Постанова 4856 № 560/4155/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4155/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 26 травня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності призначеної за законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця по інвалідності, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 27 січня 2021 року пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-XII в розмірі 60% від заробітку зазначеному в довідці №12-03-51/2021 про складові заробітної плати ( надбавки та премії за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 26.01.2021 року; довідці №12-03-51/2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 26.01.2021; довідці №12-03-51/2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що подається для призначення пенсії відповідно до закону України "Про державну службу" та до яких включені всі види оплати праці, з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, від 26.01.2021, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 27.01.2021 року здійснювати нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" №3723-XII в розмірі 60 % від заробітку, зазначеного у перерахованих вище довідках, з урахуванням сум виплаченої пенсії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2021 року про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 27 січня 2021 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" відповідно до довідок від 26.01.2021 №12-03-51/2021. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що підстави для переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" №889, оскільки зазначеним законом не передбачено призначення даного виду пенсії. Також посилається на те, що імперативною вимогою, з якою Закон пов`язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889 та частини першої статті 37 Закону №3223-ХІІ, є досягнення позивачем, 1965 року народження, віку 62 роки. Станом на 27.01.2021 позивач зазначеного віку не досягла. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 20.11.2008 року призначена пенсія по інвалідності, відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 27 січня 2021 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 закону України "Про державну службу" №3723. Листом від №2200-0302-8/15083 від 15.03.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачці щодо призначення пенсії відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" №3723, повідомило, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон №889-VIII, у відповідності до пунктів 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 право на призначення пенсії згідно статті 37 Закону №3723 мають особи, які на день набрання чинності Законом №889 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889 мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2016 року. Зазначило, що підстави для переведення на пенсію по інвалідності відповідно до закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889 відсутні, оскільки його нормами не передбачено призначення даного виду пенсії. Враховуючи зазначене, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України від 05.02.2021 року позивачці відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності згідно із законом України "Про державну службу" №889. Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в переведенні та призначенні пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до частини 9 статті 37 закону України "Про державну службу" протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачка є інвалідом ІІ групи, на день набрання чинності Законом №889 займала посаду державної служби та має не менш як 10 років стажу на посадах державної служби, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, тому, відповідно, правові підстави для переведення з пенсії по інвалідності, призначеної їй згідно із Законом №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII. Враховуючи вказане, суд прешої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2021 щодо відмови у переведенні на пенсію по інвалідності за нормами закону України "Про державну службу", та зобов`язання відповідача призначити та здійснити нарахування й виплату з 27.01.2021 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", врахувавши до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідках від 26.01.2021 №12-03-51/2021, необхідно задовольнити. При цьому, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки в частині зобов`язання відповідача призначити та здійснити нарахування й виплату з 27.01.2021 року пенсію державного службовця в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не підлягають задоволенню, оскільки будь-якого рішення щодо визначення відсоткового розміру пенсії позивача відповідач не приймав. В порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє. Права позивачки в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, тому задоволенню не підлягають. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів враховує наступне. Згідно п. 2 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно ч.1 ст.37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.9 ст.37 Закону №3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII). Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону №3723-XII). Встановлено, що станом на 1 травня 2016 року, день набрання чинності Законом №889, позивачка займала посаду державної служби та мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, з 01.08.2017 року їй встановлена ІІ група інвалідності довічно, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії АВ №1003422. Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, а тому наявні правові підстави для переведення з пенсії по інвалідності, призначеної їй згідно із Законом №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII. Таким чином, спірна відмова відповідача є протиправною, а для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 27 січня 2021 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" відповідно до довідок від 26.01.2021 №12-03-51/2021. При цьому доводи відповідача про те, що позивач не досягла віку, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, є необґрунтованими, оскільки Закон №3723-ХІІ не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. Вказані висновки у повній мірі узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові у зразковій справі №822/524/18 від 13.02.2019, та яку з огляду на ч.3 ст.291 КАС України необхідно враховувати при вирішенні даної справи. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.