Постанова Полтавський апеляційний суд № 526/2116/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 526/2116/21 Номер провадження 33/814/227/22Головуючий у 1-й інстанції Тищенко Л. І. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2022 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., за участю секретаря Владімірова Р.В. захисника ОСОБА_1 адвоката Гусаренка О.М. розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та адвоката Гусаренка Олександра Миколайовича на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 04 квітня 2022 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 04 квітня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 - визнано винним та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 25 серпня 2021 року о 17:35 хв. по вул. Полтавська в м. Гадяч Миргородського району Полтавської області ОСОБА_1 керував автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ухилився в присутності понятих, чим порушив п.2.5а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 та його адвокат Гусаренко О.М. подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Зокрема вказують на відсутність фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Також ОСОБА_1 зазначає, що вживав алкоголь вже після завершення рейсу, коли очікував біля припаркованого автобусу приїзду його власника. В апеляційній скарзі адвокат Гусаренко О.М. вказує на неналежність в якості доказу, який прийнятий судом першої інстанції до уваги, покази свідка, які є суб`єктивними та не доводять безпосередньо сам факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення захисника, приходжу до висновку про відсутність підстав для їх задоволення. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Зокрема такими доказами є: протокол серії ДПР18 №159847 складений 25.08.2021 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , з особистими поясненнями останнього щодо незгоди з протоколом в зв`язку з відсутністю керування автомобілем, також в протоколі зазначено, що автомобіль отримав власник ОСОБА_2 , рапортами працівників поліції, направленням на огляд, з зазначенням ознак сп`яніння водія та відмови від огляду на стан сп`яніння, поясненнями свідка пасажирки маршрутки ОСОБА_3 , власника мікроавтобуса ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці, записами з бодікамери працівника поліції. Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані притягнутим ОСОБА_1 . Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Пунктом 2.6 Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів зазначено, що якщо водій ухиляється від огляду, то в присутності двох свідків у протоколі про зазначене адміністративне правопорушення вказуються ознаки сп`яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. З долучених до матеріалів справи відеозаписів дійсно вбачається, що до припаркованого на узбіччі мікроавтобуса Mercedes - Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , а поруч знаходився ОСОБА_2 (власник транспортного засобу) прибув поліцейський патруль, який повідомив водію, що їм надійшов виклик про керування водієм транспортним засобом маршрутним автобусом з ознаками алкогольного сп`яніння. Згідно наданих пояснень свідка ОСОБА_3 , остання була пасажиром вказаного мікроавтобусу на маршруті Київ Гадяч та під час руху транспортного засобу помітила неадекватну поведінку водія ОСОБА_1 , яка була схожа на перебування особи в стані алкогольного сп`яніння. Також на протязі маршруту водій неодноразово порушував ПДР, створюючи аварійні ситуації, в зв`язку з чим, прибувши до м. Гадяч, свідок відразу зателефонувала в поліцію з метою перевірки водія на вживання алкоголю. Вказані обставини узгоджуються з рапортами працівників поліції та поясненнями ОСОБА_3 , яка була допитана також судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , з метою з`ясування всіх обставин по справі. В подальшому, після спілкування з водієм, з огляду на наявні ознаки алкогольного сп`яніння, працівниками поліції в присутності двох свідків було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», на що останній відмовився, що також підтверджується відеозаписами та поясненнями свідків. Як вже зазначено вище, адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом і вже надалі за наявності обґрунтованої підозри про перебування у стані алкогольного сп`яніння, відмовилась від проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння. Докази щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння доводяться показами свідка, які узгоджуються з іншими матеріалами справи та не спростовані притягнутим. Доводи апеляційних скарг щодо відсутності факту керування транспортним засобом, неналежності як доказу показань свідка, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки зібрані по справі докази в своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, сам притягнутий до відповідальності ОСОБА_1 не заперечує факт вживання ним алкоголю на момент приїзду працівників поліції, уточняючи при цьому, що за кермом він перебував в тверезому стані, і лише після завершення рейсу, коли вже очікував власника автобуса вжив алкогольні напої. До вказаних пояснень необхідно віднестись критично і розцінювати їх як намагання притягнутого уникнути відповідальності. За вказаних обставин, наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційних скарг про невчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами. Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Гусаренка Олександра Миколайовича залишити без задоволення. Постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 04 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна