Постанова Одеський апеляційний суд № 521/894/22

Номер провадження: 33/813/648/22 Справа № 521/894/22 Головуючий у першій інстанції Громік Д. Д. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.05.2022 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши заяву про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 . ВСТАНОВИВ: Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Не погодившись із вказаною постановою захисник Латій О.В. подала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просила закрити провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Суддя Громік Р.Д. вважає за необхідне заявити собі самовідвід від розгляду даної справи з таких підстав. Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»). Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»). У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»). Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. (далі Бангалорські принципи), неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків. Оскаржувана постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2022 року була постановлена під головувванням судді Громіка Д.Д., який є рідним братом судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. Викладені обставини можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача в об`єктивності та неупередженості судді Громіка Р.Д. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Діючим КУпАП не передбачено підстав для заявлення судді відводу або самовідводу. Проте пунктом 4 ч.1 ст.75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За таких обставин, вважаю за необхідне застосувати аналогію права та самовідвестися від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 . Матеріали справи №33/813/648/22 передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Заявлений самовідвід судді Громіка Р.Д. задовольнити. Відвести суддю Громіка Р.Д. від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 . Матеріали справи №33/813/648/22 передати до апарату Одеського апеляційного суду для автоматизованого перерозподілу. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік