Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/528/22

Справа № 344/528/22 Провадження № 33/4808/293/22 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В. Суддя-доповідач Кукурудз П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2022 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., з участю захисника Томина С.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 05.05.2022 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянин України,- визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 грн.20 коп. З оскаржуваної постанови суду слідує, що 04 січня 2022 року о 16год 15 хв. водій ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську, по вул. Сухомлинського, 4/3/104, керував транспортним засобом марки "Опель Зефіра" НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога у місті Івано-Франківську КНП ПНЦ ІФОР, чим порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, Оскаржуючи вказану постанову ОСОБА_1 вважає її незаконною, так як не з`ясував всіх фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у справі доказам та обставинам справи, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови суду, а також заперечує факт керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння. Під час складання протоколу не дотримано вимог чинного законодавства щодо належності та допустимості доказів, працівниками поліції не вжито належних заходів щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, не надано жодних належних і допустимих доказів, які могли б підтвердити факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, а факт вчинення правопорушення не зафіксовано належним чином, як того вимагає КУпАП. Просить постанову судді Івано-Франківського міського суду від 05.05.2022 року щодо нього за ч.1ст.130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши апелянта та його захисника Томина С.В., перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Як слідує з матеріалів справи (а.с.1) ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». Доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Слід вказати на те, що докази на які посилається суд першої інстанції є безпідставними, недоведеними, оскільки грунтуються на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються виключно на поясненнях свідка ОСОБА_2 . При цьому, свідок ОСОБА_3 не був допитаний в судовому засіданні у суді першої інстанції. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та стверджував, що не керував автомобілем в стані алкогольного спяніння. Отже, враховуючи, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є особа, яка керувала транспортним засобом, а оскільки, виходячи з матеріалів справи, відсутні докази, які б підтверджували сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то в діях останнього відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. З огляду на наявні істотні порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, суд визнає вказаний протокол та додані до нього матеріали недопустимими доказами, як такі, що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП. Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні. Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь. З огляду на викладене, постанову судді суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не можна вважати законною та обґрунтованою, тому це судове рішення підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а справа на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закриттю. На підставі вищенаведеного, керуючись ст.376 КПК України, ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Івано-Франківського міського суду від 05.05.2022 року відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП скасувати. Прийняти нову постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Б.І. Кукурудз