Постанова 4806 № 305/434/20

Справа № 305/434/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 17 травня 2022 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Джуги С.Д. суддів : Бисаги Т.Ю., Фазикош Г.В. з участю секретаря: Микуляк Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2021 року у складі судді Ємчука В.Е. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Рахівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та встановлення порядку участі баби у вихованні та спілкуванні з онукою,- в с т а н о в и в : У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Рахівської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та встановлення порядку участі баби у вихованні та спілкуванні з онукою, посилаючись на те, що вона є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Білин, Рахівського району, Закарпатської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 народила дочку ОСОБА_4 . Як вбачається з свідоцтва про народження, що видане повторно, батьками ОСОБА_5 уродженки с. Білин, Рахівського району є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Тобто ОСОБА_6 є її онукою. Після смерті її дочки ОСОБА_7 , онучка залишилась проживати з батьком, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 часто перешкоджає бачитись з онукою ОСОБА_8 , спілкуватись з нею, тобто брати участь у її вихованні, у зав`язку з чим, вона змушена була звертатись в органи опіки і піклування із заявою про визначення її участі у вихованні ОСОБА_5 . Попередньо вона неодноразово в усній формі зверталась до начальника служби у справах дітей Рахівської районної державної адміністрації, однак підняте нею питання про участь у вихованні онуки, не вирішено та рекомедовано звернути до суду. З врахуванням наведеного позивачка остаточно просила ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у спілкуванні з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначити способи участі баби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у спілкуванні з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за наступним графіком: - дозволу ОСОБА_1 безперешкодно забирати онуку до себе додому за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 кожного другого та четвертого тижня місяця з 12 години 00 хвилин суботи до 12 години 30 хвилин неділі, за умови задовільного стану здоров`я дитини, повідомлення батька дитини про місце перебування, обов`язкового повернення дитини батькові в обумовлений час та дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку; безперешкодне спілкування з онукою за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 один літній місяць та в зимові канікули протягом 7 днів за попереднім узгодженням з батком дитини, необмежене спілкування позивача з онукою будь-якими засобами зв`язку телефонного, поштового, електронного тощо. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2021 року змінений позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визначено наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні з онукою ОСОБА_5 та спілкуванні з нею: встановити час зустрічей у другі та четверті вихідні місяця - в суботу або неділю - за домовленістю з батьком - з 10 до 18 год. за місцем проживання дитини в присутності батька ОСОБА_2 ; встановити необмежене спілкування ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_5 будь-якими засобами зв`язку - телефонного, поштового, електронного тощо. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, дане рішення змінити, виклавши його в наступній редакції. Визначити способи участі баби ОСОБА_1 у спілкуванні з онукою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 наступним графіком: дозволу ОСОБА_9 безперешкодно забирати онуку до себе дододму за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 кожного другого та четвертого тижня місяця з 12год.00 хв. суботи до 12год.30 хв. неділі, за умови задовільного стану здоров`я дитини, повідомлення батька дитини про місце перебування, обов`язкового повернення дитини в обумовлений час та дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку; - безперешкодне спілкування з онукою за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 один літній місяць та зимові канікули протягом 7 днів, за попереднім узгодженням з батьком дитини. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що визначаючи спосіб участі у спілкуванні з онукою, суд не врахував, що з огляду на вік та стан дитини, якій виповнилося 10 років, можливість тривалий час проводити без присутності батька, а також те, що позивач перебуває у неприязних стосунках з відповідачем, присутність обох сторін під час зустрічей з дитиною не сприятиме її перебуванню у цей час у спокійному та стійкому середовищі. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Представник апелянта надіслав суду письмову заяву в якій підтримує подану апеляційну скаргу, просить розглянути справу у його відсутності. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності сторін. Апеляційний суд заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги та визначаючи спосіб спілкування позивача з онукою, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач чинить перешкоди позивачу у вихованні і спілкуванні з онукою і вищевказаний спосіб спілкування позивача з онукою найкращим чином забезпечить інтереси дитини. З даним висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного. Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно із ч.8, ч.9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу. Згідно з ч.1,ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, та баба, дід, прабаба, прадід мають право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати їм спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 345/64/17 (провадження № 61-16938св18). Відповідно до ч.2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. ( ч.7 ст.7 СК України) Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль. Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами. Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, Рішення від 16 липня 2015 року). Матеріалами справи встановлено, що дочка позивачки ОСОБА_3 перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у сімейних відносинах, від яких у них народилася дочка, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 залишися проживати з батьком ОСОБА_2 в с. Білин, Рахівського району, Закарпатської області. Позивачка, ОСОБА_1 є бабою дитини ОСОБА_5 . Позивачка проживає в с. Стримба, Надвірнянського району Івано Франківської області. Судом першої інстанції правильно встановлено, що після смерті матері дитини ОСОБА_3 , між батьком дитини та бабою наявний спір щодо участі у спілкуванні та вихованні дитини бабою, а також, що відповідачем створюються позивачці перешкоди у вільному спілкуванні та вихованні з онукою. Позбавлення позивачки ОСОБА_1 права щодо її участі у спілкуванні та вихованні онуки ОСОБА_5 може позбавити останньої родинних зв`язків з рідними, любові та турботи з боку позивачки, та гарантованого права дитини на повагу до сімейного життя. Доказів того, що спілкування баби з онукою буде суперечити інтересам дитини, чи матиме негативний вплив на її повноцінний та гармонійний розвиток, матеріли справи не містять. Визначаючи спосіб участі позивачки у вихованні та спілкуванні з онукою, суд першої інстанції правильно врахував насамперед інтереси дитини, її вік майже 10 років, віддаленість місця проживання позивачки та дитини та вірно зазначив, що перевезення дитини кожного другого та четвертого тижня місяця з 12 години 00 хвилин суботи до 12 години 30 хвилин неділі в с. Стримба, Надвірнянського району, Івано Франківської області, її перевезення назад в с. Білин, Рахівського району, Закарпатської області у неділю, а також на один літній місяць та в зимові канікули протягом 7 днів, за місцем проживання позивачки (с. Стримба, Надвірнянського району, Івано Франківської області) не відповідає інтересам дитини, та належно не забезпечить здійснення законних прав та інтересів дитини. Окрім того, судом першої інстанції була заслухана думка дитини, яка вказала, що вона не хоче жити з бабою, а хоче тільки жити з татом і не має бажання їздити в гості до баби. Представник органу опіки та піклування Рахівської районної державної адміністрації в суді першої інстанції також зазначила, що при визначенні способу участі позивачки у вихованні онуки необхідно в першу чергу враховувати інтереси дитини, її вік та бажання дитини спілкуватися з бабою. За вказаних обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визначення способу участі позивачки у вихованні та спілкуванні з онукою за яким встановлено для позивачки час зустрічей у другі та четверті вихідні місяця - в суботу або неділю - за домовленістю з батьком - з 10 до 18 год. за місцем проживання дитини в присутності батька та встановлено необмежене спілкування позивачки з онукою будь-якими засобами зв`язку - телефонного, поштового, електронного тощо. Колегія суддів погоджується, що такий порядок спілкування буде достатнім і відповідатиме принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, та в першу інтересам дитини, які в даному випадку є пріоритетними. Доводи апеляційної скарги, що вік та стан дитини дають можливість тривалий час проводити без присутності батька, а також те, що позивач перебуває у неприязних стосунках з відповідачем і присутність обох сторін під час зустрічей з дитиною не сприятиме її перебуванню у цей час у спокійному та стійкому середовищі, не заслуговують на увагу, оскільки дитина має вік лише 10 років, дитина не виявила бажання залишати тата і їздити до баби для періодичного, тимчасового проживання з бабою за місцем проживання баби, місцем проживання баби є населений пункт іншої області, який значно віддалений від постійного місця проживання дитини (близько 85 км.), а наявність неприязних стосунків, які існують між батьком дитини та бабою дитини при їх не прояві у присутності дитини та стриманості у поведінці обох сторін, забезпечить благополучне середовище і сприятливу атмосферу у родинних стосунках,та забезпечить захист інтересів дитини. Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно задовольнив частково заявлений позов. Вищенаведені доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях, висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу. Рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статями 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області 09 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 26 травня 2022 року. Головуючий: Судді: