Постанова КАС ВС № 816/3731/14
від 25.05.2022 · АдміністративнаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2022 року м. Київ справа № 816/3731/14 адміністративне провадження № К/9901/44966/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Шишова О.О., суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М., розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за позовом Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» про стягнення податкового боргу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Гіглави О.В., та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021, прийняту у складі колегії суддів: Жигилія С.П. (головуючий), Русанової В.Б., Перцової Т.С. І. Суть спору
1. У вересні 2014 року Полтавська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до суду з позовною заявою до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках.
2. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 у справі №816/3731/14, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постановою Верховного Суду від 21.07.2021, у задоволенні адміністративного позову Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про стягнення коштів відмовлено.
3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звернення до суду із цим позовом податковий орган уважав наявність узгодженого податкового боргу у СП "Полтавська газонафтова компанія", який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 №№ 0001322200, 0001332200, 0001342200 в загальному розмірі 153 345 204,79 грн. Враховуючи, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі №816/4476/14, яка набрала законної сили 01.06.2017, скасовано вказані вище податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013, податковий борг в загальному розмірі 153345204,79 грн станом з 01.06.2017 не має статусу узгодженого.
1. У подальшому, постановою Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №816/4476/14 касаційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 скасовано. Провадження у справі №816/4476/14 за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень закрито.
2. Уважаючи постанову Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №816/4476/14 нововиявленою обставиною, 13.08.2021 Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №816/3731/14 на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 361 КАС України.
3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 по справі № 816/3731/14 заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №816/3731/14 за позовом Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про стягнення податкового боргу повернуто заявнику без розгляду.
4. Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущено встановлений частиною першою статті 363 КАС України строк звернення до суду з заявою про перегляд нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №816/3731/14 без поважних причин.
5. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.11.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін. IІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першоъ інстанції.
7. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КС України. Вважає, що строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами має обраховуватися з моменту винесення рішення від 21.07.2021 у справі №816/3731/14.
8. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують. 9. 23.05.2022 до Верховного Суду надійшли клопотання Гу ДПС у Полтавській області про розгляд справи № 816/3731/14 у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
10. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
11. Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2022 справу № 816/3731/14 за позовом Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» про стягнення податкового боргу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
12. Наявних матеріалів справи достатньо для розгляду справи, тому підстав для призначення розгляду справи у відкритому судовому засіданні судом не вбачається. ІІІ. Оцінка Верховного Суду
13. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
14. Відповідно до змісту частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
15. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання (частина перша статі 129-1 Конституції України).
16. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
17. Згідно із частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
18. Частиною першою статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
19. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
20. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
21. Частиною другою статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).
22. За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
23. У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
24. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі Ryabykh v. Russia та від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
25. Установлений пунктом 1 частини другої статті 363 КАС України трирічний строк є присічним і застосовується судом з урахуванням положень частини першої цієї статті, а саме якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було подано учасником справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин. Пропуск без поважних причин учасником справи зазначеного тридцятиденного строку в межах трирічного присічного строку є достатньою підставою для висновку про недотримання строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
26. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.03.2021 у справі № 800/125/17.
27. Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 у справі №816/3731/14, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постановою Верховного Суду від 21.07.2021, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" про стягнення коштів.
28. Розгляд справи №816/3731/14 (про стягнення податкового боргу) завершено прийняттям постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, яка набрала законної сили 05.02.2018 після перегляду її в апеляційному порядку Харківським апеляційним адміністративним судом.
29. ГУ ДПС у Полтавській області нововиявленою у цій справі обставиною вважає постанову Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №816/4476/14, якою скасовані судові рішення, що покладені в основу судового рішення у справі №816/3731/14.
30. Про існування постанови Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №816/4476/14 контролюючому органу стало відомо в день прийняття вказаної постанови та набрання нею законної сили, тобто 22.04.2021, з огляду на присутність представника управління в судовому засіданні, за наслідками якого прийнято вказану постанову.
31. Тоді як, із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №816/3731/14 Головне управління звернулось до суду лише 13.08.2021, що підтверджується відбитком вхідного штампу суду, тобто після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 КАС України.
32. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив, що строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами має обраховуватися з моменту винесення рішення від 21.07.2021 у справі №816/3731/14.
33. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано не визнали наведені обставини поважними причинами пропуску процесуального строку. Водночас колегія суддів вважає ці аргументи недоречними з таких підстав.
34. Законодавче обмеження строків звернення до суду насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
35. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
36. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
37. Пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок перебігу строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
38. Ужиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення своїх прав через байдужість до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
39. У параграфі 41 рішення від 03 квітня 2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
40. У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
41. Колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження строком можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами застосовується для досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права. Натомість поновлення процесуального строку без наявності поважних причин його пропуску суперечить принципу res judicata.
42. Однак позивач порушуючи питання про поновлення строку на звернення до суду задля перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не зазначив поважних причин, які б за наявності у нього заінтересованості у відновленні своїх прав шляхом доведення помилковості (за твердженням контролюючого органу) судових рішень у його справі відповідали зазначеним критеріям та свідчили про об`єктивно непереборні обставини, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
43. На підставі наведеного, з огляду на те, що позивачем пропущено тридцятиденний строк звернення до суду із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, а причини пропуску строку судом визнані неповажними, колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про повернення без розгляду заяви Головного управління ДПС у Полтавській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №816/3731/14 на підставі частини четвертої статті 366 КАС України.
44. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
45. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
46. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
47. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
48. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. IV. Судові витрати
49. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 816/3731/14 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена. Головуючий О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко