Постанова 4813 № 521/2620/20

Номер провадження: 22-ц/813/5034/22 Справа № 521/2620/20 Головуючий у першій інстанції Мурзенко М.В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.04.2022 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 521/2620/19 Номер провадження: 22-ц/813/5034/22 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І., учасники справи: - позивачі 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , - відповідач Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доМалиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права на житлову площу та зобов`язання укласти договір найму квартири, зустрічним позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення, за апеляційною скаргою Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Мурзенко М.В. о 15 годині 43 хвилині 07 жовтня 2021 року, повний текст рішення складений 11 жовтня 2021 року, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст позовних вимог У лютому 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вищезазначеним позовом, в якому просять: 1) визнати за ними право на житлову площу квартири за адресою - АДРЕСА_1 ; 2) зобов`язати Малиновську районні адміністрацію Одеської міської ради укласти із ОСОБА_1 договір найму вказаної квартири. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовують свої вимоги тим, що ОСОБА_1 перебувала з 2000 року в зареєстрованому шлюбі з громадянином ОСОБА_3 . Від шлюбу народилась донька - ОСОБА_2 , 1996 року народження. У 2004 році ОСОБА_3 було надано спірну квартиру як службову. У 2007 році квартиру виключено зі складу службових та надано ОСОБА_3 .. Позивачі постійно проживають у вказаній квартирі без реєстрації з моменту її надання ОСОБА_3 .. Спільними зусиллями поліпшили житлові умови, прибудували приміщення, площею - 11,6 кв. м., вбиральню з душем, провели комунікації (газ, воду). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Відповідач відмовляється визнавати за позивачами право користування вказаною квартирою як членами сім`ї наймача та укласти з ОСОБА_1 договір найму вказаної квартири як з відповідальним квартиронаймачем(а. с. 2 - 5). 2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції Не визнавши вищевказаний первісний позов, Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради у серпні 2020 року звернулася до суду із вищезазначеним зустрічним позовом, в якому просить виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із спірної квартири. Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради зустрічні вимоги обґрунтовує тим, що позивачі займають спірну квартиру без достатніх правових підстав, у зазначеній квартирі не зареєстровані, правовстановлюючих документів на квартиру не мають (а. с. 63 68). 2.3 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 07 жовтня 2020 року задоволено вищевказаний первісний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права на житлову площу та зобов`язання укласти договір найму квартири. Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право користування житловою площею квартири за адресою - АДРЕСА_1 . Зобов`язано Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму квартири за адресою - АДРЕСА_1 ., загальною площею - 40,2 кв. м., житлово площею - 14,5 кв. м.. Відмовлено у задоволенні вищевказаного зустрічного позову Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення з квартири за адресою - АДРЕСА_1 . Стягнуто з Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 840,00 грн.. Стягнуто з Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в дохід держави судовий збір в сумі - 0,80 грн.. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_3 був наймачем квартири за адресою - АДРЕСА_1 , що підтверджується копією листа Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 27 грудня 2007 року (а. с. 14), копією довідки про склад сім`ї від 12.05.2016 р. (а. с. 13), випискою з особового рахунку квартири (а. с. 138) та визнається сторонами по справі. Позивачка ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 2000 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а. с. 8). Позивачка ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 10). ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав у вказаній квартирі з 10.12.2004 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою КП ЖКС «Хмельницький» від 30.01.2020 р. (а. с. 19). Факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 6). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в квартирі за адресою - АДРЕСА_1 з часу надання ОСОБА_3 спірної квартири, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . На час розгляду справи квартира має загальну площу - 40,2 кв. м., житлову 14,5 кв. м., що підтверджується випискою з особового рахунку від 01.04.2021 р. (а. с. 138). Позивачі за первісним позовом вселились у спірну квартиру як члени сім`ї наймача - ОСОБА_3 , набули рівного з ним права користування вказаною квартирою. Після смерті ОСОБА_3 мають право вимагати укладення договору найму з ОСОБА_1 як з повнолітнім членом сім`ї померлого наймача. Факт відсутності реєстрації позивачів за первісним позовом в спірній квартирі не має правового значення для вирішення спору, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (а. с. 167 - 169). 2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційні скарзі Малиновська районна адміністрація просить рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 07 жовтня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов. 2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт посилається на те, що: 1) у спірній квартирі був зареєстрований лише ОСОБА_3 , якого було знято з реєстрації у зв`язку зі смертю; 2) 19.06.2020 року та 21.07.2020 року позивачам під підпис було вручено припис про добровільне звільнення спірної квартири. Вказані вимоги вони не виконали (а. с. 172 - 176). 2.6 Позиція позивачів в апеляційному суді ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. ОСОБА_1 посилається на те, що вона та донька вселилися у спірну квартиру які члени сім`ї наймача. Вони весь час після надання квартири чоловікові проживали у цій квартирі, зробили її покращення. 2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.11.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021року (а. с. 190 190 зворотна сторона). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.11.2021 року призначено справу до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 191). У лютому 2022 р. від ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради надала апеляційному суду заяву про розгляд справи за відсутності її представника. Позивачі причини неявки не повідомили, заяв та клопотань не надали. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, викладення сторонами своєї правової позиції у заявах по суті справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради не підлягає задоволенню. 3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин ОСОБА_3 був наймачем квартири за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією листа Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 27 грудня 2007 року (а. с. 14), копії довідки про склад сім`ї від 12.05.2016 р. (а. с. 13), випискою з особового рахунку квартири (а. с. 138) та визнається сторонами по справі. Позивач ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 2000 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а. с. 8). Позивач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 10). ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав у вказаній квартирі з 10.12.2004 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою КП ЖКС «Хмельницький» від 30.01.2020 р. (а. с. 19). Факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 6). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в квартирі за адресою АДРЕСА_1 з часу надання ОСОБА_3 спірної квартири, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. На час розгляду справи квартира має загальну площу - 40,2 кв. м., житлову 14,5 кв. м., що підтверджується випискою з особового рахунку від 01.04.2021 р. (а. с. 138). Між сторонами виникли житлові правовідносини щодо користування жилим приміщенням в будинках державного житлового фонду. 3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ). У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову. 3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття/відхилення аргументів викладених у відзиві на апеляційну скаргу За правилами, передбаченими ст. ст. 61, 63, 64, 106 ЖК України, користування жилими приміщеннями у будинках державного житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Відповідно до ст. 65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть разом з ним спільне господарство. Повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. Відповідно до ст. 106 ЖК України, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в квартирі за адресою АДРЕСА_1 з часу надання ОСОБА_3 спірної квартири, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Оскільки беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вселились у квартиру як дружина наймача та донька наймача - ОСОБА_3 , вірним є висновок суду першої інстанції про зобов`язання Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з нею договір найму житлового приміщення після смерті чоловіка. Згідно п. 2.6 положення про Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1934-VII від 26.04.2017р., у межах повноважень, визначених радою та виконкомом, здійснює управління комунальною власністю (підприємствами, житловим фондом), розташованою на території району та здійснює функції уповноваженого органу з управління неприватизованим житлом. Згідно до п.п. а), п. 2.7 положення про Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради, до повноважень райадміністрації відноситься вирішення житлових питань, у тому числі щодо видачі ордерів, укладання договорів найму при розподілі неприватизованого житла на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради; внесення змін до договорів найму (зокрема, у разі зміни основного квартиронаймача або зміни складу членів сім`ї квартиронаймача); приведення договорів найму у відповідність до законодавства (зокрема, щодо дотримання форми договору); розподілу службового житла тощо. Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Як роз`яснює ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», орган реєстрації здійснює: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт відсутності реєстрації позивачів за первісним позовом в спірній квартирі не має правового значення для вирішення спору, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Щодо посилання апелянта, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19.06.2020 року та 21.07.2020 року під підпис було вручено припис про добровільне звільнення спірної квартири, колегія суддів відхиляє, оскільки останні мають першочергове право на укладення з ними договір найму житлового приміщення після смерті ОСОБА_3 .. Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. 3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради відсутні. 3.6 Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389,390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради залишити без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 25 травня 2022 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: О. В. Князюк О. М. Таварткіладзе