Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2317/21
від 25.05.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/2317/21 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв, 13 вересня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічна група» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічна група» до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, про визнання протиправним та скасування припису № 2.2.-006 від 05.01.2021р.,- В С Т А Н О В И В : У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологічна група» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, про визнання протиправним та скасування припису від 05.01.2021 №2.2.-006. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позаплановий захід проведено з порушенням вимог діючого законодавства, зазначені в акті перевірки та приписі порушення, є такими, що не відповідають фактичним обставинам. Із наведених пунктів припису позивачу не зрозумілим є спосіб усунення порушень, про усунення яких саме порушень йде мова та в чому конкретно вони полягають. Також, відповідачем не наведено жодних доводів та відповідно не надано жодних доказів, що підтверджують здійснення позивачем діяльності та наявності у позивача об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Наведене на думку позивача, свідчить про протиправність проведення перевірки, та відповідно про незаконність припису. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги. Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що за результатами проведеної позапланової перевірки ТОВ "Технологічна група" дотримання вимог природоохоронного законодавства, було встановлено низку порушень вимог природоохоронного законодавства, які зафіксовано в акті перевірки, у зв`язку із чим було складено припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки. Відповідач вказує, що припис підписано уповноваженими на це особами, згідно положень чинного законодавства. Отже, перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення природоохоронного законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, а тому припис є правомірним та скасуванню не підлягає. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проти задоволення позову також заперечувала. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Технологічна група» відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Технологічна група» звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що під час проведення позапланового заходу представниками Державної екологічної інспекції України було грубо порушено вимоги закону, зокрема у направленні на проведення позапланового заходу предметом його проведення визначено дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони та використання надр, земельних ресурсів, атмосферного повітря, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами, дотримання вимог ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». При цьому, підставою для проведення позапланового заходу слугували звернення фізичної особи ОСОБА_1 , у яких ставилось питання про не вжиття ТОВ «Технологічна група» заходів щодо усунення порушень, виявлених відповідно до акту перевірки №41/5490-М від 25.07.2019р., відсутність у Товариства дозволу на викиди забруднюючих речовин та користування ним водою зі свердловин без відповідного на те спеціального дозволу. Отже, на думку апелянта, відповідачем було самостійно розширено коло питань для перевірки, що фактично стало комплексною перевіркою щодо дотримання підприємством екологічного законодавства. Також, як далі вказує скаржник, у порушення вимог ч. 3 ст. 7 Закону, в направленні на проведення перевірки не було визначено форму заходу, що фактично надало можливість особам, які його здійснювали, провести огляд, інспектування, обстеження та перевірку. До того ж, відповідач у скарзі наголошує на недоведеності позивачем яким саме чином були порушені права, законні інтереси заявника ОСОБА_1 , не зазначається в чому саме діяльність підприємства створює загрозу його правам, яким саме законним інтересам його життю чи здоров`ю, навколишньому середовищу чи безпеці держави завдається шкода і яка саме. Крім того, скаржник також вважає, що контролюючим органом не було дотримано строку здійснення позапланового заходу, який не міг перевищувати 2 робочих днів. Акт, складений за наслідками проведення позапланового заходу містить недостовірну інформацію стосовно не проведення планових чи позапланових заходів на ТОВ «Технологічна група» попередньо. До того ж, акт перевірки не було надано позивачу для підписання у день його складення. Щодо обґрунтованості спірного припису як акту індивідуальної дії позивач у своїй апеляційній скарзі зауважує, що відповідачем жодним чином не доведено чинення ТОВ «Технологічна група» порушень, про які вказано в акті перевірки та щодо усунення яких прийнято спірний припис. Будь-яких доказів, якими підтверджуються виявлені порушення відповідачем не надано. До того ж, зауважує, що наявними у товариства документами, які в тому числі надавались до перевірки підтверджується дотримання ТОВ «Технологічна група» вимог природоохоронного законодавства. 07.02.2022р. (вхід.№3237/22) від відповідача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому, вказуючи про необґрунтованість доводів апелянта, просить відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції мотивуючи тим, що Державна екологічна інспекція України, провівши перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, склавши про це акт та прийнявши припис від 05.01.2021р. №2.2-006, діяла в межах повноважень та відповідно до вимог, визначених законодавством України, перевірку було проведено за наявності визначеної чинним законодавством підстави, а саме звернення фізичної особи ОСОБА_1 , та упродовж визначених чинним законодавством для проведення такого заходу 10 робочих днів. Наголошує також відповідач у своєму відзиві й на тому, що у ході проведення перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства було встановлено ряд порушень, недотримання правил зберігання промислових відходів, брухту чорного металу, нездійснення контролю за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів. Незабезпечення ведення первинного обліку по формі 1-ВТ по відпрацьованим мастилам, тощо, які позивачем не спростовано та щодо усунення яких було цілком обґрунтовано та правомірно прийнято спірний припис. Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Згідно до вимог ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, основним видом діяльності ТОВ "Технологічна група" є код КВЕД 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну. 02.12.2020 та від 04.12.2020 на адресу відповідача надійшли звернення гр. ОСОБА_1 про порушення ТОВ "Технологічна група" вимог природоохоронного законодавства, здійснення діяльності з видобутку піску за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, користування водою зі свердловин без відповідного на те спеціального дозволу з боку позивача. 17.12.2020 відповідачем видано направлення №52 на проведення позапланової перевірки позивача. В період з 21.12.2020 р. по 05.01.2021 р. посадовими особами Державної екологічної інспекції України проведено позапланову перевірку ТОВ "Технологічна група" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, у ході якої встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства. За наслідками проведеної перевірки складено Акт №2.2-006 від 05.01.2021 р. У акті перевірки № 2.2-006 зафіксовані наступні порушення: - порушено правила зберігання промислових відходів, брухту чорного металу, промислові майданчик не огороджений, не визначено спеціальні місця для тимчасового зберігання (п. "д" ст. 17 Закону України "Про відходи"); - не здійснюється контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів (п. "и" ст. 17 Закону України "Про відходи"); - не ведеться первинний облік по формі 1-ВТ по відпрацьованих мастилах (п. "г" ст. 17 Закону України "Про відходи"); - збагачення піску на інерційному грохоті ГІЛ-42 здійснюється за відсутності висновку оцінки впливу на довкілля (абз. 2 п. 3 ч. 3 Закону України "Про оцінку впливу довкілля"). З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання природоохоронного законодавства, проведеної з 21.12.2020 р. по 05.01.2021 винесено припис № 02.2-006, згідно якого позивача зобов`язано усунути виявлені порушення, наступним чином: Пунктом 1 вказаного припису зобов`язано на підставі виданого припису розробити план заходів по усуненню виявлених недоліків і затвердити його відповідним наказом. Строк виконання 10 днів після отримання припису (ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275). Пунктом 2 припису зобов`язано не порушувати правила зберігання промислових відходів, брухту чорного металу. Строк - постійно (п. "д" ст. 17 Закону України "Про відходи"). Пунктом 3 припису зобов`язано здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів. Строк - постійно (п. "и" ст. 17 Закону України "Про відходи"). Пунктом 4 припису зобов`язано забезпечити ведення первинного обліку по формі 1-ВТ по відпрацьованих мастилах. Строк - постійно (п. "г" ст. 17 Закону України "Про відходи"). Пунктом 5 припису зобов`язано отримати висновок з оцінки впливу на довкіллі по збагаченню піску на інерційному грохоті ГІЛ-42. Строк виконання до 05.07.2021 (абз. 2 п. 3 ч. 3 Закону України "Про оцінку впливу довкілля"). Позивач не погодився із приписом та звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, провівши перевірку ТОВ «Технологічна група» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, склавши про це акт та прийнявши припис від 05.01.2021р. №2.2-006, діяв в межах повноважень та відповідно до вимог, визначених законодавством України. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Згідно зі статтею 50 Конституції України, зокрема кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Пунктом 7 Положення № 275 передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за № 350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани. Таким чином, Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи є уповноваженим органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V). У відповідності до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Частиною 11 статті 4 Закону №877-V визначено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Відповідно до ч.1. ст.6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема - звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. В силу вимог ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий);форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Системний аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що посадова особа перед початком здійснення заходу повинна пред`явити і надати копію посвідчення (направлення) керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі, тобто суб`єкт господарювання повинен бути ознайомлений з посвідчення (направленням). Разом з цим, непред`явлення посвідчення (направлення) на перевірку надає можливість суб`єкту господарювання захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб для здійснення цієї перевірки. Водночас, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, Закон № 877-V не містить обов`язкової вимоги вручення такого посвідчення (направлення) керівнику суб`єкта господарювання під підпис. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.12.2020 року № 53 позивач отримав та розписався на ньому, посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки та за її результатами складено акт перевірки, який підписаний генеральним директором ТОВ "Технологічна група" А.М. Самойловим із письмовими зауваженнями, які були надіслані відповідачу 09.02.2021. Позаяк допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки відбувся, а підставою для такої позапланової перевірки є відповідне звернення фізичної особи, то приведені скаржником доводи не є підставою для скасування оспорюваного припису. У випадку допуску посадових осіб до проведення перевірки предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, а не порушення процедури її проведення. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо проведення відповідачем перевірки з питань, які не порушувались у зверненні фізичної особи, колегія суддів зауважує, що за визначенням абз.9 ч.1 ст.6 Закону №877-V, під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Отже предмет позапланової перевірки є обмеженим лише тими питаннями, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, та які обов`язково зазначені у посвідченні (направленні) на проведення перевірки. При цьому, слід вказати, що під дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, раціонального використання водних та земельних ресурсів розуміється застосування чинних природоохоронних нормативно-правових актів, які спрямовані на дотримання вимог законодавства у сфері охорони, раціонального використання водних та земельних ресурсів. Такими нормативно-правовими актами можуть слугувати, зокрема, Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон України «Про відходи»,Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», тощо. Заявник ОСОБА_1 у своєму зверненні від 02.12.2020р. зазначав про необхідність проведення Державною екологічною інспекцією України позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки в частині дотримання ТОВ «Технологічна група» чинного законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та корисних копалин. При цьому, він зазначав, що невиконання ТОВ «Технологічна група» вимог чинного законодавства наносить шкоду навколишньому середовищу та порушує його екологічні права, гарантовані ст. 50 Конституції України. Додатково, у зверненні ОСОБА_1 від 04.12.2020р. було вказано про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, систематичне порушення ЗУ «Про відходи», здійснення діяльності з видобутку піску за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, користування водою із свердловин без відповідного на те спеціального дозволу з боку ТОВ «Технологічна група». Колегія суддів враховує, що згідно Наказу Державної екологічної інспекції України №488 від 17.12.2020 року «Про проведення позапланової перевірки» та Направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА» від 17.12.2020р. №53, предметом перевірки були наступні питання: дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, раціонального використання земельних ресурсів, водних ресурсів, атмосферного повітря, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами, дотримання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНОЛОГІЧНА ГРУПА» (а.с. 36,37). У Акті від 05.01.2021р. №2.2-006 в розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» зазначаються по кожному пункту вимоги законодавства, які було порушено із зазначенням відповідних статей (частин, пунктів, абзаців тощо). Дослідивши зазначені вище документи, колегією суддів встановлено, що в описі виявлених порушень зазначено виключно вимоги природоохоронного законодавства у сфері охорони, раціонального використання надр, земельних ресурсів,водних ресурсів. Атмосферного повітря, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Відтак, можна стверджувати, що позапланову перевірку було проведено правомірно, відповідно до направлення та з питань, порушених у зверненні гр. ОСОБА_1 від 02.12.2020р. та від 04.12.2020р., з дотриманням вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини. Щодо строку проведення позапланово заходу колегія суддів звертає увагу на те, що позаплановий захід у даному спірному випадку було проведено упродовж 10 робочих днів, що не суперечить вимогам ч.4 ст.6 Закону №877-V. Вказаний захід було проведено за зверненням фізичної особи, попередньо перевірку ТОВ «Технологічна група» відповідач безпосередньо не проводив, інформацію щодо віднесення товариства позивача до суб`єктів малого підприємництва відповідачем отримано не було, перед початком перевірки уповноваженій особі ТОВ «Технологічна група» було повідомлено зокрема й про строк проведення позапланового заходу, жодних зауважень з цього приводу Товариство не вказало, перевіряючи були допущені до проведення перевірки. Як визначено ч.6 ст.7 Закону України № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). У відповідності до вимог ч.7 ст.7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. (частина 8 статті 7 Закону України №877-V). З огляду на викладене, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, та у разі виявлення порушення вимог законодавства, видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства. З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної відповідачем перевірки щодо дотримання ТОВ «Технологічна група» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, винесено припис від 05.01.2021 року № 2.2-006, яким зобов`язано суб`єкта господарювання: - На підставі виданих приписів розробити план заходів по усуненню виявлених недоліків і затвердити його відповідним наказом (термін виконання: 10 днів після отримання припису); - Не порушувати правила зберігання промислових відходів, брухту чорного металу (постійно); - Здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів (постійно); - Забезпечити ведення первинного облік по формі 1-ВТ по відпрацьованих мастилах (постійно); - Отримати висновок з оцінки впливу на довкілля по збагаченню піску на інерційному грохоті ГІЛ-42 (термін виконання 05.07.2021р.). Колегія суддів, надаючи оцінку доводам скаржника щодо суті прийнятого припису, зазначає, що правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України визначаються Законом України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР (у редакції. Чинній на час виникнення спірних правовідносин). Статтею 1 ЗУ «Про відходи» визначено відходи як будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. У відповідності до ст.ст.13,15 ЗУ «Про відходи», суб`єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов`язана із поводженням з відходами. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані: дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; виконувати інші обов`язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами. В силу вимог ст.16 вказаного вище Закону, - підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами мають право на: а) одержання в установленому порядку інформації про технології утилізації відходів, будівництво та експлуатацію об`єктів поводження з відходами; б) зберігання відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах відповідно до санітарних норм і правил утримання територій; в) внесення пропозицій, пов`язаних з розміщенням, проектуванням, будівництвом та експлуатацією об`єктів поводження з відходами; г) одержання в установленому порядку пільг у разі участі у створенні об`єктів поводження з відходами; д) участь у розробленні місцевих, регіональних та загальнодержавної програм поводження з відходами; е) участь у конкурсах на набуття права виконання послуг у сфері поводження з побутовими відходами на певній території. Як визначено пунктами «д», «и» та «г» ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи", суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки. Суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів. Суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку. У відповідності до п. 3 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 07.07.2008р. № 342 «Про затвердження типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та Інструкції щодо її заповнення, передбачено, що первинний облік за типовою формою та Інструкцією здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами-підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали і тара. Пункт 1.1 Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» встановлює, що типову форму № 1-ВТ заповнюють підприємства, установи, організації усіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання і фізичні особи-підприємці, у процесі діяльності яких утворюються відходи, у тому числі відходи пакувальних матеріалів і тари. Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що пунктом 1 Акту №2.2-006 від 05.01.2021р. контролюючим органом зафіксовано, що на території ТОВ «Технологічна група» встановлено у ході проведення позапланового заходу порушення правил зберігання промислових відходів, брухту чорного металу, промисловий майданчик не огороджений, не визначено спеціальні місця для тимчасового зберігання, що свідчить про порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх зберігання. Враховуючи те, що промисловими відходами (як визначено в приписі) є відходи, що утворюються внаслідок виробничої діяльності, зокрема, видобування корисних копалин; на ТОВ «Технологічна група» наявний паспорт відходів "Брухт чорних металів дрібний інший", колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було обґрунтовано відхилено доводи позивача про незрозумілість про які саме відходи йде мова в пункті 1 Акту перевірки. Апеляційний суд оцінює критично доводи скаржника про те, що Актом та приписом не конкретизовано відомості щодо кількості брухту чорного металу, оскільки така інформація, поза розумним сумнівом, не потребує уточнення, позаяк не впливає на сам факт порушення правил зберігання в частині цих відходів та потребує виконання стосовно всіх відходів, наявних на підприємстві, які відносяться до брухту чорного металу. Колегія суддів також звертає увагу й на те, що у ході проведення перевірки було встановлено зокрема, що підприємством не зазначено назви та видів відходів, які знаходяться на території ТОВ «Технологічна група», розміщені у невизначених паспортами місцях. Апеляційний суд відхиляє за необґрунтованістю посилання скаржника на наявність у Товариства технічної документації від 15.10.2019р., що містить дані щодо тимчасового розміщення кожного виду відходів, яка на думку апелянта спростовує твердження про тимчасове зберігання відходів у не спеціалізованих місцях, адже фактична наявність таких документів жодним чином не свідчить про відсутність зафіксовано порушення вимог чинного природоохоронного законодавства з боку ТОВ «Технологічна група», на що вірно звернув увагу суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення у даній справі. Отже доводи позивача щодо нерозуміння даного пункту припису є безпідставними та не свідчать про протиправність винесення цього пункту припису. Судом першої інстанції з огляду на встановлені спірні обставини справи було цілком ґрунтовно відхилено доводи скаржника про те, що у суб`єкта господарювання наявний розроблений спеціалізованим підприємством та погоджений Державним управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації 15.10.2019 «Звіт з інвентаризації відходів», до якого входять також розділи щодо визначення видів відходів, місць та способи їх тимчасового зберігання та контролю до моменту передачі їх ліцензованим підприємствам та плани заходів щодо попередження негативного впливу на навколишнє середовище від здійснення операцій щодо поводження з відходами, позаяк такий також не свідчить про фактичне дотримання з боку ТОВ «Технологічна група» вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами. Колегія суддів звертає увагу, що Товариством позивача не спростовано, що підприємством фактично не визначено місць для тимчасового зберігання відходів. При цьому, твердження апелянта щодо впровадження на території підприємства системи контролю за санітарним станом території та місць тимчасового зберігання відходів не знайшли свого підтвердження у ході розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, з огляду на відсутність жодних належних доказів, які б свідчили про фактичне дотримання з боку суб`єкта господарювання чинного природоохоронного законодавства. З приводу доводів скаржника щодо протиправності пункту 4 припису з посиланням на те, що в процесі діяльності ТОВ "Технологічна група" відпрацьовані мастила не утворюються, а тому даний вид відходу заповненню в типовій формі не потребує, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що на адресу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, ТОВ «Технологічна група» листом від 01.10.2020 надала інформацію за III квартал 2020 року про стан провадження господарської діяльності у сфері поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) товариства, з якого вбачається, що позивач в загальній балансовій формі зазначив відпрацьовані, моторні, компресорні, турбінні масла ,яким відповідає код 600.2.8.08 (згідно ДК 005-96). Також, з матеріалів справи вбачається, що 19.03.2020р. ТОВ «Технологічна група» було укладено з ТОВ «УКРРЕСУРСИ-2011» договір №НВ/НК/19/03/2020-8 про надання послуг зі збирання та зберігання окремих видів відходів, що виникли внаслідок господарської діяльності ТОВ "Технологічна група", для передачі їх на подальшу утилізацію чи видалення. Згідно Додатку № 1 до вказаного вище договору № НВ/НК/19/03/2020-8 від 19.03.2020р. визначено серед таких відходів, що виникли внаслідок господарської діяльності ТОВ "Технологічна група", зокрема, масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані (код 6000.2.8.10), об`єм/вага яких становить 0,100 т. Наведеним вище підтверджується фактична наявність відходів масла та мастила моторні, трансмісійні, інші зіпсовані або відпрацьовані", а відтак, апеляційний суд вважає обґрунтованим п. 4 припису щодо забезпечення ведення первинного обліку по формі 1-ВТ по відпрацьованих мастилах. Щодо пункту 5 припису, як свідчать матеріали справи, вказаний пункт було знято відповідачем з контролю за результатом розгляду письмових зауважень позивача щодо проходження процедури з оцінки впливу на довкілля при переробленні корисних копалин. У тому числі збагачення на інерційному грохоті ГІЛ-42. Згідно пункту 1 припису, Товариству визначено необхідність в строк 10 робочих днів після отримання припису: розробити план заходів з усунення виявлених недоліків та затвердити його відповідним наказом, колегія суддів апеляційного суду враховує, що правомірність таких вимог контролюючого органу відповідає приписам статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища та статті 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вимоги законодавства, є вірним висновок суду першої інстанції що відповідач, провівши спірну перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства, склавши про це акт та прийнявши припис від 05.01.2021р. діяв у межах повноважень та відповідно до вимог, визначених законодавством України. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічна група» - залишити без задоволення Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 400/2317/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Градовський Ю.М. Шеметенко Л.П.