Постанова 4820 № 686/8858/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/8858/21 Провадження № 22-ц/4820/259/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» про визнання дій неправомірними за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2021 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (далі Підприємство) про визнання дій неправомірними. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначили, що вони разом із своїми родинами проживають у гуртожитку Підприємства по АДРЕСА_1 , який належить Українському товариству сліпих (далі УТОС). Згідно наказу директора Підприємства від 29 липня 2019 року №53 мешканці гуртожитку, яким спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства і первинної організації УТОС надано дозвіл на користування житлом у гуртожитку та адміністрацією підприємства видано ордер на вселення, не пізніше 31 серпня 2019 року повинні укласти у письмовій формі договори найму або оренди. Позивачі не є працівниками з інвалідністю та членами УТОС, а тому вони віднесені до мешканців, які повинні укласти з підприємством договори оренди та вносити плату за проживання з розрахунку 54,00 грн за 1 кв.м займаної площі. У свою чергу, мешканці, які зобов`язані укласти договір найму житла, здійснюють оплату за проживання з розрахунку 5,04 грн за 1 кв.м займаної площі. Такі ж розміри плати за проживання в гуртожитку встановлені Положенням про оплату за користування гуртожитком Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», затвердженим наказом директора Підприємства від 30 липня 2019 року №54. Підприємство встановило плату за проживання в гуртожитку за договором оренди з порушенням вимог чинного законодавства. Так, плата за проживання в гуртожитку затверджена директором без належного погодження профспілкового комітету та правління первинної організації УТОС і без завчасного попередження мешканців гуртожитку про зміну цін/тарифів. Крім того, розмір цієї плати є економічно необґрунтованим. За таких обставин ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просили суд визнати неправомірними дії Підприємства щодо порядку встановлення та застосування плати за проживання в гуртожитку за договорами оренди у розмірах, затверджених наказом від 29 липня 2019 року №53 «Про встановлення в адміністративному порядку правил користування гуртожитком та плати за гуртожиток» і Положенням про оплату за користування гуртожитком Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», затвердженим наказом від 30 липня 2019 року №54. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2021 року в позові відмовлено. Суд виходив з того, що Підприємство має право самостійно встановлювати плату за проживання в гуртожитку відповідно до Положення про гуртожитки Українського товариства сліпих, затвердженого постановою центрального правління УТОС від 16 квітня 2019 року №04-4, виходячи з установлених цін/тарифів на такі послуги. Розмір плати за проживання в гуртожитку встановлений Підприємством з дотримання вимог чинного законодавства та цього Положення, а рішеннями суду стягнено з відповідачів на користь Підприємства заборгованість із плати за проживання в гуртожитку у такому розмірі. Суд не вправі втручатися у господарську та іншу діяльність Підприємства, в тому числі у вирішення питання про визначення економічно обґрунтованого розміру плати за користування житлом у гуртожитку. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що Підприємство встановило плату за проживання в гуртожитку з порушенням установленого порядку, а розмір цієї плати є економічно необґрунтованим. Суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, не застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Підприємство подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість. Щодо розгляду справи апеляційним судом за відсутності позивача та представника позивачів Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», рішення від 7 липня 1989 року, заява №11681/85, п. 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. В суді першої інстанції представництво інтересів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 здійснював адвокат Музика А.В. (а.с. 23, 24). Згідно ордерів на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ № 1020906, 1020910 (а.с. 129, 130) адвокат Музика А.В. представляв інтереси позивачів в апеляційному суді. Після відкриття апеляційного провадження у справі ухвалою від 15 грудня 2021 року справа призначалася до судового розгляду на 25 січня, 10 березня, 19 квітня та 19 травня 2022 року. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , а також їх представник, адвокат Музика А.В., були належним чином повідомлені про дату, час і місце судових засідань. Розгляд справи відкладався за клопотанням позивачів. 19 травня 2022 року позивач ОСОБА_2 і адвокат Музика А.В. у судове засідання не з`явилися. Позивачі звернулися до апеляційного суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи у зв`язку з військовим станом у країні та відсутністю адвоката Музики А.В. Оскільки поважність причини неявки адвоката Музики А.В. не підтверджена відповідними доказами, позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 реалізували своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України) та строк розгляду апеляційної скарги (стаття 371 ЦПК України), апеляційний суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини УТОС є власником, а Підприємство балансоутримувачем гуртожитку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не є працівниками Підприємства, особами з інвалідністю та членами УТОС. Вони вселилися у вказаний гуртожиток на підставі ордерів на жилу площу в гуртожитку, виданих на підставі спільних рішень адміністрації та профспілкового комітету Підприємства і первинної організації УТОС. Постановою центрального правління УТОС від 16 квітня 2019 року №04-4 затверджено Положення про гуртожитки Українського товариства сліпих, згідно якого особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує за проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються. Плата за проживання в гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг, інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку), організації побуту. Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму або оренди житла відповідно до розрахунку, затвердженого підприємством (організацією УТОС). Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги. Порядок розподілу використаних комунальних послуг мешканцями гуртожитку встановлюється спільним рішенням адміністрації, профспілкового комітету і правління первинної організації УТОС. Плата за користування площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься проживаючим не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за місяцем користування приміщенням гуртожитку (розділ 7). Спільним рішенням адміністрації, профспілкового комітету Підприємства та бюро первинної організації УТОС від 18 січня 2019 року №11 надано згоду директору Підприємства самостійно вирішувати питання оплати 1 кв.м займаної площі, тобто встановлювати тариф на квартплату згідно договорів оренди житла квартиронаймачам та членам їх сімей, які не є інвалідами, не працюють і ніколи не працювали на підприємстві, але при цьому брати до уваги тарифи на проживання в гуртожитках м. Хмельницького. 29 липня 2019 року директор Підприємства видав наказ №53 «Про встановлення в адміністративному порядку правил користування гуртожитком та плати за гуртожиток», яким визначено, що користування приміщеннями та проживання в гуртожитку (правомірне проживання) є тимчасовим і платним (п. 1.1). Із п. 1.2 цього наказу слідує, що мешканці гуртожитку, яким спільним рішенням адміністрації та керівного органу профспілкової первинної організації підприємства і первинної організації УТОС надано дозвіл на користування ними особисто та членами їх сімей житлом у гуртожитку та адміністрацією підприємства видано ордер на вселення до певного житлового приміщення в гуртожитку, в обов`язковому порядку не пізніше 31 серпня 2019 року повинні укласти у письмовій формі договори: найму працівники, які мають інвалідність і є членами УТОС, ветерани підприємства, які є інвалідами і членами УТОС, а також працівники підприємства, які не є інвалідами, - на час їх роботи строком на один рік з правом пролонгації на той самий строк, якщо жодна із сторін не пізніше, аніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору не надала письмові заперечення проти цього (п.п. 1.2.1); оренди особи, які мешкають у гуртожитку або наділяються житлом у вільних житлових приміщеннях з визначенням строку на один рік з правом пролонгації на той самий строк за умови, якщо жодна із сторін не пізніше, аніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору не надала письмові заперечення проти цього (п.п. 1.2.2). Відповідно до п.п. 1.6, 1.17, 1.18 цього наказу за проживання у гуртожитку мешканці щомісячно на рахунок підприємства вносять оплату у розмірі, встановлену директором або Правилами внутрішнього розпорядку і Положення про оплату за користування гуртожитком за весь період проживання, включаючи час відсутності. Оплата за житло і житлово-комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором, вноситься не пізніше 20 числа місяця, наступного після звітного (п. 1.6). Особи, які мешкають у гуртожитку і зобов`язані укласти договір найму житла, який є підставою користування гуртожитком, здійснюють плату за житло за ціною, встановленою уповноваженим власником органом (директором підприємства, у господарському віданні якого знаходиться гуртожиток), що до 31 грудня 2019 року складає 5,04 грн за 1 кв.м, а житлово-комунальні послуги сплачуються за визначеними законом тарифами (п. 1.17). Особи, які мешкають у гуртожитку і зобов`язані укласти договори оренди житла, здійснюють оплату за користування згідно цін, що встановлені директором підприємства, на балансі якого (у господарському віданні) перебуває гуртожиток, тобто до 31 грудня 2019 року 54,00 грн за 1 кв.м, а сплату за спожиті комунальні послуги з газо-, тепло-, електр-, водопостачання та водовідведення, вивезення побутових відходів здійснюють за тарифами, встановленими відповідно з нормативно-правовими актами України (п. 1.18). ОСОБА_2 і ОСОБА_1 віднесені до осіб, які повинні укласти з підприємством договори оренди та сплачувати за проживання в гуртожитку з розрахунку 54,00 грн за 1 кв.м займаної площі (п. 1.18). Наказом директора Підприємства від 30 липня 2019 року №54 затверджено Положенням про оплату за користування гуртожитком Підприємства об`єднання громадян «Хмельницьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (далі Положення). За змістом п.п. 4.1, 6.1 Положення проживання в гуртожитках є платною послугою. Ціни на послуги складаються з витрат на користування гуртожитком та комунальних послуг, включаючи енергоносії. Усі такі платежі включені в калькуляцію сукупної вартості проживання в гуртожитку. Розділом 7 Положення визначено, що плата за проживання в гуртожитку обчислюється при розрахунку всіх витрат, пов`язаних з проживанням у ньому, окрім комунальних послуг, та встановлюється за місяць у розмірах плати за проживання в гуртожитках УТОС, з урахуванням ПДВ. За договором найму, укладеними у 2019 році, плата за проживання в гуртожитку складає 5,04 грн за 1 кв.м. За договорами оренди, укладеними у 2019 році, плата за проживання в гуртожитку складає 54,00 грн за 1 кв.м (п.п. 7.1, 7.3). Згідно акту перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 23 квітня 2020 року №0005, складеному посадовими особами Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Хмельницькій області за наслідками перевірки підприємства, порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги не виявлено. Рішеннями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2021 року стягнено з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь Підприємства заборгованість з оплати за гуртожиток за період з липня до вересня 2019 року відповідно у розмірі 7 045 грн 38 коп. і 4 179 грн. 60 коп. Розмір цієї заборгованості визначений судом із розрахунку 54,00 грн за 1 кв.м займаної позивачами житлової площі. Застосовані норми права Статтею 1 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189-VІІІ) встановлено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Одним із різновидів житлово-комунальних послуг є послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку (ст. 5 Закону №2189-VІІІ). Відповідно до ст. 9 Закону №2189-VІІІ споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. За змістом ст. 10 Закону №2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Порядок користування гуртожитками: жилою площею, жилими та іншими приміщеннями в них визначено Примірним положенням про користування гуртожитками, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №498 (далі Положення). Згідно п. 11 Положення наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом. Як передбачено п. 15 Положення, особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору. Плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Із положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України слідує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи в забезпеченні належних умов проживання у житлових приміщеннях у порядку, встановленому законодавством. Ця діяльність здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг, укладених між їх виконавцями та споживачами. Управління багатоквартирним будинком є одним із видів житлово-комунальних послуг, який забезпечує відповідне утримання та збереження нерухомого майна, його поточний ремонт і технічне обслуговування. Споживачі зобов`язані оплатити надані житлово-комунальні послуги відповідно до умов укладеного договору. Водночас відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. За загальним правилом ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком установлюються за домовленістю сторін. Вартість цих послуг визначається з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового приміщення та не може бути меншим фактичних витрат виконавця на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Власник гуртожитку (підприємство, установа, організація) має право на встановлення розміру плати за проживання в гуртожитку самостійно на підставі та в порядку, визначеним самим власником відповідно до законодавства. При цьому вартість проживання у гуртожитку складається з вартості його утримання та вартості обов`язкових побутових послуг (див. постанову Верховного Суду у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2020 року у справі №715/23/17). Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести порушення своїх прав, свобод та інтересів у спірних правовідносинах. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Порушене право має бути захищене у спосіб, який установлений законом, при цьому судовий захист має бути ефективним, у зв`язку з чим, при вирішенні спору суд повинен застосувати дієвий спосіб захисту, який призведе до реального відновлення порушених прав та інтересів позивача. Зібрані докази вказують на те, що Підприємство в особі директора встановило плату за проживання в гуртожитку відповідно до Положення про гуртожитки Українського товариства сліпих, затвердженого Постановою центрального правління УТОС від 16 квітня 2019 року №04-4, і за спільним рішенням адміністрації, профспілкового комітету Підприємства та правління первинної організації УТОС, а також виходячи з установлених цін/тарифів на такі послуги. При цьому ОСОБА_2 і ОСОБА_1 були завчасно оповіщені про зміну розміру плати за користування гуртожитком. За таких обставин суд першої інстанції правомірно керувався тим, що розмір плати за проживання в гуртожитку встановлений Підприємством з дотримання вимог чинного законодавства. Між сторонами у справі вже вирішувався спір з приводу встановлення плати за проживання в гуртожитку, внаслідок чого суд присудив з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь Підприємства заборгованість, яка обчислена за новим тарифом. Водночас позивачі не довели належними та допустимими доказами економічну необґрунтованість встановленого Підприємством розміру плати за проживання в гуртожитку. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними. Окремо суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Фактично між сторонами існує спір з приводу встановлення Підприємством розміру плати за проживання в гуртожитку. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 просять суд визнати такі дії Підприємства неправомірними. Водночас позивачі не оспорюють локальні нормативні акти Підприємства, якими затверджено новий розмір плати за проживання в гуртожитку, тому задоволення вимог позивачів у справі не призведе до реального відновлення їх цивільного права. Отже, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 обрали неефективний спосіб захисту цивільного права.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням вимог закону, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20 травня 2022 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Чевилюк З.А. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 43