LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд947/644/22

від 12.05.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/489/22 Справа № 947/644/22 Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.05.2022 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д. За участі секретаря судового засідання: Шлапак А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2022 року, якою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, закрито, на підставі ст.38 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В: З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №138296 від 09.11.2021 року вбачається, що 04 листопада 2021 року о 07:36 год., в м. Одеса на регульованому перехресті вул. Сегедська та вул. Армійська, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки TOYOTA, номерний знак НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, залишив місце події. За таких обставин, в результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.10(а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ст.122-4 КУпАП. Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2022 року провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, закрито, на підставі ст.38 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Голосов Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-4 КУпАП, та провадження у справі закрити на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права. В доводах апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не встановлено вину ОСОБА_2 , що суперечить нормам процесуального законодавства та усталеної судової практики. 10 травня 2022 року до Одеського апеляційного суду від адвоката Турути Є.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано тим, що у зв`язку з введенням воєнного стану в державі з 24.02.2022р. (який продовжено до 25.05.2022р.), а також обмеженнями у русі транспорту у міжміському сполученні (він як представник ОСОБА_2 мешкає у м. Білгород-Дністровський, ОСОБА_2 також зараз не знаходиться у м. Одеса), введенням комендантської години, а також пошкодженням мосту через Затоку, який на даний момент є єдиним сполученням з Білгород-Дністровська до Одеси, через бойові дії та напруженої ситуації у ПМР рух практично паралізований, прибути фізично на засідання о 10:00 ранку 12.05.2022 року ні представник, ні ОСОБА_2 фізично не можуть. Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції відмовляє у його задоволенні, оскільки адвокат Турута Є.І. не був позбавлений подати заяву про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Однак таким правом не скористався. Більш того, обставини вказані у заяві не відповідають дійсності, так як з м. Білгород-Дністровський в напрямок м. Одеси офіційно діє рух через населений пункт Маяки, ніяких бойових дій з ПМР не ведеться. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. В статті 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Судом першої інстанції правильно зазначено, що термін встановлений ст.38 КУпАП закінчився, тому суд вважв за доцільне провадження по даній адміністративній справі закрити. Однак апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів. Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-4 КУпАП та закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції згідно із вимогами ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП встановлює чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Статтею 122-4 КУпАП встановлено: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. Пунктом 2.10.а) Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3б ПДР). Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Апеляційним судом встановлено, що факт порушення ОСОБА_2 пп. а п. 2.10, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно із ч. 1 ст. 122-4 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №138296 від 09.11.2021р.; 2) письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Питання наявності у діях водія порушень ПДР та визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення лежить у юридичній площині і відноситься виключно до компетенції суду. Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 залишив місце ДТП, порушивши при цьому вимоги п.п. 2.10(а), оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи. Таким чином, апеляційним судом встановлено наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-4 КУпАП. Вина останнього у вчиненні якого в повному обсязі підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Крім того, як зазначив, ВАСУ в своїх правових висновках, при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів. Слід зазначити, що із аналізу вимог ст. ст. 245, 280, 247 КУпАП випливає, що закриття провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли у справі з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а постанова судді Київського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2022 року зміні, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2022 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»