просила зняти з розшуку автомобіль MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , оскільки, як зазначено у даній заяві, станом на момент звернення вказаний автомобіль перебуває у розшуку у відповідних базах Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України. Листом від 09.11.2021 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив ОСОБА_1 про те, що заходи примусового характеру (у тому числі розшуку транспортного засобу) скасовані на підставі постанови від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження та постанови від 10.04.2020 про зняття арешту з майна. Щодо прохання внести у систему АСВП постанову про припинення розшуку майна боржника вказано, що на даний час запитуване не виявляється можливим, оскільки система не дає такої технічної можливості. На підставі викладеного, вважаючи порушеними власні права та охоронювані законом інтереси, позивач звернулась з даним позовом до суду першої інстанції. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2020 винесена правомірно та підставою для її скасування не може бути невчинення державним виконавцем всіх дій та заходів зі зняття із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 , а тому позовні вимоги в частині скасування такої постанови та зобов`язання відповідача вчинити всі необхідні дії по зняттю (вилучення) із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 , який оголошений в розшук постановою від 03.09.2019 № 53856847, шляхом (через) відновлення виконавчого провадження № 53856847, задоволенню не підлягають. В той же час, з метою належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправну бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невчинення всіх дій, спрямованих на зняття з розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 , а також про необхідність зобов`язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити всі необхідні дії, спрямовані на зняття (вилучення) із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 , який оголошений в розшук постановою від 03.09.2019 №53856847, шляхом направлення до відповідного підрозділу інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2020 (ВП №53856847). Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Зокрема, апелянт зазначає, що без скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження № 53856847 від 10.03.2020, у зв`язку із невчиненням державним виконавцем всіх дій та заходів по зняттю із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 та відновлення виконавчого провадження № 53856847 права позивача не будуть захищені, оскільки розшук з автомобіля знятий не буде. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема таких виконавчих документів як постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди. У силу ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Приписами ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку. У свою чергу, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»). Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання. З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що відновлення виконавчого провадження можливо лише у разі визнання судом незаконною чи скасування, у даному разі, постанови про закінчення виконавчого провадження. Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, у межах заявленого спору не вбачається підстав стверджувати, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2020 винесена без достатньої правової підстави, а саме: за відсутності факту скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, що і мало місце у межах спірних правовідносин, з урахуванням того, що можливість невчинення державним виконавцем всіх дій та заходів зі зняття із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 не є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження №53856847 від 10.03.2020, у зв`язку із невчиненням державним виконавцем всіх дій та заходів зі зняття із розшуку автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 200, ЛЕГКОВИЙ 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , колір фіолетовий, номерний знак НОМЕР_2 , є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. При цьому, не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача вчинити дії щодо відновлення виконавчого провадження № 53856847, оскільки вони є похідними від попередньо зазначеної. Доводи апелянта про те, що задоволені судом першої інстанції позовні вимоги без скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження №53856847 від 10.03.2020 не призведуть до скасування розшуку автомобіля та не відновлять становище позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки це не свідчить про її протиправність та, як уже було зазначено вище, це не може бути підставою для її скасування. Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 15.07.2019 у справі № 420/5625/18 колегія суддів вважає помилковими та не беруться колегією суддів до уваги, оскільки ця справа не є релевантною та спірні відносини склалися щодо інших обставин. Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2021 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.