Ухвала КЦС ВС № 206/2-1238/11

Ухвала 26 травня 2022 року м. Київ справа № 206/2-1238/11 провадження № 61-4121ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним, ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 206/2-1238/11, в якій просив про зняття заборони відчуження з належної йому квартири за АДРЕСА_1 та визнати недійсним договір поруки № 0101/0208/71-019 від 15 лютого 2008 року та договір іпотеки № 0.101/0108/71-001-2-01 від 15 лютого 2008 року. Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2022 року, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2022 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2022 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України. Пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржитиу касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови ухвалити додаткове рішення. У переліку ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню після їх перегляду в апеляційному порядку, що визначений пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції щодо відмови ухвалити додаткове рішення відсутня (пункт 20 частини першої статті 353 ЦПК України). Отже, не підлягають касаційному оскарженню ухвали суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатами апеляційного перегляду вказаних ухвал. За правилами частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Згідно з частиною п`ятою статті 270 ЦПК України за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення судом може бути винесено додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення. У частині першій статті 258 ЦПК України зазначено, що судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази. Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що додаткове рішення суду першої інстанції за своєю суттю є ухвалою про відмову в прийнятті додаткового рішення, яку залишено без змін судом апеляційної інстанції, що відповідає положенням частини п`ятої статті 270 ЦПК України. Обрання судом першої інстанції такої форми судового рішення, як рішення суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки за своїм змістом оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, а також постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами апеляційного перегляду такого судового рішення, не підлягає перегляду в касаційному порядку згідно вимог ЦПК України. За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2022 року про відмову ухвалити додаткове рішення та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2022 року не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун