Постанова КЦС ВС № 333/3655/14-ц

Постанова Іменем України 26 квітня 2022 року м. Київ справа № 333/3655/14 провадження № 61-4550св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В., суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач), учасники справи: заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нємна Тетяна Ігорівна, на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2020 року у складі судді Дмитрієвої М. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 02 березня 2021 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В., ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог та рішень судів У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. На обґрунтування заяви посилалося на те, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2014 року у справі № 334/3655/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0116/07/07-CL у розмірі 406 810,88 грн. 26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - ТОВ «ФК «Веста») укладений договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/5, відповідно до умов якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФК «Веста», а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 0116/07/07-CL. З урахуванням наведеного просило замінити стягувача ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника ТОВ «ФК «Веста» (після зміни найменування - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») у справі № 333/3655/14-ц за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0116/07/07-CL. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2020 року заявуТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.Замінено стягувача ПАТ «Банк «Форум» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»у справі № 333/3655/14-ц за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 0116/07/07-LC. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 березня 2021 року ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2020 року залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ «Фінансова компанія «Веста» (ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») набуло всіх прав кредитора ПАТ «Банк Форум», у тому числі на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором від 12 липня 2007 року № 0116/07/07-CL, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників У березні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нємна Т. І., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони виконавчого провадження. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ ФК «Веста» виконало умови договору про відступлення прав вимоги в частині оплати коштів, а тому відсутні підстави для заміни сторони у виконавчих документах. У заяві про заміну сторони виконавчого провадження відсутні відомості щодо виконавчого листа, зокрема коли та ким він був виданий та чи не сплив строк пред`явлення його до виконання. Крім того, у цій справі видано два виконавчі документи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте заявник не зазначив у якому саме виконавчому документі заявник просить замінити сторону стягувача. Згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) виконавчі документи ВП 52283729 та ВП 52283380 про стягнення коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували на виконанні у Комунарському відділі державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Комунарське ВДВС). Проте 08 червня 2016 року виконавче провадження ВП 52283729 завершене на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавче провадження ВП 52283380 завершене на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України № 606-XIV «Про виконавче провадження». Отже, трирічний строк пред`явлення виконавчих документів до виконання сплив 08 червня 2019 року. Клопотання про поновлення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не заявляло, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення заяви. Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права: статті 512 ЦК України, статей 12, 47 Закону України «Про виконавче провадження», статей 55, 431, 442 ЦПК України. У червні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», у якому товариство просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. На обґрунтування відзиву посилається на те, що у матеріалах справи наявні належні докази того, щоТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло всіх прав кредитора ПАТ «Банк Форум», у тому числі стягувача за кредитним договором від 12 липня 2007 року № 0116/07/07-CL, тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нємна Т. І., на підставі частини другої статті 389 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, в тому числі ухвали суду першої інстанції на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця після їх апеляційного перегляду, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають. Суди встановили, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2014 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року та постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року, позов ПАТ «Банк Форум» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором у розмірі 406 810,88 грн, що в еквіваленті становить 35 733,32 дол. США. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 827,00 грн з кожного. 01 грудня 2014 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя видав виконавчі листи на виконання зазначеного рішення. Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 26 березня 2019 року № 0002/19/5 ПАТ «Банк Форум» відступив ТОВ «ФК «Веста» право вимоги, а новий кредитор набув право вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у додатках № 1, № 1.1, № 1.2 та акті № 1 приймання-передачі документації до цього договору (т. 2, а. с. 16-19). Згідно з реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами (додаток № 1) до ТОВ «ФК «Веста» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 12 липня 2007 року № 0116/07/07-CL (т. 2, а. с. 12-15). 08 серпня 2019 року ТОВ «ФК «Веста» змінило найменування на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста». Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17. У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18). У цій справі ТОВ «ФК «Веста» (ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») просило суд замінити стягувача ПАТ «Банк «Форум» на заявника у справі № 333/3655/14-ц за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0116/07/07-CL. Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження. У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду виснувала: «124. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

125. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

126. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

127. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

128. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

129. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

130. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва». У касаційній скарзі заявник посилається на те, що згідно з інформацією з АСВП виконавчі документи ВП 52283729 та ВП 52283380 про стягнення коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно завершені 08 червня 2016 року на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (ВП 52283729) та на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (ВП 52283380). Тому трирічний строк пред`явлення виконавчих документів до виконання сплив 08 червня 2019 року. Суди попередніх інстанцій при розгляді заяви встановили, що 01 грудня 2014 року Краматорський районний суд м. Запоріжжя видав виконавчі листи, проте не з`ясували чи пред`являлися вони до виконання та у разі пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були подальші дії державного виконавця (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання). З`ясування зазначених обставин має значення для правильного вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні. Суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що перевірка дотримання стягувачем строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не входить до предмета дослідження суду для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Отже, враховуючи, що суд апеляційної інстанції у межах повноважень та розгляду, передбачених статтею 367 ЦПК України, не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, порушив норми процесуального права, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Зважаючи на наведене, Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів касаційної скарги та врахувати зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21). Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду апеляційний суду має врахувати зазначене, розглянути справу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, з`ясувати чи пред`являлися виконавчі листи у цій справі до виконання, результат завершення виконавчого провадження у разі пред`явлення виконавчих листів до виконання та встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчих документів до виконання. Апеляційний суд також має врахувати, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом із питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно якщо немає підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження чи для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то немає й підстав для процесуального правонаступництва. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки за результатами касаційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Нємна Тетяна Ігорівна, задовольнити частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 02 березня 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий О. В. Ступак Судді: І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко