Постанова Дніпровський апеляційний суд № 208/367/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1121/22 Справа № 208/367/20 Суддя у 1-й інстанції - Забєліна О. Л. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., при секретарі - Кравченко Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Геронда», ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-97» на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року про забезпечення позову у справі за позовом приватного підприємства «Світлана-2000»до ОСОБА_1 , головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Петрова Олександра Вікторовича, приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Красношлик Віктора Вікторовича, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Геронда»про визнання недійсною та скасування постанови державного виконавця про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу майна, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про передачу майна стягувачу, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 108 від 04 лютого 2019 року, - В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року заяву ПП «Світлана-2000» про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження, поділу та виділу Будівлі кафе (І поверх) загальною площею 90, 7 кв.м, до складу якої входять обідній зал 1-1 площею 46,1 кв.м, кухня 1-2 площею 16,1 кв.м, санвузли 1-3 та 1-4 площею 0,9 кв.м та 0,9 кв.м, коридор 1-5 площею 2,4 кв.м, комора 1-6 площею 8,4 кв.м, торговий кіоск 1-7 площею 13,4 кв.м, коридор І площею 2,5 кв.м., адресу: АДРЕСА_1 . Будівлі кафе (II поверх) загальною площею 57,9 кв.м, до складу якої входять обідній зал 1-8 площею 26.7 кв.м, обідній зал 1-9 площею 18,3 кв.м, підсобне приміщення 1-10 площею 12,9 кв.м, адресу: АДРЕСА_2 . В іншій частині заяви відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позову, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду. Не погодившись з таким судовим рішенням, ТОВ «Геронда», ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі ТОВ «НІКА-97» звернулися з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просили скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційну скаргу ТОВ «Геронда» обгрунтовує тим, що застосований захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права та не є співмірним із заявленими вимогами у даній справі. Постановлення оскаржуваної ухвали є втручанням в право власності ТОВ «Геронда», яке не є відповідачем у справі та його господарську діяльність. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що Заводським відділом державної виконавчої служби м. Кам`янське відкрито виконавче провадження №54501201 з виконання виконавчого листа у справі №173/614/16-ц про стягнення з солідарно з ОСОБА_2 та ПП «Світлана-2000» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4 343 500,00 грн. Вважає, що судом першої інстанції повністю проігноровано її інтереси, як стягувача за виконавчим документом, а також інтереси ТОВ «Геронда» як особи, що на законних підставах є власником нерухомого майна та використовує його в своїй господарської області. Апеляційна скарга ТОВ «НІКА-97» обґрунтована тим, що застосовані судом заходи забезпечення позову стосуються прав та законних інтересів підприємства, оскільки останнє володіє будівлею кафе загальною площею 148,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, обтяження вказаного майна та претензії щодо нього з боку позивача, вплине на права і законні інтереси володільця майна, статутний капітал ТОВ «НІКА-97», до якого внесено це майно. ПП «Світлана-2000» подало відзив, у якому просило залишити апеляційну скаргу ТОВ «Геронда» без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Встановлено, що в провадженні суду знаходиться справа за позовом ПП «Світлана-2000» до ОСОБА_1 , головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Петрова О.В., приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Красношлик В.В., третя особа: ТОВ «Геронда» про визнання недійсною та скасування постанови державного виконавця про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу майна, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про передачу майна стягувачу, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 108 від 04 лютого 2019 року. Також позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на будівлю кафе (І поверх) загальною площею 90,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , будівлю кафе (ІІ поверх) загальною площею 57,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Геронда» та заборонити будь яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії направлені щодо відчуження, поділу, виділу та реалізації такого майна. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову гарантує виконання рішення суду. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками, з огляду на наступне. Згідно частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Метою забезпечення позову, згідно статті 149 ЦПК України, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17. При цьому, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, що ОСОБА_1 , будучи засновником ТОВ «Геронда», передала вище зазначене нерухоме майно до статутного фонду ТОВ «Геронда», на підставі чого державним реєстратором Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Дніпропетровська області вчинено відповідні дії щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (індексний номер: 45553310 від 15 лютого 2019 року). В подальшому юридична особа, ТОВ «Геронда», вчиняє дії та видає відповідні документи про поділ будівлі кафе по АДРЕСА_3 на два об`єкти та звертається до управління містобудування та архітектури міської ради з вимогою присвоїти нові адреси таким об`єктам, (заява директора ТОВ «Геронда» ОСОБА_3 (вх. Від 21 червня 2019 року №32058), зареєстроване управлінням містобудування та архітектури Кам`янської міської ради від 25 червня 2019 року № адр/67. 15 липня 2019 року начальником управління містобудування та архітектури міської ради - головним архітектором міста Ю.В. Саєнко був виданий наказ «Про присвоєння об`єктам нерухомого майна адрес». Відповідно до даного наказу присвоїв будівлям кафе (І та II поверхи), що утворилися шляхом поділу 2 (замовник: ТОВ «Геронда») будівлі кафе (І поверх) загальною площею 90,7 кв.м, до складу якої входять обідній зал 1-1 площею 46,1 кв.м, кухня 1-2 площею 16,1 кв.м, санвузли 1-3 та 1-4 площею 0,9 кв.м та 0,9 кв.м, коридор 1-5 площею 2,4 кв.м, комора 1-6 площею 8,4 кв.м, торговий кіоск 1-7 площею 13,4 кв.м, коридор І площею 2,5 кв.м-, адресу: АДРЕСА_1 , будівлі кафе (II поверх) загальною площею 57,9 кв.м, до складу якої входять обідній зал 1-8 площею 26.7 кв.м, обідній зал 1-9 площею 18,3 кв.м, підсобне приміщення 1-10 площею 12,9 кв.м, адресу: АДРЕСА_2 . Такі обставини на думку позивача, свідчать про те, що ОСОБА_1 та ТОВ «Геронда» вчиняють дії направлені на те, щоб ПП «Світлана-2000» не мало можливості повернути будівлю кафе, яка розташована по АДРЕСА_3 , оскільки в результаті поділу такого приміщення було створено два нових об`єкта нерухомого майна з різними адресами, тому є реальні побоювання, що і надалі власник, вже нових двох нерухомих об`єктів, ТОВ «Геронда», може вчиняти інші дії направлені на відчуження, поділ, виділ вище зазначеного нерухомого майна, лише для того, щоб такі об`єкти було неможливо ідентифікувати з нерухомим майном, яке належало ПП «Світлана-2000». Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Колегія суддів звертає увагу, що при задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги, що позов забезпечується забороною відчуження, поділу та виділу відносно майна, що належить третім особам, тому є помилковим накладення заборони на майно осіб, які не є відповідачами у справі. На час вирішення питання про забезпечення позову, судом до участі у справі ТОВ «НІКА-97», ТОВ «Геронда» не залучались, а позовні вимоги до них не заявлялись. Разом з тим, відповідачем вказана фізична особа ОСОБА_1 , яка не є власником нерухомого майна. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, а тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Геронда», ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-97» задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 серпня 2021 року - скасувати. У задоволенні заяви приватного підприємства Світлана-2000 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: М.М. Пищида І.Ю. Ткаченко