Постанова Київський апеляційний суд № 940/1385/21

справа № 940/1385/21 головуючий у суді І інстанції Мандзюк С.В. провадження № 33/824/1219/2022 головуючий суддя Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 25 травня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Чертової О.С., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченка Валерія Івановича на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 09 листопада 2021 року о 06 годині 35 хвилин у м. Тетіїв по вулиці Центральній водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ЗИЛ-ММЗ-4502», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі по тексту - ПДР), відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вдовиченко В.І., подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Тетіївського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що 09 листопада 2021 року він керував автомобілем марки «ЗИЛ-ММЗ-4502», державний номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції з метою перевірки документів. Працівник поліції після перевірки документів запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої та запропонував йому присісти до службового автомобіля, де у ОСОБА_1 з кишені випали грошові кошти у сумі 1 700 грн. Коли ОСОБА_1 вийшов із службового автомобіля працівник поліції повідомив йому, що дача неправомірної вигоди карається законом та викликав слідчого, який складав невідомі ОСОБА_1 документи. Після цього працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що будуть складати відносно нього протокол за часиною 1 статті 130 КУпАП і що він може відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки це вже не має ніякого значення у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності за дачу неправомірної вигоди працівнику поліції. Не розуміючи значення цієї відмови, ОСОБА_1 , на вимогу поліцейських, відмовився від проходження огляду. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за № 12021111030002761 від 09 листопада 2021 року за частиною 1 статті 369 КК України (за фактом надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 09 листопада 2021 року працівникам поліції у розмірі 1 730 грн за не складення працівникам поліції адміністративного протоколу за порушення ПДР) закрито 10 грудня 2021 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України. Працівниками поліції на відеозапис зафіксована лише відмова ОСОБА_1 , а не вся їх розмова. Для ознайомлення складений відносно нього протокол ОСОБА_1 не надавався та він лише його підписав, процесуальні права йому працівники поліції не роз`яснювали. Автомобіль у ОСОБА_1 не вилучали та після складення протоколу він поїхав на своєму автомобілі, що також свідчить про його тверезий стан. Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Вдовиченка В.І., який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано: відеоматеріал; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про те, що водій ОСОБА_1 у їхній присутності від огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу газоаналізатора (DRAGER) Alcotest 6810 та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я відмовився; копією пояснень ОСОБА_1 від 09 листопада 2021 року, на які є посилання у протоколі (оригінал пояснень був долучений до матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021111030002761), у яких зазначено, що працівники поліції відчули від нього запах алкоголю, оскільки він вживав алкоголь у вечірній час; рапорт поліцейського СРПП відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ст. сержанта поліції Мазюка В. від 09 листопада 2021 року, в якому викладені обставини виявлення та фіксації правопорушення. На відеозапису з нагрудної камери працівника поліції зафіксовано виявлення працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, пропозицію працівника поліції у присутності свідків пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціально технічного приладу «Драгер» або у закладі охорони здоров`я. Також відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння та не відповів на питання працівника поліції щодо причин такої відмови, у тому числі не зазначив про те, що відмовитися від огляду його спонукали працівники поліції, на що він посилається в апеляційній скарзі. На відео ОСОБА_1 поводить себе спокійно. Працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та повідомлено, що у разі відмови від проходження такого огляду стосовно водія буде складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП. Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Крім того, проведення огляду та оформлення результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння, проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, які затверджені управлінням охорони здоров`я місцевих держаних адміністрацій, в інших закладах охорони здоров`я проведення вказаного огляду заборонено. Апеляційний суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 на запитання суду пояснив, що він має 14 років водійського стажу. Отже, водій ОСОБА_1 достовірно обізнаний про вимоги Правил дорожнього руху, оскільки проходив теоретичні та практичні навчання для підготовки до здачі екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здав ці екзамени та отримав відповідне посвідчення. Крім того, оскільки ОСОБА_1 керує автомобілем на території України, то останній обізнаний в тому числі і стосовно положення пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановлених норм закону держави Україна. У зв`язку з викладеним, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не розумів можливих наслідків своєї відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи, зокрема відеозаписом, на якому зафіксовано як працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що наслідком його відмови буде складення протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12021111030002761 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України за фактом надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 , апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що закриття цього кримінального провадження ніяк не стосується обставин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо доводів про те, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від подальшого керування автомобілем, то такі доводи не спростовують висновок суду про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а саме: факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченка Валерія Івановича залишити без задоволення. Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.І. Мостова